Экономическиеи науки/6. Маркетинг и менеджмент

Д.е.н., проф. Кузнецова І.О., пошукач Малюта О.В.

Одеський національний економічний університет, Україна

Сутність та визначення меж поняття “бізнес-процес”

Сучасне економічне середовище диктує особливу потребу у пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності та ефективності підприємств, що у свою чергу, зумовлює потребу у пошуку шляхів підвищення ефективності управління піприємствами.

Аналіз сучасних наукових досліджень показує, що на сьогодні багатьма дослідниками підкреслюється актуальність використання процесного підходу до управління підприємствами та важливість орієнтації на бізнес-процеси, як на об’єкт управління для підвищення ефективності управління підприємствами та рівня їх конкурентоспроможності.

Протягом останніх років науковці приділяли багато уваги дослідженню бізнес процесів. Проте, незважаючи на значний розвиток теорії процесного підходу до управління підприємствами та досвід вдалого застосування даного підходу на практиці, серед економістів на сьогодні й досі не має єдиного підходу до трактування його сутності. Так само, різні дослідники по-різному визначають та описують бізнес-процеси, часто зосереджуючи акцент лише на одному аспекті даного поняття.

Так, деякі дослідники, зокрема: А.В. Шеєр, Т. Дейвенпорт, Д. Шорт, Д. Харрінгтон, К.С. Есселінг, М. Каменнова, А. Громов, С.В. Рубцов, І.А. Бикова та інші, роблять акцент на внутрішній структурі бізнес процесу. Наприклад, І.А. Бикова визначає “бізнес-процес”, як “сукупність взаємопов’язаних ресурсів і діяльності, яка перетворює вхідні елементи в вихідні”. [1, с.44]

Значна кількість вчених, зокрема Б. Андерсен, Н. Абдікеєв, А. Кісельов, Є.З. Зіндер та інші акцентують увагу на досягненні певного результату. Так, Є.З. Зіндер дає наступне визначення поняття “бізнес-процес”: “... логічні послідовності взаємопов’язаних дії, в яких використовують ресурси підприємства для створення і отримання вимірного результату в майбутньому”. [2, c.58] Подібний акцент має своє застосування і у більш практичному вимірі, зокрема він є характерним для серії міжнародних стандартів з менежменту управління якістю ISO серії 9000, Так, у регламенті стандарту ISO 9001:2000 зазначається, що “бізнес-процес – це ряд взаємопов’язаних видів діяльності, які перетворюються у “входи” і “виходи” процесу, систематизоване та послідовне виконання функціональних операцій, які приносять певний заздалегідь визначений результат”. [5, с.5]

У той же час, М. Портер, В. Міллар, М. Хаммер, Дж. Чампі, Х. Біннер, Р. Дафт та інші, роблять акцент на створенні цінності для споживача. Прикладом такого підходу може бути визначення поняття “бізнес-процес”, надане Т.І. Лепейко та А.В. Котлик: “... стійка цілеспрямована послідовність виконання функцій, спрямована на створення результату, що має цінність для споживача”. [3, с.15]

Отже, розглядаючи праці дослідників з данної тематики, треба відмітити, що переважна більшість науковців сприймає “бізнес-процес” як дію або послідовність взаємопов’язаних дій, при цьому спостерігається відсутність чіткої диференціації термінів “процес” і “бізнес-процес”, та випадки використання їх у якості синонімів, що призводить до втрати економічного аспекту поняття.

У свою чергу, відсутність єдиного підходу до визначення поняття “бізнес-процес” та існування безліччі його інтерпретацій зумовлює й відсутність єдиного підходу до визначення меж бізнес-процесів. Аналіз наукових джерел дозволяє визначити наступні основні підходи: за структурою підприємства, за результатом (продуктом) бізнес-процесу та за ланцюгом створення цінності. У цьому аспекті найбільш значущим, на нашу думку, є внесок М. Портера, який запропонував підхід до встановлення меж бізнес-процесу, ґрунтуючись на розробленому ним типовому ланцюгу створення цінності. [4, с.512] В основі даного підходу лежить припущення, що межі бізнес-процесів знаходяться там, де витрачаються “організаційні ресурси” та створюється кожна додана споживча цінність продукту. А отже, для кожного окремого підприємства притаманна своя унікальна сукупність бізнес-процесів. Так само тут можна відмітити і неможливість виділення окремих стандартних бізнес-процесів, що були б притаманні кожному підприємству. Саме цей підхід фокусується на економічній складовій поняття “бізнес-процес”, надаючи цьому поняттю чіткі межі, що дозволяють відокремити один бізнес-процес від іншого як на рівні загальної теорії, так і на практиці, у рамках одного підприємства.

Отже, не зважаючи на існування на сучасному етапі розвитку економічної думки, чисельності досліджень спрямованих на вивчення бізнес-процесів та вдосконалення процесного підходу до управління підприємствами, цей дослідницький простір все ще містить в собі невисвітлені резерви для підвищення ефективності управління підприємствами та зростання їх конкурентоспроможності. На думку авторів, підхід до визначення поняття “бізнес-процес”, що характеризується акцентом на створенні цінності для споживача а також підхід до встановлення меж бізнес-процесу на основі “ланцюга створення цінності” М. Портера є найбільш перспективними до подальших досліджень, з огляду на ступінь відображення ними економічного аспекту поняття “бізнес-процес”.

Література:

1. Бикова І.А. Загальне управління якістю / І.А. Бикова // Сучасний бухгалтер. – 2007. – №24. – 40 – 47 с.

2. Зиндер Е. З. Нове системне проектування: інформайні технології та бізнес-ренжинірінг // Системи управління базами даних. – 1996. – № 1. – С. 55 – 65.

3. Лепейко Т.І. Реінжиніринг бізнес-процесів. Навчально-практичний посібник у схемах і таблицях / Т.І. Лепейко, А.В. Котлик. – Харків: ХНЕУ, 2009. – 80 с.

4. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость / М. Е. Портер: пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 715 с.

5. Системи управління якістю. Вимоги: ДСТУ ISO 9001:2001. – [На зміну ДСТУ ISO 9001:95, ДСТУ ISO 9002:95, ДСТУ ISO 9003:95]. – К.: Держстандарт України, 2001. – 13 с. – (Національні стандарти України).