УДК
658 +69.003
Гуцало А. В., аспірант кафедри
менеджменту в будівництві, Київський
національний університет будівництва й архітектури
Цільовий реінжиніринг
як основа економіко-організаційних змін на будівельному підприємстві
Реінжиніринг бізнес-процесів (РБП)
основної діяльності повинен враховувати стан і перспективи
техніко-технологічної сфери внутрішнього і зовнішнього середовища підрядного
підприємства (ПП): рівень фізичного зносу основних засобів, у т.ч. групи
«машини та обладнання»; вікову структуру машин та механізмів; темпи оновлення
основного капіталу; рівень використання виробничих потужностей та наявного
обладнання; матеріало- та енергомісткість виробництва; використання у
виробничому процесі новітніх технологій.
Оскільки техніко-технологічна складова
відіграє важливу роль при реалізації бізнес-процесів основної діяльності на
підприємствах підрядного будівництва, де рівень конкурентоспроможності
будівельної продукції, а відтак і самого підрядного підприємства в значній мірі
залежить від техніко-технологічної сфери виробництва, тобто технології
виробничого процесу, наявності якісних параметрів та ефективності використання
основного капіталу, до складу якого входять основні засоби та нематеріальні
активи, то перепроектування бізнес-процесів підрядного підприємства буде значно
залежати від технічних та технологічних вимог сьогодення.
Оскільки РБП спрямована на
радикальні перетворення усіх функцій в межах підрядного підприємства, то РБП потребує
інноваційного погляду на місію ПП та призводить до стратегічних змін. Оскільки
системне управління головним чином фокусується на взаємовідносинах між
бізнес-процесами, тому ПП необхідно розглядати як систему бізнес-процесів, що
безперервно впливають один на одного. Тут важливо враховувати не лише прямі
ефекти, а й непрямі та довготермінові впливи. Тому ухвалення стратегічних
рішень потребує моделювання процесу виявлення кращої альтернативи для
організаційних змін.
При застосуванні процесного підходу
структура управління підприємством включає два рівні: управління в рамках
кожного процесу; управління групою процесів на рівні всього підприємства.
Основою управління окремим процесом і групою процесів є показники ефективності,
серед яких можна виділити: витрати на здійснення процесу, розрахунок часу на
здійснення процесу, показники якості процесу.
Домінуючим напрямком розвитку
методологій управління розвитком організаційних систем є управління
бізнес-процесами (ВРМ), що передбачає:
– досягнення цілей установи шляхом
удосконалення, управління і контролю його основних бізнес-процесів;
– реалізацію діяльності в 10 етапів
(рис.1) [1, с. 56];
– організації управління як
конвеєру проектів;
–
поєднання процесного підходу, автоматизації і мислення категоріями якості [0[i]].
Аналіз змісту етапів ВРМ показує,
що носіями якості рішень щодо реінжинірингу процесів діяльності є описи
процесів діяльності:
етап 1 – будується початкова
процесна модель;
етап 2 – обирається і
використовується для опису процесів діяльності та чи інша методологія;
етап 3 – здійснюється детальна
проробка і функціональний аналіз (функціонально-вартісний аналіз та імітаційне
моделювання) процесної моделі;
етап 4 – детальне вивчення та
дослідження процесів діяльності за допомогою побудованої моделі;
етап 5 – відображення в моделі та
функціональний аналіз рішень щодо удосконалення процесів діяльності;
етап 6 – вивчення моделі майбутніми
виконавцями процесів діяльності та її використання як джерела інформації для
формування посадових інструкцій;
етап 7 – використання моделі як
документу, в якому зафіксовані управлінські рішення;
етап 8 – використання моделі як
еталонного образу процесів діяльності для контролю відповідності здійснених
змін прийнятим управлінським рішенням;
етап 9 – використання моделі як
джерела очікуваних значень показників діяльності для порівняння з ними
показників реалізованих процесів діяльності;
етап 10 – використання моделі як
основного регламентуючого документу та її постійна підтримка в актуальному
стані для використання як вихідної інформації для нових управлінських рішень.
Необхідно констатувати той факт, що
в науковій літературі відсутня єдина класифікація та чітка модель
бізнес-процесів із-за неоднозначного розуміння цієї категорії. Якщо
бізнес-процесами називають будь-які види діяльності в роботі організації [3, с.
28], тоді опису підлягають всі процеси без виключення. Коли під бізнес-процесом
розуміють цілеспрямовану сукупність взаємопов’язаних видів діяльності, які за
окремою технологією перетворюють входи у виходи, що становить цінність для
споживача [2, с. 43], то використовується модель створення цінності. У тому
випадку, коли ознакою бізнес-процесу визначається забезпечення отримання доходу
або економічної вигоди підприємством [2[ii],
3[iii]],
то доцільно виділяти бізнес-процеси за моделлю життєвого циклу. У зв’язку з цим
спробуємо встановити основні характеристики бізнес-процесів та їх відмінності
порівняно з іншими процесами підрядного підприємства.
Сьогодні економічна наука пропонує
широкий набір найрізноманітніших систем , підсистем і механізмів, спрямованих
на розв’язок різних управлінських завдань на підприємстві, включаючи системи
управління витратами, капіталом, прибутком, інноваційним розвитком тощо. Кожна
із зазначених систем (підсистем і механізмів) функціонують на основі бізнес-процесів,
які повинні функціонувати не автономно, а в комплексі.
[i]1. Джестон Д. Управление бизнес-процессами.
Практ. рук-во по успешной реализации проектов [Текст] / Д. Джестон, Й. Нелис. –
СПб: Символ-Плюс, 2008. – 512 с.
[ii] 2. Управління якістю бізнес-процесів на
підприємстві: монографія / Л.Г. Шамаєва, К.С. Безгін, К.Г. Наумік, В.В.
Ушкальов. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2009. – 240 с
[iii] 3.Ильин В.В. Моделирование бизнес-процессов.
Практический опыт разработчика / В.В. Ильин. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2006. –
176 с.