к.пед.н. Кононец Наталія Василівна (без м’якого знаку у кінці прізвища!!), Аграрний коледж управління і права Полтавської державної аграрної академії, Україна

Підготовка викладача дисциплін комп’ютерного циклу до лекції: сучасний підхід

Загальновідомо, що до занять мають готуватися не лише студенти, але й викладачі. Традиційно, у вищій школі викладач має підготувати навчально-методичну картку заняття і, якщо йдеться про лекцію, її конспект. Зазвичай, викладачі дисциплін комп’ютерного циклу при підготовці до лекцій створюють презентацію, і це є дидактично доцільним, адже дозволяє створити для студентів мультимедійне супроводження лекції – унаочнення навчального матеріалу для більш ефективного його сприйняття та засвоєння. Такий електронний конспект лекції у вигляді презентації, який готує викладач у процесі підготовки до лекції, є фактично опорним конспектом для студента.

На нашу думку, доцільно розрізняти поняття конспекту лекції для студента та для викладача. Як стверджує А. С. Птушка, конспект (від лат. conspectus – огляд) є письмовим текстом, в якому коротко і послідовно викладено зміст основного джерела інформації. Конспект – стислий письмовий виклад книги, статті, лекції тощо. У ньому відображені не тільки основні ідеї прочитаного (почутого) тексту, але й їх обґрунтування, факти, цифри. Призначення конспекту – отримати можливість за невеликий час відновити у пам'яті зміст почутого, прочитаного. Хороший конспект, на думку науковця, – це конспект лекцій, який може прочитати будь-яка людина, а особливо студент після п’яти пар, приклавши мінімум зусиль [4]. Загалом, конспект лекцій – навчальне видання стислого викладу курсу лекцій або окремих розділів навчальної дисципліни. Це видання у компактній формі відображає матеріал курсу, наданого певним викладачем. Обсяг – не менш ніж 4 друкованих аркуші. Сучасний конспект лекції з дисциплін комп’ютерного циклу – презентація (кількість слайдів може бути довільною). Опорним конспектом (ОК) називають методичне видання, що включає викладення лекцій навчальної дисципліни за допомогою певних символів, таблиць, схем, спеціально розроблених до відповідної теми. Це наочна структурно-логічна схема, за допомогою якої у згорнутому вигляді подається навчальний матеріал з урахуванням суттєвих зв'язків і взаємовідносин [3]. Ним теж може бути презентація.

Ці відомі всім визначення більше стосуються поняття конспекту лекції для студента. Викладач, який планує та готує свою лекцію, повинен мати не лише презентацію (виклад основного навчального матеріалу), але й власний конспект викладача – інструмент, який відображає все те, що викладач планує зробити на лекції: розказати, показати, запропонувати для обговорення чи для самостійної роботи, націлити студентів на самостійний пошук інформації тощо. Фактично, власний конспект викладача є відображенням всієї множити дидактичних методів, засобів та ресурсів, які викладач планує використати при проведенні тієї чи іншої лекції. Варто зазначити, що найбільш функціональним та дієвим у цьому аспекті є використання технології майндмеппінгу, тобто створення ментальних карт. Саме ментальна карта є синергією навчально-методичної картки заняття і конспекту лекції.

Ментальна карта (МК) – це графічне відображення процесів багатовимірного мислення. Ментальні карти – це спосіб опрацювання інформації графічним та візуальним способами; вид запису ідей, думок. Суть побудови ментальної карти полягає у тому, щоб за допомогою зрозумілих символів, образів, об’єктів, асоціацій, якими мислить людина, наочно зобразити цілісну картину знань про предмет вивчення, розгляду [1].

Технологія майндмеппінгу – це сукупність методів та прийомів, застосовуваних у навчальному процесі, яка базується на використанні ментальних карт і дозволяє підвищити ефективність сприйняття навчального матеріалу, розв’язання завдань та прийняття рішень [2].

Дидактичний прийом використання МК при підготовці до лекції є значним кроком вперед на шляху від одновимірного лінійного логічного мислення до багатовимірного, необмеженого мислення.

Навички розробки й створення МК перед підготовкою до лекції допомагають викладачу побачити всі взаємозв'язки між окремими питаннями дисципліни та окремої теми, завдання, що стоять перед курсом у цілому і при вивченні теми зокрема.

МК доцільно використовувати при розробці власного конспекту лекції викладача, адже іноді важко відібрати з усього напрацьованого матеріалу, який є у викладача, ті питання, задачі, вправи, які підходять саме для даної категорії студентів. Тоді, окресливши основні питання лекції і віднісши до неї всі вправи, методи, засоби та ресурси, які дозволяють забезпечити засвоєння навчального матеріалу, можна при їх наочному переліку вибрати необхідні, позначити їх маркером (кольором), відзначити ті, які є запасними, вимагають ввідного теоретичного матеріалу або іншої подальшої дії. Складання МК дозволяє побачити ліміт часу, його запас і можливі зміни ходу лекції, відбирати завдання і послідовність їх виконання.

Рис. 1. Ментальна карта лекції «Способи подання алгоритмів»

На рисунку 1 продемонстровано зразок ментальної карти лекції «Способи подання алгоритмів» з дисципліни «Основи алгоритмізації та програмування». Тут відображені план лекції; актуалізація знань (зв'язок з попередньою темою); основні моменти, на які викладач планує звернути увагу, які приклади, вправи, програми збирається показати; завдання для самостійної роботи; основні навчальні ресурси, які викладач використовуватиме на лекції та які допоможуть студентові краще засвоїти матеріал. Ментальна карта створена за допомогою on-line сервісу https://cacoo.com/.

Ментальні карти лекцій, розроблені викладачем при підготовці до занять, є потужним інструментарієм візуалізації знань, який уможливлює переглянути власні можливості та ресурси при викладанні дисципліни, використовувати сучасні інформаційні та педагогічні технології, вдосконалювати власну педагогічну майстерність.

Література

1. Григор В.В. Використання ментальних карт на уроках інформатики у 5 класі [Електронний ресурс] / Григор В.В. // Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Електронні інформаційні ресурси в освіті та науці: створення, використання, доступ» (Вінниця, 25 вересня 2013 р.). – Режим доступу: http://conf.vntu.edu.ua/eiron/2013/pdf/29.pdf

2. Кононец Н. В. Технологія майндмеппінгу як педагогічна технологія ресурсно-орієнтованого навчання інформатики в коледжі / Н. В. Кононец // Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». – Донецьк, 2013. – № 2 (14). – С. 125–131.

3. Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів наукових та навчальних видань викладачів і студентів УДПУ / [уклад. О.О.Ярошинська]; – Умань: ПП Жовтий, 2010. – 112 с.

4. Птушка А. С. Oсновні правила конспектування лекцій у вузах / А. С. Птушка // Наукові записки кафедри педагогіки. – 2015. – Вип. 38. – С. 205-209.