Педагогические науки/5.Современные методы преподавания

Іванова О.В.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури, Україна

Драматизація в процесі навчання іноземної мови

Аналізуючи багаторічний викладацький досвід, хочеться звернути увагу на ефективність використання драматизації на практичних заняттях у процесі навчання іноземної мови. Більшість учнів не схильна присвячувати себе безперервному навчальному процесу, орієнтуючись на своє пізнавальне бажання. У процесі навчання будь-якої навчальної дисципліни можна спостерігати підвищення зацікавленості предметом вивчення, а також і втратою інтересу до нього. Основним фактором, що визначає якість і темп опанування предметом вивчення, є мотивація тих, хто навчається. Одним із засобів підвищення мотивації до навчання є прийом драматизації. Драматизація розвиває комунікативну, творчу та культурну компетенції, сприяючи формуванню у студентів навичок соціального спілкування.

Драматизація як методичний прийом для навчання іноземної мови була вперше застосована в Англії. Родоначальниками використання цього прийому в навчальних закладах уважаються Пітер Слейд і Брайан Вен [1]. За їхнім переконанням, традиційні вправи «руйнують безпосередність і творчість дітей». Драматизація ж змушує пропускати ситуацію через себе, надаючи їй особистісного характеру. Це той випадок, коли до інтелектуального процесу підключаються емоції, що значно підвищує ефективність засвоєння іноземної мови.

Прийом драматизації дозволяє оволодіти всіма видами мовленнєвої діяльності, оскільки з самого початку він створює базу для навчання аудіюванню, читанню, говорінню та письму. Драматизація сприяє швидшому запам’ятовуванню граматичних конструкцій, поповненню й активізації лексичного запасу іншомовних слів, покращує вимову та інтонацію, формує фонематичний слух, розвиває аудитивні навички, а також впливає на розвиток моральних якостей особистості, додає впевненості, сміливості й рішучості в спілкуванні та виступах перед аудиторією.

До того ж прийом драматизації дозволяє максимально реалізувати практичну мету соціокультурного виховання й навчання: розвинути загальнокультурний світогляд студентів, познайомити з культурою інших народів, сприяти розвитку якостей, необхідних для соціокультурного життя, таких як толерантність до іншої культури, гордість за свою рідну країну. Уся діяльність на занятті підпорядкована головній меті соціокультурного виховання засобами іноземної мови.

Драматизація включає не лише театральні постановки. Окрім інсценування літературних творів, це також можуть бути декламування та представлення віршів, рольові ігри, вивчення пісень, що є важливим і необхідним елементом у процесі вивчення іноземної мови Виникає ситуація гри, рольової взаємодії, коли всі залучені в загальний творчий процес. Завдяки цьому легко долається така перешкода як «мовний бар’єр». Спільна робота розвиває вміння слухати партнера, створює умови для взаєморозуміння та взаємопідтримки, закріплює відповідальність за успіх загальної справи, створює сприятливий психологічний клімат. Для учнів старшого віку драматизація стає не простим мовленнєвим реагуванням і мовленнєвим пристосуванням до комунікативної ситуації. Цей прийом сприяє виразити складні думки, виходячи з обставин спілкування та його учасників. На сучасному етапі навчання треба організовувати таким чином, щоб студент сам здобував знання, а також мав бажання це робити, а не лише отримувати інформацію для запам’ятовування в готовому вигляді. Прийом драматизації сприяє самостійному здобуттю знань, стимулює студентів і підтримує зацікавленість процесом.

У ході підготовки та на репетиціях студенти мимоволі запам’ятовують не лише свої слова, але й практично всю драматичну постановку від початку до кінця. Під час постановки інсценувань нема місця «механічному зубрінню». Драматизація розвиває навички спілкування іноземною мовою, розширює світогляд; студенти стають емоційно багатшими, впевненішими в собі. Процес драматизації активізує навіть неуважних та зазвичай неактивних студентів. Адже матеріал драматизації зазвичай різнорівневий, що дозволяє залучити багатьох учасників і дібрати завдання та ролі, враховуючи індивідуальні здібності студентів та різний рівень володіння іноземною мовою.

Актуальність і результативність інсценувань дозволяє використовувати їх на різних етапах вивчення іноземної мови та в різних вікових групах, оскільки на всіх ступенях навчання забезпечується високий рівень мотивації. Драматизація доречна під час поточних практичних занять з іноземної мови, але в старших вікових групах вона набуває більшої актуальності в позаудиторній діяльності. Для максимально ефективного процесу навчання іноземній мові та підвищення мотивації студентів слід обов’язково враховувати вікові особливості тих, хто вивчає іноземну мову. Важливо, щоб матеріал відповідав віковим потребам, мав емоційний відгук у студентів, стимулював мовленнєву активність. Відповідно до цього визначається тематики інсценувань, добираються матеріали для драматизацій. У підлітковому віці, коли навчальна діяльність відходить на другий план, міжособистісне спілкування стає провідною психологічною діяльністю [4]. Тому у фокусі драматизації стають міжособистісні стосунки, відносини й відчуття людей, їхні емоції та переживання.

Відомо, що поезія непопулярна серед сучасної молоді, але поетичні твори в підлітковому віці сприймаються інакше. Вони набувають іншого значення для підлітків, оскільки апелюють до емоційного світу людини, що дуже актуально й важливо для цього вікового періоду. Тож драматизація поезій стає актуальною серед студентів, і вони із захопленням сприймали постановку уривків з творів В. Шекспіра, коли готувалися до свята з нагоди 250-річного ювілею великого драматурга.

Студенти виявляють більшу зацікавленість, коли драматизовані ними твори перегукуються із сучасністю або безпосередньо з особистим життям студентів. Наприклад, постановка уривків з оповідань про Шерлока Холмса знайшла більший емоційний відгук у студентів, коли драматизація проходила під музику із сучасних фільмів, а в кінці постановки на екрані кінопроектору з’явилися титри з фотографіями студентів-акторів. Хочеться окремо сказати, що поєднання акторської гри в постановках з музикою, а також використання кінопроектору додатково стимулюють та активізують учасників. Безліч музичного матеріалу, різних фотографій, ілюстрацій та відео, якими зараз рясніє Інтернет, а також сучасні технології їх обробки (нарізки, склеюванню, додаванню ефектів) збільшують інтерес учасників у кілька разів, дозволяючи креативно проявити себе всім бажаючим. Студенти починають експериментувати, ділитися новими ідеями, виникає атмосфера співтворчості.

Однак, слід зазначити, що за всіх переваг драматизації цей прийом не повинен бути єдиним засобом підвищення мотивації. Оптимальним варіантом є розумне поєднання драматизації з іншими традиційними й нетрадиційними формами і прийомами роботи з урахуванням задач практичних занять, особливостей групи студентів, змісту навчального матеріалу.

Література:

1. Гапонова С. В. Огляд зарубіжних методів викладання іноземних мов ХХ

століття / С. В. Гапонова // Іноземні мови. – 2010. – № 2. – С. 18–22.

2. Белянко Е. А. Драматизация в обучении английскому языку. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2013.

3. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языкам в школе. — М.: Просвещение, 1991.

4. Леонтьев А. А. Педагогическое общение. — М.: Просвещение, 1980.