Фролова Н.В

Дніпропетровський національний університет

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОЯВУ ІНТЕРНЕТ-АДИКЦІЇ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Не зважаючи на той факт, що останнім часом Інтернет значно змінив сучасне життя завдяки його доступності та зручності, можливе зловживання і деструктивний вплив Інтернету не залишилися непоміченими. Наявність адиктивної поведінки серед користувачів Інтернету, привернула увагу фахівців ще на початку 90-х років. У 1995 році була вперше висловлена ​​занепокоєність про потенційний ризик неконтрольованого використання Інтернету. У тому ж році І. Голдберг першим ввів термін «Інтернет- адикція» для позначення розладу поведінки у результаті використання комп'ютера та Інтернету.

Для того, щоб дослідити та вивчити динаміку і зміст психічних змін в підлітковому віці необхідно, насамперед, зрозуміти соціальну ситуацію їх розвитку, яка «являє собою вихідний момент для всіх динамічних змін, що відбуваються в розвитку протягом даного періоду. Вона визначає цілком і повністю ті форми і той шлях, слідуючи по якому, дитина здобуває нові і нові властивості особистості, черпаючи їх із соціальної дійсності, як з основного джерела розвитку» [1].  Нам здається, що сьогодні саме соціальні мережі наглядно ілюструють соціальну ситуацію розвитку, підлітків адже, найбільш високий рівень відвідування Інтернету (59 %) належить віковій категорії від 15 до 29 років. На думку Лєсто К.А. привабливість спілкування в мережі Інтернет полягає в тому, що воно розширює можливості користувачів мережі, — це здатність "бути в один і той же час у різних місцях", тобто Інтернету не властива єдність простору і часу, як це характерно для реального життя [3]. Людина  отримує можливість спілкуватися з людьми з інших країн, інших часових поясів. Такий віртуальний простір забезпечує певний ступень свободи, що пов’язаний із зниженням психологічного і соціального ризику в процесі спілкування, відсутністю зовнішньої невербальної оцінки, що часто заважає спілкуванню в реальному житті і, безумовно, полегшує процес спілкування. Ще одним важливим чинником є феномен «постійної фіксації» [2].  Оскільки всі мережеві інтеракції існують зазвичай у формі документів, людина має можливість постійно фіксувати весь хід діалогу або полілогу, та, в разі необхідності, повертатись до окремих моментів і переживати їх заново.

Б. Мюррей ще у червні 1996 року попередила, що Інтернет може потенційно призвести до адиктивної поведінки користувачів і запропонувала спільноті психологів  розробити керівні принципи для лікування людей, які можуть бути залежним від Інтернету [7].

           В цьому ж році Кімберлі Янг представила перші емпіричні дослідження з Інтернет-залежності в своїй статті під назвою «Інтернет-залежність: поява нового розладу», а у 1998 році вона визначила п'ять конкретних типів Інтернет-залежності: кіберсексуальна залежність, пристрасть до віртуальних знайомств, нав'язлива потреба в мережі, інформаційне перевантаження та комп'ютерна залежність [6].

 Існують різні терміни, що використовуються для опису такої проблеми як Інтернет-залежність: проблематичне використання Інтернету (PIU), патологічне використання комп'ютера (PCU) і Інтернет-адикція (IAD). Саме тому не існує  загальної моделі для опису адикції. Найчастіше в літературі зустрічаються три різні моделі. Одна з них являє адикцію як захворювання, інша, адаптивна модель, описує адикцію як «пастку», третя, модель «способу життя», описує адикцію як стиль життя або рольову поведінку.

За результатами дослідження В.А. Лоскутової до групи ризику розвитку Інтернет-залежності входять молоді люди переважно чоловічої статі від 14 до 21 року [5]. Російські професори А.Є. Личко і В.С. Битенский розглядають ряд реакцій підліткового віку, які, на їх думку, можуть як сприяти залежній поведінці, так і перешкоджати їй : реакція емансипації - прагнення вивільнитися з-під опіки та контролю з боку дорослих, від встановлених ними порядків, правил і законів; реакція імітації  -  прагнення підлітка переймати поведінку, манеру спілкуватися і одягатися, смаки й уподобання людей, до яких він відчуває позитивні почуття; реакція групування є провідним соціопсихологічним чинником, що сприяє адиктивній поведінці; реакція захоплення (хобі) [4].

 Соціальні контакти у віртуальному співтоваристві мають специфічну природу, поєднуючи такі якості, як вибірковість, анонімність і доступність. Особистісні відмінності та фактори розвитку також впливають на взаємовідносини підлітка із Інтернетом. На думку В.А Лоскутової «комплекс недостатності» (низька самооцінка, незадоволеність собою), схильність до фантазій, сором'язливість, наявність соціальної фобії, усвідомлення нестачі соціального статусу або уваги до своєї персони – всі ці риси особистості можуть привести до виникнення Інтернет-залежності [5].  Дж. Сулер відзначає, що не всі підлітки схильні до Інтернет-адикції: деякі можуть бути лише випадковими користувачами, деякі проходять через стадію сильного інтересу до Інтернету. При цьому реакція захоплення може перешкоджати адиктивній поведінці. Особливо сильну протидію адиктивній поведінці надають інтелектуально - естетичні хобі (захоплення літературою, музикою, живописом, науками і т.д.) та тілесно-мануальні хобі (спорт) [4].

Список використаних джерел

1.      Выготский Л.С. Собрание починений /Л.С.Віготский // Т.4. М., 1984.  - С.258

2.      Королева Н.Н. Влияние коммуникации в сети Интернет на личностные особенности пользователей / Н.Н. Королева // Научная библиотека КиберЛенинка [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-kommunikatsii-v-seti-internet-na-lichnostnye-osobennosti-polzovateley#ixzz2PR3e4SYY

3.      Лєсто К.А. Психологічні особливості користувачів соціальних сайтів / К.А. Лєсто // Вісник психології і соціальної педагогіки  К.2010. - №03 –С 35-47

4.      Личко А. Е. Подростковая наркология / Личко А. Е, Битенский В. С.. – Л: Медицина, 1991. – 304 с.

5.      Лоскутова В. А. Интернет-зависимость как форма нехимических аддиктивных расстройств Текст.: автореф. дис. (13.04.2004) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. / Лоскутова . Виталина Александровна – Новосибирская государственная медицинская академия, 2004. – 20 с.

6.      Янг К. С. Интернет аддикция: личностные черты связанные с ее развитием. Текст / Янг К.С., Роджерс Р.С. // Киберпсихология и поведение. – 1998. – С. 46–51.

7.       Murray J. B. Computer addictions entangle students / Murray J. B. // APA. Monitor.. – 1996. – №27.