Економічні науки / 2. Зовнішньоекономічна діяльність

к.е.н., доцент Бочарова Ю.Г.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Асиметрії та диспропорції розвитку глобальної інфраструктури[1]

Як свідчать результати дослідження Світового банку, не дивлячись на стійке зростання протягом останнього десятиліття, багато людей в країнах з ринком, що формується і країнах, що розвиваються (EMDEs) до сих пір не мають доступу до надійних і недорогих послуг інфраструктури. Ця відсутність інфраструктури відбувається у величезних економічних і соціальних втратах. Понад 1,3 мільярда людей, майже 20 відсотків населення світу, до цих пір не мають доступу до електроенергії. Близько 768 млн осіб у всьому світі не мають доступу до чистої води; і 2,5 млрд не мають адекватних санітарних умов; 2,8 мільярда людей до сих пір готують їжу на твердому паливі (наприклад, дерево); і один мільярд осіб живе більш ніж в двох кілометрах від всепогодної дороги [1].

До аналогічних висновків приходять і Маріанна Фей, Майк Томан, Даніель Бенітес і Стефан Ксордаз, стверджуючи, що незважаючи на деякий прогрес, більшість країн, що розвиваються, як і раніше страждають від недостатнього доступу інфраструктура, якість і надійність [2].

На факт диспропорційності та асиметричності розвитку інфраструктури в світі звертають увагу й фахівці ООН, стверджуючи, що: 1) у багатьох розвинених країнах як і раніше відчувається нестача базової інфраструктури, включаючи дороги, інформаційно-комунікаційні технології, санітарію, електроенергетику та водопостачання; 2) близько 2,6 мільярда жителів країн, що розвиваються відчувають труднощі в плані доступу до безперебійного електропостачання; 3) у всьому світі 2,5 мільярда людей не мають доступу до основних санітарних послуг і майже 800 мільйонів людей не мають доступу до води, сотні мільйонів з яких проживають в країнах Африки на південь від Сахари і Південної Азії; 4) 1-1,5 мільйона людей не мають доступу до надійного телефонного зв'язку [3].

Як свідчать результати проведеного аналізу досліджень Всесвітнього економічного форуму, у 2010-2015 рр.:

1. Найбільш конкурентоспроможними країнами світу за рівнем розвитку інфраструктури є: Гонконг, Сінгапур, Нідерланди, ОАЕ, Швейцарія, Німеччина, Франція та Великобританія (табл.1).

Таблиця 1 - Найбільш конкурентоспроможні країни світу за параметром «Інфраструктура»

Країна	2010-2011 рр.		2015-2016 рр.		Абсолютне відхилення		Напрямок зміни позиції країни у рейтингу
	Значення показника	Рейтинг	Значення показника	Рейтинг	Значення показника	Рейтинг
Гонконг	6,67	1	6,69	1	0,02	0	-
Сінгапур	6,22	5	6,49	2	0,27	-3	↑
Нідерланди	5,93	7	6,30	3	0,37	-4	↑
ОАЕ	6,26	3	6,30	4	0,04	1	↓
Японія	5,69	11	6,21	5	0,52	-6	↑
Швейцарія	6,09	6	6,20	6	0,11	0	-
Німеччина	6,43	2	6,12	7	-0,31	5	↓
Франція	6,24	4	6,04	8	-0,2	4	↓
Великобританія	5,88	8	6,03	9	0,15	1	↓
Іспанія	5,67	14	5,93	10	0,26	-4	↑

Примітка: Складено та розраховано автором на основі даних джерел [4,5]; ↑ - покращення конкурентної позиції країни; ↓ - погіршення конкурентної позиції країни

2. Країнами-лідерами за якістю загальної інфраструктури є: Швейцарія, Гонконг, Сінгапур, Франція, Ісландія, Австрія, Фінляндія.

3. Країнами-лідерами за якістю доріг є: Сінгапур, Франція, Швейцарія, Гонконг, ОАЕ, Австрія, Португалія.

4. Країнами-лідерами за якістю залізничної інфраструктури: Швейцарія, Гонконг, Японія, Франція, Німеччина, Сінгапур, Фінляндія, Республіка Корея.

5. Країнами-лідерами за якістю портової інфраструктури є: Гонконг, Сінгапур, Нідерланди, Бельгія, Фінляндія, Ісландія, ОАЕ.

6. Країнами-лідерами за якістю інфраструктури повітряного транспорту є: Гонконг, Сінгапур, ОАЕ, Швейцарія, Нідерланди, Норвегія.

7. Країнами-лідерами за пасажирообігом авіаційного транспорту (на тиждень, млн. місць/км) є: США, Китай, Великобританія, Японія, Німеччина, Австралія, Франція, Іспанія, Бразилія.

8. Країнами-лідерами за якістю електропостачання є: Гонконг, Ісландія, Данія, Фінляндія, Швейцарія, Сінгапур.

9. Країнами-лідерами за кількістю абонентів мобільного зв’язку (на 100 осіб) є: ОАЕ, Бахрейн, Саудівська Аравія, Гонконг.

10. Країнами-лідерами за кількістю телефонних ліній (на 100 мешканців) є: Тайвань, Мальта, Швейцарія, Гонконг, Німеччина, Ісландія, Франція.

Таким чином, на сучасному етапі розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин спостерігаються суттєві дисбаланси та диспропорції у розвитку інфраструктури як на локальному, так і на глобальному рівнях.

Література:

1. Global Infrastructure Facility.  The World Bank [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.worldbank.org/en/programs/global-Infrastructure-facility.

2. Fay M., Toman M., Benitez D. and Csordas S. Infrastructure and Sustainable Development [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://siteresources. worldbank.org/DEC/Resources/84797-1275071905763/Infra_and_Sust_Dev-Fay_ and_Tomanr.pdf/.

3. Goal 9: Build resilient infrastructure, promote sustainable industrialization and foster innovation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/ sustainabledevelopment/infrastructure-industrialization/.

4. The Global Competitiveness Report 2010–2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2010-11.pdf.

5. The Global Competitiveness Report 2015–2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/gcr/2015-2016/Global_Compe titiveness_ Report_2015-2016.pdf.

---

[1] Публікація містить результати досліджень, проведених при грантовій підтримці Держаного фонду фундаментальних досліджень за конкурсним проектом 20538.