Вакулик
І.І.,
канд. філол. наук, доцент
Демченко М.С., магістр І року,
соціальна педагогіка
Національний
університет біоресурсів та природокористування України, м.Київ
ВИЯВЛЕННЯ ЧИННИКІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ РЕВНОЩІВ
Ревнощі
- це комплекс переживань в ситуації справжньої чи підозрілої зради коханої
людини. Кожен п’ятий подружній союз руйнується через ревнощі, у кожному
четвертому розлученні ревнощі одного з членів подружжя відіграли істотну роль у
розпаді родини (За даними українських соціологів).
Чоловіки
та жінки ревнують абсолютно по-різному. Жінки найчастіше переживають почуття
ревнощів, якщо відчувають витікаючу від партнера невірність. Чоловіки
конкретніші: при ознаках перелюбства. Дослідники вбачають
причину такого стану
речей у
еволюції людства.
Жінки, перш за все,
відзначають почуття партнера до іншої жінки. Чоловіки скоріше відреагують на
жіночу зраду. Психологи з Білефельдського університету
(Німеччина), які провели низку експериментів з 206-а добровольцями, вважають,
що своїм корінням витоки ревнощів сягають раннього періоду людської історії.
Коли розпочинаються ревнощі? З дитинства; вони можуть бути
пов’язані з розлученням батьків; або вже у «дорослому» віці, коли виникає страх порівняння. Із моменту появи в родині другої дитини можна спостерігати перші серйозні
ознаки ревнощів. І якщо старше дитя відчуватиме себе обділеним
батьківською любов’ю, то виросте ревнивцем.
Тривожною може бути й ситуація, коли розлучаються батьки. Маля боїться, що мама залишить його так само, як і тато. Дехто з цієї
причини починає ревнувати маму до кожного чоловіка – він може прийти й відібрати найдорожче – матусю. Нерідко
справдіревнощі пояснюються низькою самооцінкою та страхом порівняння. Інколи це
пов’язано з контрастом між чистим першим коханням і «брудним» першим
сексуальним досвідом.
Які
ж існують чинники, котрі посилюють ревнощі? Це - алкоголізм; сексуальна незадоволеність; бездітність; вагітність.
У
одній із телепередач «Доміно» була висловлена думка, що жінки повинні «підігрівати»
чоловіків. Якщо зовсім не давати
чоловікові приводу для ревнощів, то він вирішить, що інші представники сильної
статі не звертають на його обраницю уваги. Тим часом він хотів би вірити, що
його кохана бажана для багатьох, але дісталася йому, бо він найкращий. Але у
такому випадку можна тільки «випустити з пляшки» джина ревнощів, загнати якого
знову до маленької посудини буде неймовірно складно.
Ще один привід – як кажуть, безплатні настанови близьких, які завжди
можуть порадити придивлятися за коханим, адже у них уже був плачевний досвід
зрад, і вони щиро хочуть вберегти вас від можливих проблем.
Ревнощі - це комплекс
переживань в ситуації справжньої чи підозрілої зради коханої людини...
У словнику Даля «ревнощі» трактуються як «сліпа, пристрасна недовірливість», «сумнів у чиємусь коханні чи вірності». Психіатри визначають ревнощі як один з найбільш
сильних руйнівних і хворобливих емоцій. Поглянемо на складові
ревнощів: сумніви, спогади, підозра, тривога, лють, жадоба
помсти, заздрість, відчай,сліпе недовір'я.
Останніми роками говорять не про зраду, а про інший стиль сімейних
відносин, нетрадиційних, чи розглядають проблему в рамках позашлюбних
взаємовідносин. Частіше невірність породжується зародженням нової любові, коли
відношення подружжя давно переросли на формальні і стереотипні, наприклад, в
сексуальному плані. Щасливий не той, у кого немає ніяких проблем, а той, хто
вміє їх вирішувати. Молодим людям не треба забувати слова Стендаля: «У світі почуттів є лише один закон – принести щастя тому, кого кохаєш...».
Джерела ревнощів: страх, настанови рідних, інформаційний тиск,«допити», нестримна фантазія, реальна загроза втрати, прихована вигода.
Ревнощі – почуття абсолютно не передбачуване й
алогічне. Ревнощі
не завжди супроводжують кохання. Сьогодні
ви можете спокійно спостерігати за своєю дівчиною чи хлопцем, який танцює із
чарівною незнайомкою, а завтра мати претензії до друга дитинства, який нарешті
(так і не дочекавшись вашої прихильності) вирішив одружитися.
Тому
необхідно намагатися опанувати свої почуття. Необгрунтовані ревнощі – це прямий шлях до
зради. Не треба контролювати кожен крок близької людини, бо вона відчуватиме
ваш тиск і всіляко йому опиратиметься. Врешті, можна отримати реакцію: партнер зрадить просто «із принципу», щоб
довести вам (і собі) свою волю й право робити те, що хоче.
І
хоча на сьогоднішній день залишаються в моральних нормах Роксолани, яких не
купиш ні за гроші, ні улесливими обіцянками, оскільки вони за будь-яких
життєвих умов ревно охороняють кордони власної індивідуальності; Маріанни, зморені
одноманітним заробітчанським життям, які погоджується на роль коханки не заради
грошей, а через цілком природне бажання почуватися захищеною; Бейжі, найбільш
компрометуюча категорія серед нашого жіноцтва, які самі заробляють на себе і
шукають в чоловіках моральної опори, варто навчитися розрізняти кохання, не
переплутувати його із простим статевим потягом чи закоханістю; і думати про про
майбутнє. Згадаймо слова А.Екзюпері: Ти завжди мусиш відповідати за тих, кого
приручив.
Література
1.
Антонець М.О. Культура
сімейно-психологічних взаємин. – К.: Міленіум, 2005.– 45 с.
2.
Вакулик І.І., Івахненко Т.П. Практикум із сімейно-побутової культури та
домашньої економіки: Навч. посібник. – К.: Центр інформаційних технологій,
2005. – 85 с.
3.
Вознюк Н.М.
Етико-педагогічні основи формування особистості. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 235 с.