Тема: «Організація і проведення досліджень, спрямованих на ознайомлення з практиками фізичних підготовок в тренажерних залах та під час гри в баскетбол».

Павлун Т. О., Горбач Д., Поліщак Н.

На сьогоднішній день питання покращення фізичного стану та фізичної підготовки серед молоді, особливо студентства, є надзвичайно актуальнім та важливим. Є багато різних можливостей для рішення цього питання: розглянемо два найбільш популярних шляхи покращення фізичної форми, широко доступні для молоді: гра у баскетбол та використання тренажерів під час виконання фізичних вправ.

В першу чергу, хотілося б виділити, що одним з показників здоров'я людини є стан серцево-судинної і дихальної систем організму. І саме для тренування, розвитку та покращення цих показників була створена більша кількість тренажерів: велотренажери, велоергометри, бігові доріжки, степпери, веслові тренажери, райдери, еліптичні тренажери і т.д.

Особливої уваги заслуговують дослідження, проведені Водлозеровим Володимиром Єгоровичем в рамках написання дисертаційної роботи з теми: «Ефективність використання інноваційних тренажерів локально направленої дії в масовій фізичній культурі». Серед п’яти виділених етапів найбільшу цікавість для написання даної роботи складає перший етап, у проходженні якого безпосередньо брали участь особи студентського віку. Під час нього було проведено функціонально-анатомічний аналіз ступеня участі різних м'язових груп в рухах та розробку комплексу тренажерів локально направленої дії і методів їхнього використання. Визначено основні методи: реєстрації сили, силової витривалості, спеціальної працездатності, рухової підготовленості (швидкісно-силових якостей), частоти серцевих скорочень (ЧСС), пульсового тиску (ПТ), математичні методи обробки експериментальних даних, що використовуються при обґрунтуванні ефективності тренажерів.

Таким чином, експериментально було доведено, що після завершення 4 тижнів тренувань, фізичні показники протестованих студентів покращилися максимально — на 15% відповідно до вихідного стану, мінімально — до 5,7%, що значно перевищувало показники тестування без застосування допоміжної тренажерної техніки з наступних етапів роботи. Одночасно із силовими показниками вивчалися й реакції з боку сердцево-судиної системи. Виконання тестової вправи з тренажерами на початку експерименту призводило до збільшення вихідних реакції ЧСС і ПТ в усіх групах від 34,2% до 54,4%. Наприкінці експерименту ці дані становили вже 11,5% до 23,5%. Отримані результати, значно перевищуючі показники при виконанні простих фізичних вправ без додаткового робочого тренажерного обладнання, свідчать про покращення спортивної підготовки, витривалості та фізичного стану осіб зазначеного віку.

Отже, отримані результати свідчать про відносно високу ефективність та продуктивність роботи, якої можна досягти, безпосередньо підключивши використання додаткового тренажерного обладнання до занять з фізичної культури.

Для цього також оптимальними є різноманітні спортивні ігри, за допомогою яких можна розвинути у студентів командні якості, як-от гра у баскетбол.

Баскетбол — одна з найпопулярніших ігор у нашій країні. Різноманітність рухів сприяє зміцненню нервової системи, рухового апарату, поліпшенню обміну речовин, діяльності всіх систем, також сприяє розвитку соціальних якостей, бо досягнення спортивного результату вимагає від гравців цілеспрямованості, наполегливості, рішучості, сміливості, впевненості в собі, почуття колективізму.

Під час проведення досліджень, спрямованих на ознайомлення з практиками фізичної підготовки, було використано декілька основних методик.

По-перше, різноманітні вправи для кидків м'яча в кошик. Одна з них — вправа в кидках «Двадцять одне». По два гравці розташовуються з двох сторін кошика на відстані 5,5 м від неї. Гравці 1 і 2 протидіють гравцям 3 і 4. Гравці 1 і 3 мають по м'ячу. 1 гравець виконує кидок, слід за м'ячем і передає його партнерові 2. Гравець 3 робить те ж саме, передаючи м'яч партнеру 4. Кожен гравець, у свою чергу, кидає і підбирає м'яч. За вдалий кидок дається одне очко. Команда, яка першою набрала 21 очко, виявляється переможцем Ще можливо вправою є кидок у стрибку з подальшим рухом до щита. Команда ділиться на дві або три колони. Зазвичай низькорослі баскетболісти виставляються проти високорослих для підвищення емоційності змагань. Гравців можна також розділити згідно амплуа, щоб нападники, центрові і захисники опинилися в різних групах, або першу команду можна виставити проти другої і третьої. Гравці виконують кидок у стрибку, підбирають м'яч і передають його наступному гравцеві в колоні. Всі гравці повинні кидати з однією з трьох точок на кожній із сторін майданчика. Зазвичай команди грають, поки одна з них не набере 15 очок.

Для вдосконалення техніки ведення м’яча використовувалися: чотирьохточкове «павукове» ведення — ноги розставлені, вдарити м'яч попереду себе лівою, потім правою рукою, потім назад між ногами і назад; ведення сидячи, відхилився назад, підняти ноги, провести м'яч «під мостом», потім за спиною; гра двоє на одного. Для вдосконалення передачі: гра «бик в колі». Шість гравців утворюють коло, стоячи на рівній відстані один від одного. Один із гравців («бик») стає в центр кола обличчям до гравця, що тримає м'яч. Гравець з м'ячем різко і точно передає м'яч будь-якому партнеру, за винятком двох гравців, що стоять поруч з ним. Застосовуючи хитрощі, або хитрі передачі, він намагається обіграти гравця в центрі кола. «Бик» намагається торкнутися м'яча, використовуючи обмани і визначаючи, куди буде надіслано передача. Якщо «бик» торкається м'яча, то міняється місцями з гравцем, що передавали м'яч. По мірі розвитку навичок передачі тренер може поставити гравця в центр за виконання поганий передачі, навіть якщо «бик» не торкнувся м'яча. Найчастіше гравці, намагаючись змусити водити певного партнера, постійно передають йому м'яч, сподіваючись на помилку. Також застосовується техніка під назвою «пляжний баскетбол» – тільки передачі і багато пересувань.

Під час аналізу дослідження було виявлено, що відносно початкових даних, кінцеві результати після проведених досліджень значно покращилися. Наприклад, техніка ведення кидків у студентів підвищилася з 70% до 76% (у хлопці) та з 40% до 45% (у дівчат); кількість виконаних вправ різних рівнів за однаковий проміжок часу зросла до 5-10 позицій, а загальний стан здоров’я та тонус м’язів теж істотно зріс.

Таким чином, нові результати, отримані в роботі, дозволять у майбутньому вирішити актуальну наукову проблему розробки й обґрунтування методики фізичного вдосконалення студентів технічного ВНЗ з пріоритетним використанням засобів баскетбольної гри та тренажерного обладнання під час безпосереднього проведення занять.

1. Физическое воспитание. — М.: Высш. шк., 1983.— 391с.

2. Водлозеров В. Є. Тренажери локально направленої дії (монографія) — Сімферополь: Видавничий центр КДМУ, 2003. —101 с.

3. Родін А. В., Губа Д. В. Баскетбол в університеті: Теоретичне та навчально-методичне забезпечення системи підготовки студентів в суперечному клубі: учб. посібник / А. В. Родін, Д. В. Губа. — М.: Радянський спорт, 2009.- 168 с.

4. [Електрон. ресурс]:

http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2011/Sport/2_87046.doc.html