Економічні науки/10. Економіка підприємства

 

Шафранська Т.Ю., Масленко К. С.  

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Переваги застосування гнучких виробничих систем

Однією з важливих проблем для виробництва є перехід від випуску одного виду продукції до іншого або від випуску однієї моделі виробу до іншої. Щоб випускати нову продукцію потрібно замінити одне устаткування іншим, перебудувати технологічний процес, здійснити перепідготовку персоналу. Сучасне виробництво змушене досить часто переходити на випуск нової продукції, що пояснюється швидким моральним старінням виробів. Крім того,  також потрібно враховувати гостру конкуренцію на ринках.

Таким чином, для підтримання високого рівня конкурентоспроможності необхідно час від часу переходити на випуск нової продукції, але кожний такий перехід пов'язаний зі значними затратами. Тому щоб досягти компромісу між цими тенденціями, впроваджують гнучке виробництво [2, с. 87].

Під гнучкістю виробництва розуміють його здатність без будь-яких суттєвих змін техніки, технології та організації виробництва забезпечувати освоєння нових виробів в найкоротший термін і з мінімальними затратами праці та матеріальних ресурсів.

Гнучка виробнича система (ГВС) - це сукупність в різних сполученнях обладнання з числовим програмним управлінням, роботизованих технологічних комплексів, гнучких виробничих модулів, окремих одиниць технологічного обладнання з числовим програмним управлінням і систем забезпечення їх функціонування в автоматичному режимі протягом заданого інтервалу часу. ГВС дає змогу автоматизованому переналагодженню при виробництві виробів довільної номенклатури у встановлених межах значень їх характеристик [1, с. 214].

Застосування автоматизованих систем дає змогу значно оптимізувати конструкторські і технологічні рішення щодо досягнення необхідної гнучкості виробничих систем. Рівні автоматизації, що використовуються, значною мірою залежать від структурної організації та формують своєрідне дерево.

На першому етапі здійснюється автоматизація найпростіших одиниць обладнання, транспортування та контролю, яка характеризує завершеність певної окремої виробничої ланки. Інакше кажучи, формується гнучкий виробничий модуль (ГВМ) [3, с. 339].

Його структура, як правило, складається з уніфікованих деталей, що допомагає спростити його функціонування й оперативне переналагодження. Використання ГВМ у складніших системах дає змогу, за необхідності їхньої оптимізації, змінювати лише ті елементи конструкції, від яких насамперед залежить досягнення мети, не витрачаючи при цьому додаткові кошти на переробку окремих уніфікованих механізмів [1, с. 215].

Другий рівень автоматизації передбачає управління певною сукупністю модулів і створення гнучкого виробничого комплексу (ГВК). Суть цього комплексу полягає не лише в об’єднанні кількох модулів, а є значно ширшою. На цьому етапі створюється певна науково-виробнича система, за основу якої взято можливість переналагодження з урахуванням нових технічних, організаційних і наукових можливостей [3, с. 340].

Вагомими перевагами ГВК є автоматизовані системи контролю та можливості оперативного управління необхідними змінами за виявлення певних недоліків або браку. Побудова ГВК на модульній основі дає змогу значно зменшити часові та фінансові затрати за практичного застосування шляхом можливого деталізованого розгляду його складових.

Організаційна сукупність ГВК і ГВМ формує гнучку систему, яка передбачає можливість виготовлення подібних у конструкторсько-технологічному відношенні виробів без зниження потужностей та значних організаційних змін [1, с. 215].

Існують ГВС повного технологічного циклу, на якій деталі або вироби обробляються зі стовідсотковою готовністю для складання, та ГВС неповного циклу, коли для завершення виготовлення деталі потрібні додаткові операції на обладнанні поза цієї системи. ГВС можуть бути представленні у вигляді гнучких автоматизованих ліній, обладнання яких розташоване по технологічному маршруту в заданій послідовності, та гнучких автоматичних дільниць, в яких допускається вільне розташування обладнання в будь-якій послідовності та гнучких автоматичних цехів [3, с. 465].

Перевагами гнучкого виробництва в порівнянні з традиційним є: підвищення мобільності виробництва, скорочення терміну освоєння нової продукції, підвищення продуктивності праці, скорочення виробничого циклу, зниження витрат на виробництво.

 Впровадження гнучких автоматизованих комплексів і виробництв дає не тільки великий економічний ефект,  але й викликає соціально-економічні зміни в виробництві. Полегшується праця, забезпечується її безпека, покращується охорона середовища, усувається різниця між розумовою та фізичною працею, покращуються умови проживання та побуту населення.

Досягнення необхідного рівня гнучкості можливе шляхом ефективного поєднання всіх наявних на підприємстві організаційних, фінансових, матеріальних, інформаційних, соціальних та інших інструментів. Це дасть змогу забезпечити максимальну ефективність переходу підприємства на випуск нової продукції.

 

Література

1. Капінос Г. І. Операційний менеджмент: навч. посіб. / Г. І. Капінос, І. В. Бабій. – Київ : ЦУЛ, 2013. – 352 с.

2. Козловський В. О. Організація виробництва: навчальний посібник / В. О. Козловський. - Вінниця: ВНТУ, 2012. - 154 с.

3. Турова О. Г. Організація виробництва та управління підприємством: навч. посіб. / О. Г. Турова. – М.: Инфра-М, 2011. – 528 с.