Экономические науки / 15.Государственное регулирование экономики

Аспірант Сушко М.Ю.

Класичний приватний університет, Україна

Концептуальний підхід щодо вдосконалення антикризової політики держави у промисловій галузі

Концепція – це уявлення про розвиток того чи іншого економічного процесу. У той же час концепція це: система поглядів, те чи інше розуміння явищ або процесів; єдиний, визначальний задум; провідна думка в описі явища чи процесу [1, с. 35]. У нашому випадку концепція являє собою систему взаємопов'язаних принципів, умов і чинників, що забезпечують універсальний підхід до визначення системи заходів щодо формування економічного механізму антикризового управління промисловістю.

Кінцевою метою розробки концепції є система заходів, реалізація яких забезпечить створення розвиненого і ефективного структурованого виробництва, що дозволяє поєднувати інтереси держави, промислових підприємств і населення.

Механізм взаємодії різних рівнів економічної системи з питань планування невідрегульований, також багато в чому відсутнє бачення, в якому концептуальному порядку воно буде розвиватися. Це не дозволяє на практиці забезпечити необхідну ефективність управління даними процесами в промисловості [2, с.170].

Концептуальна модель антикризового управління державної програми промисловості (див.рис. 1):

– є діапазон прямих і зворотних зв'язків, взаємопов'язаних між собою систем;

– являє собою сукупність взаємопов'язаних методів і принципів, розподілених по окремим фазам розробки державних регіональних антикризових програм;

– ґрунтується на взаємній координації, з виявленням потенційних точок соціально-економічного розвитку;

– спрямована на ефективне антикризове управління об’єктами промислової галузі.

Рис. 1. Концептуальна модель антикризового управління державної програми промислової галузі

Примітка: розроблено автором

Таким чином, головний напрямок розвитку промисловості - це побудова механізму антикризового управління, що базується на безперервному моніторингу економічного, соціального та фінансового стану з метою передбачення кризових ситуацій, мінімізації наслідків кризи,оперативного прийняття ефективних адекватних заходів, виявленні критеріїв подальшого розвитку. Державне антикризове управління це складний і необхідний процес, як для окремо взятої галузі, так і для країни в цілому. Антикризові моделі, стратегії, заходи повинні постійно вдосконалюватися, і проводитися до тих пір, поки не призведуть до сталого економічного зростанню промисловості.

Прагнення допомогти окремим великим промисловим підприємствам не тільки адресними, «точковими» заходами, а й заходами ширшої спрямованості в цілому підвищує неоднозначність впливу антикризової політики на економіку, особливо на сектора зі «змішаним укладом», для яких характерна наявність старих і нових компаній, істотний розкид компаній по ефективності, принципово розрізняються рівень залежності від імпортних комплектуючих і зарубіжних технологій [3, с. 76].

Література

1. Черниш І.В.  Управління та регулювання як базові функції антикризової державної політики / І. В. Черниш // Збірник наукових праць [Буковинського університету]. Економічні науки. - 2014. - Вип. 10. - С. 34-44.

2. Курінна О. В.  Напрями реалізації антикризової політики держави в процесі подолання фінансової кризи [Електронний ресурс] / О. В. Курінна // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія : Економіка. - 2011. - Вип. 9. - С. 164-171.

3. Шпильова В. О. Економічна політика держави щодо забезпечення антикризового фінансового менеджменту / В. О. Шпильова // Інтелект XXI. - 2014. - № 1. - С. 76-81.