Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

К.держ.упр. Шевченко В.М.,

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Тенденції розвитку вищої освіти: філософський аспект

Проблема глобалізації в сучасних умовах набуває особливої гостроти та актуальності, що обумовлено виявленням загальних тенденцій світового розвитку. На тлі глобальних кризових явищ стає особливо очевидним криза традиційних підстав і принципів освіти, виникає загальне уявлення про те, що освіта потребує оновлення та соціально-філософського осмислення.

Нагадаємо, що у філософських концепціях проблеми освіти завжди займали важливе місце. Зародження основ філософії освіти відбулося в кінці XVII - початку XIX ст. в працях Я. А. Коменського, Й. Г. Песталоцці, Ф. Фребеля, Й. Ф. Гербарта, Д. Дьюї. Вони стали засновниками наукової педагогіки і „класичної” системи, або моделі освіти. Хоча ця модель еволюціонувала протягом двох століть, в своїх основних характеристиках вона залишилася незмінною. Але у XIX ст. виникає нова філософська концепція освіти становлення самосвідомості особистості (Й. Ф. Гербарт, В. Гумбольдт, Г. Гегель), що згодом призвело до гуманітаризації освіти. Загалом гуманітаризація освіти полягає в створенні нової програми формування і розвитку цілісного духовного світу людини в умовах „техногенної” цивілізації. Такий підхід був спрямований на створення нових методів, форм, змісту навчання і виховання, які б забезпечували розкриття індивідуальності людини – її пізнавальних процесів та особистісних якостей. Як наслідок, головним положенням гуманістичної концепції мало стати визнання гідності особи, її прав і свободи виборів на реалізацію і подальший розвиток своїх здібностей, а також створення для цього відповідних сприятливих умов навчання.

Говорячи про гуманітаризацію вищої професійної освіти, ми повинні мати на увазі, що технічна освіта в XXI столітті обов’язково має враховувати нові відносини інженерної (проектної) діяльності з навколишнім середовищем, суспільством, людиною, тобто діяльність фахівця також повинна бути гуманістичною. А в умовах реформ і модернізації вищої освіти гуманістичну спрямованість педагогічного процесу можна вважати проявом інноваційної педагогіки.

Водночас слід зауважити, що протягом останніх десятиліть ХХ століття усі аспекти сучасного людського життя та діяльності були пронизані інформацією, під впливом якої створилися нові соціальні структури і виник новий спосіб розвитку людської цивілізації – інформаціоналізм [1]. Так глобальні інформаційні технології привчили користувачів комп’ютерів та Інтернету до електронних форм комунікації, а віртуальний простір став простором не тільки науки, а й системи освіти. Тож в умовах становлення інформаційного суспільства зросла соціальна потреба в знанні, в підвищенні рівня освіти, яка сама перетворюється в інформаційно-комунікативну систему.

Отже, з огляду на те, що у ХХІ столітті з новою парадигмою мислення та з настанням інформаційної епохи значно зросла роль людини як найважливішого фактору формування якісно нового суспільства – „суспільства знання”, постало завдання докорінно переглянути підходи, притаманні традиційній системі вищої освіти. Адже в умовах швидкого наростання глобальних загроз освітньо-наукова сфера (і, зокрема, вища освіта) покликана стати джерелом знань і методів для рівноправного співіснування людини і навколишнього середовища.

Литература:

1. Кастельс М. Становление общества сетевых структур / М. Кастельс // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология; под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – С. 494-505.