Зубатенко
О.М., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного, трудового та
господарського права Дніпропетровського національного університету ім. Олеся
Гончара
Баранова
М.С., магістрант магістратури юридичного факультету Дніпропетровського національного
університету ім. Олеся Гончара
ЗБІЛЬШЕННЯ
ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ДО ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ
ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Інформація – це основний чинник
будь-якого розвитку. Володіння певним об’ємом даних є передумовою здійснення
дій, спрямованих на розробку, розвиток, реформування, вдосконалення якогось
процесу чи явища. Не виключенням є і правова інформація. Питання внесення
інвестицій залежить від рішення іноземного інвестора, який виносить його на
підставі наявної в нього інформації про об’єкт інвестування та правовий режим
інвестиційної діяльності, під юрисдикцією якого даний об’єкт знаходиться.
Питанням інтернаціоналізації та глобалізації ЗМІ у своєму
дослідженні займалася Т.Ровінська [1], вплив глобалізації та
інтернаціоналізації суспільства на мовну політику у Швейцарії розробляла Купчик
Л. [2], проте питання щодо необхідності видання саме правової інформації у
вигляді нормативно-правових актів щодо регламентації питання іноземного
інвестування в Україні іноземними мовами науковцями не досліджено.
Метою дослідження є фактор
інтернаціоналізації джерел правової інформації України як чиннику збільшення
залучення іноземних інвестицій до національних підприємств, обґрунтування
необхідності перекладу на мову потенційного іноземного інвестора інформаційних
джерел правової інформації України, надання пропозицій щодо внесення змін у
спеціальне законодавство з питань інформаційного забезпечення та іноземних
інвестицій.
Звернемо увагу, що у 1992 році Верховною
Радою України був прийнятий Закон «Про державну програму заохочення іноземних
інвестицій в Україні» [3], який на сьогоднішній день втратив свою чинність. Пункт
6.6. розділу 6 вказаного Закону передбачав налагодження видання англійською,
німецькою, французькою, іспанською, арабською мовами збірника законів та інших
нормативних актів України з питань інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності
в Україні, а також довідників і інформаційного бюлетеня з питань іноземних
інвестицій. Після втрати чинності даним Законом більшість суттєвих положень
була перенесена у Закон України «Про режим іноземного інвестування» [4], що на
сьогоднішній день є основним нормативним актом, регламентуючим діяльність
підприємств з іноземними інвестиціями (далі – ПІІ) на території України. Однак,
положення вищезгаданого закону, що втратив чинність, щодо налагодження видання
правової інформації відносно правового режиму здійснення іноземних інвестицій в
Україні на сьогоднішній день не закріплені в жодному нормативно-правовому акті,
що регламентує діяльність ПІІ. Вказане свідчить, що на
сьогоднішні день держава не заохочує на законодавчому рівні створення
інформаційних ресурсів правової інформації іноземними мовами, хоча така мета
була поставлена на початку існування незалежної України. Видання
національних нормативно-правових актів кількома, найбільш розповсюдженими у світі мовами, є
характерним для багатьох країн світу. Так, наприклад, законодавство США видано
щонайменш на ста мовах та є у відкритому доступі на веб-сайті Бібліотеки
Конгресу [5]; законодавство Китайської Народної Республіки (далі – КНР) можна
знайти щонайменш англійською мовою за напрямками у періодичних виданнях, таких,
як «Сhina Business Law
Journal» [6] – публікується господарське законодавство Китаю,
журнал видається на території КНР; «The Chinese
Journal of Comparative law» [7] – надається
правова характеристика законодавства КНР на базі порівняльного правознавства,
що має на меті розвиток та вдосконалення правової системи КНР, – видається як один
із напрямків «Оскфорд Журналс» (Oksford Journals)
у Великобританії.
Таким чином бачимо, що видання
національного законодавства різними мовами є засобом спрощенням доступу до
нього. Це надає можливість інвесторам з будь-якої країни оцінити інвестиційну
привабливість об’єкта інвестування, приймаючи до уваги фактор прозорості,
відкритості та доступності законодавчої бази.
На сьогоднішній день основними джерелами
правової інформації України є електронні та паперові джерела. Так до
електронних джерел можна віднести веб-сайти Верховної Ради України [8] та Кабінету
Міністрів України [9], правовий портал «Ліга-Закон» [10]. Паперовими
носіями правової інформації є «Відомості Верховної Ради України» [11],
«Урядовий Кур’єр» [12]. «Голос України» [13], «Офіційний вісник України» [14]. Аналітичний огляд правої бази міститься у багатьох
правових журналах (наприклад, «Юридична Україна» [15]) та газетах (наприклад, «Правовий
тиждень» [16]) тощо. Інформація у вказаних джерелах міститься виключно на
державній мові. Проте на ряду з описаним слід звернути уваги на те, що в
Україні створено сайт, на якому можна отримати доступ до нормативно-правової
бази України на англійський мові [17]). Цей сайт пов'язаний з офіційним
веб-сайтом Відомостей Верховної Ради України, однак його не можна вважати
офіційним джерелом правової інформації та можливо використовувати лише з метою
загального ознайомлення з правовою базою України. Безумовно, факт існування
даного сайту сприяє поширенню відомостей щодо правової бази України з питань
іноземних інвестицій серед світової спільноти, але його не офіційна природа
наводить сумніви щодо дійсності даних, наведених у ньому.
Наведені обставини дають право
стверджувати, що можливість внесення змін у відповідне законодавство України щодо
налагодження видання правової інформації з питань режиму іноземного інвестування
в Україні іноземними мовами – потребує дослідження. Так, Закон України «Про
інформацію» [18] закріплює положення про те, що мова інформації
визначається законом про мови, іншими актами законодавства в цій сфері,
міжнародними договорами, угодами, згоду на обов’язковість яких надана Верховною
Радою України. Законом про мови у даному випадку виступає Закон України «Про
засади державної мовної політики» [19], у розділі 2 якого
робиться акцент на тому, що всі акти органів державної влади та місцевого
самоврядування видаються на державні мові (за Законом – українській),
регіональній мові у тих регіонах, де певна мова розповсюджена та на мові
національних меншин, що проживають на території України. На практиці бачимо, що
по всіх регіонах України нормативні акти видаються лише державною мовою. Також
ст. 5 п. 3 вказаного Закону вказує на те, що держава сприяє розвитку
багатомовності, вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед тих, які є
офіційними мовами Організації Об’єднаних Націй, ЮНЕСКО та інших міжнародних
організацій.
На підставі вищевикладеного варто
зазначити, що в Україні створене правове підґрунтя для інтернаціоналізації
інформаційних ресурсів взагалі та носіїв правової інформації зокрема.
Враховуючи вищевикладене, доцільно внести
доповнення до ст. 10 Закону України «Про засади державної мовної політики» в
частині переліку мов, на яких приймаються до публікації акти вищих органів
державної влади. До вже зазначеного переліку мов (державну, російську та мову
національних менших) додати англійську, як офіційно визнану мову міжнародного
спілкування, та, можливо, китайську –
як «мову майбутнього», мову країни, що має найбільшу кількість залучених
іноземних інвестицій та найвищі показники рівня економічного розвитку у світі.
Крім цього пропонується викласти ст. 17
Закону України «Про мови» у новій редакції, доповнивши її п. 4 наступного
змісту «Усі офіційні видання правової інформації на території України
публікуються мінімум на трьох мовах, а саме: державній, російській, англійській
та інших мовах міжнародного спілкування, зазначених у Законі України «Про
засади державної мовної політики»».
Також ефективним у даному випадку було б
видання інформаційного бюлетеню щодо інновацій у інвестиційному законодавстві
України та його періодична публікація через світовий глобальний юридичний
портал Нортон Роуз (Norton Rose
Fulbright) [20], який на сьогоднішній день успішно
узагальнює та оброблює правову інформаційну базу багатьох держав світу з метою
сприяння міжнародним інвестиційним проектам.
Отже, запропоновані доповнення у
нормативні акти дозволять Україні розширити коло своїх потенційних інвесторів
шляхом надання їм повного об’єму правової інформації щодо режиму іноземного
інвестування в Україні, виданого на мові міжнародного спілкування та
розташованого у відкритому доступі. Це уявлятиме собою прогресивний крок до
зближення України з міжнародною спільнотою у питанні адаптації законодавства
України не тільки до Європейських стандартів за своєю сутністю, а й до світових
стандартів за шляхом його викладання.
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ
ДРЕЖЕЛ
1. Равинская Т. Интернационализация и
глобализация средств массовой информации / Т. Равинская // Мировая экономика
и международные отношения. – 2007. – № 6, – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.imemo.ru/jour/meimo/index.php?page_id=684&jid=2836&jj=49
2. Купчик Л. Вплив
глобалізації та інтернаціоналізації суспільства на мовну політику і
трансформацію цілей шкільної іншомовної освіти у Швейцарії / Л. Купчик //
Молодь і ринок. – 2014. – № 7 (114),– [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
file:///C:/Users/user/Downloads/Mir_2014_7_23.pdf
3. Про державну
програму заохочення іноземних інвестицій в Україну: Закон України від 17 грудня
1993 року №3744-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №6. – Ст.
28.
4. Про режим
іноземного інвестування: Закон України від 19 березня 1996 року № 93/96 //
Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.
5. Legislation. Library
of Congress, – Електронний
ресурс. – [Режим доступу]: http://www.loc.gov/search/?in=original-format%3Alegislation
6. Сhina Business Law Journal,
– Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://cblj.com/cblj/
7. The Chinese
Journal of Comparative law, – Електронний ресурс.
– [Режим доступу]: http://cjcl.oxfordjournals.org/
8. Офіційний веб-сайт
Верховної Ради України, – Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://rada.gov.ua/ru
9. Офіційний веб-сайт
Кабінету Міністрів України, – Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://www.kmu.gov.ua/
10. Офіційний веб-сайт
правового порталу «Ліга-Закон», – Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://www.ligazakon.ua/
11. Офіційний веб-сайт
щотижневого нормативного бюлетеню «Відомості Верховної Ради України», –
Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://zakon.nau.ua
12. Офіційний веб-сайт
газети органів виконавчої влади України «Урядовий кур’єр», – Електронний
ресурс. – [Режим доступу]: http://ukurier.gov.ua/uk/
13. Офіційний веб-сайт
газети Верховної Ради України «Голос України», – Електронний ресурс. – [Режим
доступу]: http://www.golos.com.ua/
14. Офіційний веб-сайт
повного офіційного періодичного видання нормативно-правових актів України
«Офіційний Вісник України», – Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://ovu.com.ua/
15. Офіційний веб-сайт
Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, – Електронний
ресурс. – [Режим доступу]: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/
16. Офіційний веб-сайт
щотижневої інформаційно-правової газети «Правовий тиждень», – Електронний
ресурс. – [Режим доступу]: //legalweekly.com.ua/
17. Офіційний веб-сайт «Iplex:
законодавство України», – Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://iplex.com.ua/index.php
18. Про інформацію: Закон України від 02
жовтня 1992 року №2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48.
– Ст. 650.
19. Про засади державної мовної політики:
Закон України від 03 червня 2012 року № 5029-VI // Відомості
Верховної Ради України. – 2013. – №23. – Ст.218.
20. Norton Rose Fulbright, – Електронний ресурс. –
[Режим доступу]: http://www.nortonrosefulbright.com/