Професор, доктор с.-г. наук М. Сичов

Студент ОР «Магістр» Д. Даніловський

Національний університет біоресурсів та природокористування України

Аналіз хімічного складу сировини для виготовлення комбікормової при відгодівлі свиней в умовах «Антонов-Агро»

Необхідною умовою одержання міцного молодняку є повноцінна годівля. Для нормального росту й розвитку в організм тварин повинні надходити поживні і біологічно активні речовини в необхідній кількості та оптимальному співвідношенні. У нормуванні годівлі за основними поживними речовинами слід враховувати величину добової даванки корму, що залежить від анатомо-фізіологічних особливостей травного тракту свиней різного віку та типу [1].

Використання власної сировини, або закупівля певних складових при виробництві комбікормів вимагає усвідомлення того факту, що хімічний та амінокислотний склад компонентів може різнитись в залежності від ряду факторів. До таких факторів належать: умови агротехніки в рослиництві, природно-кліматична зона вирощування, фаза вегетації при заготівлі, сорт, або гібрид культури, що вирощується та інше [2].

Отже, біологічну повноцінність раціонів потрібно розглядати як один з головних факторів ефективної годівлі, високої продуктивності свиней та низьких витрат кормів на одиницю продукції.

Матеріал та методика. Дослідження кормів проводились в лабораторії київського представництва компанії Evonik Industries. Підготовка кожного зразка сировини, включала в себе подрібнення за допомогою подрібнювача-ультрацентрифуги Retsch до частинок розміром 0,5 мм. Потім на інфрачервоному спектрометрі Foss Model 5000 з монохроматором (1100-2500 нм) та модулем обертання зразка і рефлекторним детектором був отриманий спектр.

Для розробки калібровок використовували комп'ютерну програму Winisi II. При розрахунку калібрувальних рівнянь індивідуальні спектри зразків кожної сировини були скомбіновані з результатами їх аналізу класичним методом рідкої хімії.

Перед початком практичного використання калібрування було перевірено на точність за допомогою аналізу незалежних зразків. За допомогою АміноNIR^TM і класичного хімічного методу так само були проаналізовані незалежні зразки, після чого отримані результати порівняли з результатами NIR.

Результати досліджень. Нами було проведено хімічний аналіз кормів, що використовуються в господарстві, як компоненти комбікорму при відгодівлі свиней (табл. 1). Так хімічний склад зерна кукурудзи відрізняється від довідникових показників поживності. А саме, вміст обмінної енергія одного кілограму зерна був на 0,93 МДж більшим, що в свою чергу підвищує його енергетичну поживність на 7 %. В той же час вміст сирого жиру не відрізняється від табличних даних.

За вмістом сирого протеїну та сирої клітковини зерно поступається довідниковим даним відповідно на 25 та 31,8 %. Також спостерігається нестача фосфору в 2,5 рази. Амінокислотний склад зерна кукурудзи характеризується надлишком лізину його дещо більше за довідникову поживність на 7,6 %. В той же час вміст метіоніну + цистину нижче на 5,5 %.

Хімічний склад зерна ячменю також мав різницю з довідниковими даними, вміст обмінної енергії в одному кілограмі був більшим на 1,4 МДж. В той же час за вмістом сирого протеїну і клітковини зерно поступається табличним даним відповідно на 3 та 20,5 %. За сирим жиром маємо кращі фактичні дані ніж довідникові, а саме на 13,6 %. Амінокислотний склад зерна ячменю характеризується більшим вмістом у метіоніну + цистину на 11,9 %, а ось за вмістом лізину нестачею на 7,8 %. Нестача фосфору складає 33,4 %.

Показник	Кукурудза		Ячмінь		Пшениця		Шрот соняшниковий
	Фактично	Табличні дані	Фактично	Табличні дані	Фактично	Табличні дані	Фактично	Табличні дані
Обмінна енергія, МДж.	13,125	12,20	11,914	10,50	13,027	10,80	7,599	12,54
Сирий протеїн, %	6,98	9,3	10,68	11,0	11,73	11,9	41,58	41,1
Сирий жир, %	4,2	4,2	2,5	2,2	1,9	2,0	0,7	3,7
Сира клітковина, %	2,6	3,8	3,9	4,9	2,6	1,7	14,6	14,4
Фосфор (мг/кг), %	1,9	5,2	2,6	3,9	2,8	3,6	13,0	12,2
Метіонін + Цистин, %	3,12	3,3	4,03	3,6	4,42	3,7	15,46	16,7
Лізин, %	2,26	2,1	3,78	4,1	3,17	3,0	13,68	14,2

1. Порівняльний аналіз хімічного складу компонентів комбікорму

Зерно пшениці має вищу енергетичну поживність на 2,2 Мдж, що у відсотковому значенні складає 20,6 %. У зерні пшениці при проведенні дослідження виявили нестачу сирого протеїну та жиру відповідно на 1,5 та 5 %. Також спостерігається нестача фосфору на 22,3 %. Вміст сирої клітковини у зерні пшениці характеризується надлишком в два рази. Амінокислотний склад зерна пшениці має надлишок метіоніну + цистину та лізину відповідно на 19,5 та 5,6 %.

Хімічний склад соняшникового шроту відрізняється від довідникових показників за вмістом обмінної енергії спостерігаємо вагому нестачу у 4,94 МДж, що складає 39,4 %. В той же час маємо не значний, але більший вміст сирого протеїну та клітковини відповідно на 1,2 та 1,4 %. Також спостерігаємо більший вміст фосфору на 6,5 %. За вмістом сирого жиру спостерігаємо недостачу в більше ніж 4 рази. Амінокислотний склад шроту соняшникового характеризується нестачею метіоніну + цистину на 7,4 %, а за вмістом лізину на 3,7 %.

Висновок. Отже, знання фактичного складу кормової сировини дозволяє виробникові кормів і продуктів тваринництва краще використовувати корми з урахуванням якості, походження і постачальника. Завдяки цьому може бути зменшений страховий запас при розрахунку в раціоні сирого протеїну і амінокислот, стає можливим скорочення ризику недооцінки або переоцінки поживності корму.

Література

1. Дурст Л., Виттман М. Кормление сельскохозяйственных животных / Под ред. И.И. Ибатуллина, Г.В. Проваторова.–Винница: Новая книга, 2003.–386 с.

2. Хохрин С.Н. Кормление сельскохозяйственных животных.–М.: Колос, 2004.–687 с.