Филологические науки/6. Актуальные проблемы перевода
Магістрант Мельниченко О.О.
М. МИКОЛАЇВ, МНУ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО
ПРОБЛЕМИ ВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ
СКОРОЧЕНЬ І АБРЕВІАТУР У ГАЛУЗІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ, ІНТЕРНЕТУ ТА
ПРОГРАМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
У статті
розглядаються проблеми відтворення англійських скорочень і абревіатур у галузі
обчислювальної техніки, Інтернету і програмування українською мовою;
представлений аналіз найбільш уживаних засобів їх перекладу.
Ключові слова: скорочення, абревіатура, засоби
перекладу, переклад.
Key
words: shortening, abbreviation,
means of translation, translation.
Стан дослідження: Переклад скорочень є досить
складною, але одночасно й важливою діяльністю щодо вивчення
національно-культурної специфіки мови. Скорочення та абревіатури у наш час
вживаються майже в усіх сферах людського життя. Вони активно використовуються у
політиці, засобах масової інформації, технічних текстах, повсякденних розмовах
тощо. Також, велика кількість таких утворень використовується задля спілкування
в Інтернеті. Кожна мова має безліч скорочень і абревіатур, адже вони займають
важливе місце серед одиниць спілкування, а також одне з провідних місць серед словотворчих
засобів поповнення лексичного складу сучасних мов. Проблемами і питаннями,
пов’язаними з абревіацією та скороченнями, займалися такі мовознавці, як: І. Арнольд,
Л. Бархударов, Ж. Голікова, В. Карабан, А. Коваленко, І. Корунець.
За
визначенням термін «скорочення» є ширшим поняттям, ніж термін «абревіатура»,
але взагалі немає чіткого значення цих термінів, бо кожен лінгвіст подає
особисте їх бачення. Взагалі скорочення – це такий спосіб словотвору, суть
якого складається у відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або
являє собою словосполучення, об’єднане загальним змістом. Абревіація – це об’єднання скорочених основ, скорочених і повних основ, а також
творення простого похідного слова шляхом довільного скорочення твірної одиниці.
Деякі лінгвісти вважають, що скорочення – це усікання частини слова, а
абревіатура – це ініціальні літери або склади словосполучень чи речень. Абревіатури
також іноді називають акронімами.
Основні і
найуживаніші сучасні абревіатури та інші скорочення завжди фіксуються у
додатках книг або ж у спеціальних словниках. Але в Інтернет спілкуванні майже
кожен день виникають нові види скорочень і абревіатур. Їх вживання допомагає
зекономити у першу чергу час та місце. Ми з’ясували, що часто у Інтернеті
використовуються графічні скорочення: AFAIK – as far as I know, ICBW – I could be wrong. Вони вживаються в чатах, коли спілкування йде й іншими
мовами. Особливістю
таких скорочень є те, що вони є не власне словами, а переважно
словосполученнями і цілими реченнями. Тому такі лексичні одиниці не є частиною
словника, а скоріше специфічною знаковою системою, своєрідним кодом. Але форму скорочення також мають
багато термінів, особистих імен, реалії й навіть стійкі вирази, саме тому
переклад абревіатур майже завжди викликає труднощі у перекладача. Питанню
особливостей перекладу абревіатур і скорочень присвячено праці як зарубіжних,
так і вітчизняних вчених. Серед них найбільш ґрунтовними є роботи С. Влахова,
Є. Волошина, Ж. Голікової, В. Карабана, І. Корунця, В. Павлова,
Т. Пайлза, Р. Уельза, С. Флорина.
Визначивши,
що проблема відтворення скорочень і абревіатур завжди становила труднощі, ми
зробили спробу проаналізувати різні підходи лінгвістів до перекладу цих
лексичних одиниць, а також виокремити найактуальніші засоби передачі скорочень
і абревіатур у галузі обчислювальної техніки, Інтернету і програмування українською
мовою.
Відомі
болгарські перекладознавці Сергій Влахов та Сидер Флорин пропонують наступні
засоби перекладу скорочень і абревіатур: 1) переклад за допомогою
скорочення (переклад абревіатурою, який передбачає її наявність (або створення)
у мові перекладу: HLR – МВР; UNO – ООН), але в Інтернет
спілкуванні це не є продуктивним засобом; 2) переклад розгорнутою формою (переклад
і розшифрування повної лексичної одиниці з вихідної мови: TC (take care) – бережи себе) або калькування: Spam – дійсно набридливий рекламний лист; 3) транскрипція (переклад
фонетичною формою скорочення, максимально наближеною до оригіналу: ВВС – Бі-Бі-Сі); 4) транслітерація (переклад графічною формою
скорочення, яка максимально наближена до оригіналу: IMHO - ІМХО) [3].
Відомий
український науковець Шпак В.К. до зазначених вище засобів перекладу
скорочень додає також комбінований переклад, який передбачає розшифрування скорочення
чи абревіатури і при цьому в дужках позначається саме абревіатура. Його
застосовують при першому вживанні скорочення, щоб надалі у тексті вживати
абревіатуру замість розшифрованого варіанту
[5].
Інший
український мовознавець Карабан В.І. виділяє чотири основні засоби
відтворення скорочень і абревіатур мовою перекладу, два з яких є власне
перекладом (за допомогою відповідного скорочення або повного слова чи
словосполучення) і ще два – транскодуванням (самого скорочення чи відповідного
слова або словосполучення).
Відома
білоруська вчена-лінгвіст Голікова Ж.А. пропонує лише два основних засоби
перекладу англійських скорочень та абревіатур – це власне переклад (він
здійснюється за допомогою еквівалентів, аналогів тощо), а також перенесення
лексичних одиниць (у формі запозичень, а також транскрибовані і транслітеровані
слова) [4].
У ході
дослідження було встановлено, що одним із найуживаніших засобів відтворення
скорочень є також описовий переклад або експлікація, тобто пояснення змісту
оригінального скорочення, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється
словосполученням, яке дає пояснення або визначення даної одиниці. Експлікація є
надзвичайно продуктивним засобом перекладу саме термінів і використовується,
коли інші способи перекладу виявляються недієвими (ZIP (Zigzag In-Line Package) – найпоширеніший стандарт ущільнення файлів і формат
архівів на FTP-серверах).
Ми також
виявили, що дуже ефективним засобом перекладу скорочень і абревіатур у галузі
обчислювальної техніки, Інтернету і програмування є переклад з додаванням
означального слова: ABCD – мова ABCD; HMM – модель HMM; WIMP – інтерфейс WIMP.
Висновок
Абревіатури і
скорочення є представниками тієї культури, у якій вони існують. Для того, щоб
якісно і адекватно відтворити ці лексичні одиниці, а також щоб не втратити їх
роль і функції у тексті, спочатку потрібно проаналізувати контекст і зрозуміти
про що саме йде мова. При цьому
перекладач повинен враховувати стиль тексту, який містить скорочення та
абревіатури і бути добре обізнаним. Ми також з’ясували, що
найбільш розповсюдженим засобом відтворення
англійських абревіатур і скорочень з обчислювальної техніки, Інтернету та
програмування українською мовою є переклад розгорнутою формою, тобто переклад і
розшифрування повної лексичної одиниці вихідної мови або калькування.
Література:
1.
Алексєєв Д.І. Абревіатури як новий тип
слів // Розвиток словотворення сучасної англійської мови. – 3-є вид. – М.,
1977. – С. 107, 202-205, 302-307.
2.
Англо-український тлумачний словник з
обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. – Вид. 1 – К.: Видавничій
дім «СофтПрес», 2005. – 552 с.
3.
Влахов С.И.,
Флорин С.П. Непереводимое в переводе. – М.: Р. Валент, 2009. – 360 с.
4.
Голикова Ж.А.
Перевод с английского на русский: Учебное пособие – Минск: Новое знание, 2008.
– 287 с.
5.
Шпак В.К. Основи перекладу: граматичні та лексичні аспекти: Навчальний
посібник. – К.: Знання, 2007. – 310 с.