Філологічні науки/ 3. Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови

Функціонування дієприкметника у текстах

науково-технічної літератури у мові оригіналу та перекладу

Шумченко Т.І.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Аналіз граматичних особливостей текстів науково-технічної літератури дозволяє дійти висновку, що в них вживається значна кількість неособових форм дієслова. Дієслово і дієслівні форми у подібних текстах несуть особливе інформаційне навантаження. Неособові форми вживаються для позначення додаткової предикативності, для виразу постійної властивості предмету, вони є периферією дієслівної парадигми порівняно з особовою формою дієслова, оскільки не мають усіх граматичних категорій дієслова, зокрема способу, особи. Компаративний аналіз французьких та українських науково-технічних текстів довів, що у французькій мові переважають дієслівні форми, в той час, коли в українській мові домінують віддієслівні іменники.

Прийоми та перекладацькі трансформації слугують засобом відтворення семантичних та функціональних значень французьких неособових форм дієслова в українському перекладі у текстах науково-технічної літератури. Було розглянуто перекладацькі трансформації ряду науковців та виокремлено основні їх типи – зміна порядку слів, зміна структури речення, заміна частин мови, додавання та упущення слів та заміни у синтаксичному складі речення. У ході нашого дослідження проаналізовано застосування названих вище трансформацій у процесі перекладу неособових форм дієслова у франкомовних текстах науково-технічної літератури українською мовою.

Дієприкметник – непредикативна форма дієслова, що представляє дію як атрибутивну ознаку субстанції. Традиційно виокремлюють дві форми participe présent, passé та participe passé composé. Дієприкметники поєднують ознаки прикметника та дієслова. Вони позначають дію, яка характеризує особу або предмет, що її здійснює.

Дієприкметники називають також “предикативно-атрибутивні означення” [1, с. 40] з огляду на їх дієслівно-прикметникову природу: дієслівні категорії стану та часу трансформуються в дієприкметника у категорії станової та часової відносності ознаки предмета. До того ж в українській мові дієприкметник є носієм відносної (віддієслівної) ознаки предмета, що реалізується через атрибутивні категорії роду, числа та відмінка [2, с. 34].

Відмінною рисою французького дієприкметника є його функція додаткового предикативу [1], який може виконувати роль об’єднання сурядного ряду присудків, наприклад: Or ces décalages par rapport à ce que prévoient les descriptions atomiques plus simples, ne faisant pas appel à l'électrodynamique quantique, dépendent de la taille du proton (l'électron, lui, semble être une particule ponctuelle, de taille nulle). - Проте ці зсуви, по відношенню до того, що передбачають найпростіші атомні описи, не використовуючи квантову електродинаміку, залежать від розміру протона (електрон, здається, є точковою частинкою з нульовим розміром).

Дієприкметник також може функціонувати у складі абсолютного дієприкметникового речення, наприклад: Dans le désert, l'air étant chauffé par le sable, son indice de réfraction diminue près du sol. - У пустелі, як тільки повітря нагрілося піском, показник заломлення поблизу землі зменшується. У процесі перекладу українською мовою франкомовних абсолютних дієприкметникових речень використовують підрядне речення причини або часу, тобто вдаються до синтаксичних трансформацій.

La caféine peut provoquer de l’insomnie, de la nervosité, des palpitations, notamment en cas de consommation simultanée de boissons contenant de la caféine, telles p.ex. du café ou du coca. – Кофеїн може викликати безсоння, дратівливість, підвищене серцебиття, особливо у випадках одночасного споживання напоїв, що містять кофеїн, такі, як наприклад кава чи кока-кола.

Зазначений вище приклад демонструє, що французький дієприкметник передається українською мовою за допомогою підрядного речення і дієслова. Перекладено французький дієприкметник contenant дієсловом в українській мові у складі підрядного речення, отже використано прийом заміни частин мови, тобто застосовано таку перекладацьку трансформацію, як транспозиція.

Додаткова предикація вводиться невідокремленими інфінітивними, дієприкметниковими, герундійними зворотами та відокремленими конструкціями: A conserver à une température ne dépassant pas 30°C. – Зберігати при температурі не вище 25°C. Зазначений приклад демонструє, що французький дієприкметник теперішнього часу у процесі перекладу українською мовою зазнав трансформацій, його відтворено прислівником. Les patients souffrant de bronchospasme, asthme, rhinite… Пацієнтам, що страждають на бронхоспазм, астму, риніт. Отже, в певних випадках при перекладі дієприкметника в українській мові може утворитися підрядне речення. Placées à côté du cœur malade….. - Розміщені поруч із хворим серцем…

У наведеному прикладі французький дієприкметник минулого часу відтворено також за допомогою українського дієприкметника.

Отже, у ході практичних досліджень були розглянуті можливості функціонування та способи перекладу неособових форм дієслова у науково-технічних текстах, дієприкметника зокрема, було констатовано високу частотність їх вживання незалежно від тематики текстів. Аналізуючи функції дієприкметника теперішнього, минулого часу у реченні, було відмічено, що вони несуть особливе інформаційне навантаження та роблять виклад лаконічним і точним, утворюючу поліпредикативне речення

Література:

1.Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли. – М.: Иностр. лит-ра, 1975. – 456 с.

2. Деркач Л. М. Актуальні проблеми науково-технічного перекладу / Лідія Миколаївна Деркач. – Донецьк: Національний гірничий ун-т, 2007. – 257 с.