Государственное управление / 2. Современные технологии управления..

аспірант Гришко Р.Ю.

Класичний приватний університет, Україна

Реалізація базисних елементів формування механізмів фінансової децентралізації

Cпроможність громад вирішувати нагальні питання, які потребують залучення додаткових ресурсів та фінансових зокрема, є відображенням в одному з компонентів децентралізації органів місцевого самоврядування – фінансової децентралізації. Формуючи нові шляхи розвитку децентралізації місцевого самоврядування, виникають запити - збільшення базису функціональних можливостей, зокрема фінансових інструментів в політиці прийняття рішень на рівні місцевого самоврядування.

Головним чинником, що гарантує впровадження змін, є законодавство України. Фінансовою складовою місцевого самоврядування є місцевий бюджет, що виступає в ролі головного фінансового компонента базису акуммуляційних накопичень. Ланцюговий взаємозв’язок місцевих бюджетів та центрального бюджету відображає головні функціональні можливості та спроможність впливати на фінансовий інструментарій місцевого самоврядування [2].

Розгядом імплементації фінансової складової децентралізації на місцевих органів самоврядування розгядали такі вчені як А.Є.Буряченко, Т.Бондарук, Л.К.Воронова, О.Василика, О.Д.Василик, Ю.І.Ганущак, Б.М.Данилишин,
В. Г. Дем’янишин, Деркач М.І. , В.Зайчикова, В.І.Кравченка, О. П. Крайник,
О. П. Кириленко, І.О.Луніна, Р.Масгрейвом В.Мельника, Ю.В.Пасічник, Г.П’ятаченка, М.П.Палій, О.В.Слобожан, А. Ф. Ткачук, Л.Шаблистої, У.Оутс, С. І. Юрій та інші. Дослідженням питання імплементації децентралізації займалося багато вчених та було запропоновано різні підходи до вирішення цьго питання, але основні підходи , щодо реалізації базисних елементів вимагають подальшого дослідження.

Рушійною силою розвитку регіону чи міста є можливість впроваджувати свою економічну, фіскальну, фінансову політику, що визначає центри бюджетних вливань для розвитку громади. Зниження ефективності ведення політики децентралізації, зокрема фінансової, впливає неструктуроване впровадження політики децентралізації управління та ряд невирішених питань, зокрема комунальна власність, що не підпадає під дію нових законодавчих впроваджень.

Треба зазначити, що немаловажливим фактором є створення адміністративного корпусу за радянськими підходами та низька оцінка професійності при прийняті на роботу чиновників / державних службовців різного рівня та повноважень. Варто використовувати різні підходи по виявленню психологічного характеру майбутнього співробітника, що впливає на виконання роботи певної категорії.

Кадровий резерв також грає не останню роль в роботі органів місцевого самоврядування, розуміючи, що існує ризик зміни посадової особи, треба формувати кадровий потенціал місцевого самоврядування. Однак економічні та фінансові фактори є одними з головних елементів, що можуть вплинути на роботу місцевого самоврядування. Також, до них слід віднести рівень матеріального забезпечення та соціального захисту [4].

Виходячи з базисних постанов прописаних в Бюджетному кодексі України, місцеві бюджети створюють українську систему акумулювання грошових надходжень та виконують роль впровадження місцевої політики. Основними функціональними шляхами розподілення бюджету є фінансово-господарська діяльність, різні галузі економіки, суб’єкти місцевого самоврядування [3].

Основні принципи теоретико-методолгічного базису було скомпоновано Р.Масгрейвом [7], що повинно сприяти формуванню політики фінансової децентралізації:

– принцип відповідності (створення матеріальних благ для місцевої громади, згідно їх потреб та фінансових надходжень до бюджету);

– принцип централізованого перерозподілу (розподіл ресурсів має здійснюватися центральними суб’єктами влади);

– принцип фінансового вирівнювання (балансування ресурсною базою на рівні держави та вирівнювання можливостей влади на місцях);

– принцип національних благ (державні трансферти для стимулювання секторальних можливостей , що прив’язані до певної громади);

Наряду з Р.Масгрейвом питаннями впровадження механізмів фінансової децентралізації займався вчений англійського походження У.Оутс. Теорема децентралізації Уотса полягає в площині фіскальних механізмів, це було зазначено в його праці “Фіскальна децентралізація”, на основі якої було сформовано теорему децентралізації. В теоремі Уотса відображається відносини між органами місцевого самоврядування та центральними органами при розподілені фінансових ресурсів та ефективність їх використання. Уотс концентрує свою увагу на акумуляції асиметричної інформації на місцях та нівелює інформаційне накопичення фінансових показників центральними органами, головною думкою теореми є передача владних повноважень на місцях. Але теорема Уотса обмежує повноваження щодо виконання вимог малозабезпеченої категорії населення [4-7].

Аналізуючи праці вчених та літературні джерела [1-7] треба виділити наступні напрямки змін в фінансовому базисі бюджету місцевого самоврядування:

– незалежність фінансової складової за рахунок проведення децентралізації. Утворення бюджету на місцях є незалежним від дати прийняття центральними органами національного бюджету. Відсутність політичної складової впливу на прийняття рішень місцевим самоврядуванням від центральних органів влади. Наявність своїх фінансових ресурсів, що впливає на рівень прив’язки до дотацій та субвенцій центральних органів влади;

– можливість прирівнювати свій потенціал громади до обласного за рахунок створення об’єднаної територіальної громади. Присутність мотивації створити незалежні фінансові механізми місцевого бюджету;

– розвиток громади має новий потенціал за рахунок створення незалежних фіскальних механізмів від органів центральної влади та має на меті визначати відсоток та кількість податків, що буде вдовольняти запити громади;

– створення різнопланових елементів пакету дотацій бюджету місцевого самоврядування, до них треба віднести освітню субвенцію, субвенцію на підготовку робітничих кадрів, медичну субвенцію, базову дотацію;

– категоризація громад та регіонів за рівнем спроможності розвиватися, ведення нової системи вирівнювання. Система базується на податку на прибуток та ПДФО, що створює певний ресурс для органів центральної влади. Головною новиною є відсотковий барьєр вилучення коштів з місцевого бюджету 50%, що надає змогу стимулювати роботу регіону, але й слабкі громади не залишаються осторонь, фінансові ресурси від центральних органів надсилаються до місцевих громад згідно їх потенціалу розвитку;

– наявність можливостей розміщувати місцеві рахунки у банках та бути незалежним від Державної казначейської служби України. Новий фінансовий інструмент прискорює впровадження прийнятого рішення органами місцевої влади, тому відсутня прив’язка до казначейських переводів;

– розмежування фіскальної складової при зарахуванні коштів до місцевого бюджету [1-7].

На основі вищенаведеного матеріалу можемо сформувати наступні базисні елементи ефективного функціонування фінансової децентралізації:

– механізм децентралізації місцевого самоврядування повинен мати можливість продукувати та акумулювати фінансові ресурси на наявні потреби громади та незалежний від прийняття рішень центральних органів влади;

– створення благ для громади повинно бути залежним від самої громади, де головним постулатом буде “Хто плате, той і витрачає”. Даний постулат є перманентною складовою механізму фінансової децентралізації. Але треба виокремлювати специфіку експортних підприємств, що вимагає подальшого дослідження;

– трансфертна складова повинна відігравати допоміжну роль в розвитку громад та супроводжуватися розробленою стратегією , що виконує потреби місцевої громади.

Література:

1. Фінансова децентралізація, або що робити з грошима [Електронний ресурс] // Міністерство регіонального розвитку,будівництва, та житлово-комунального господарства України – Режим доступу до ресурсу: http://decentralization.gov.ua/news/item/id/2045.

2. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

3.Арабчук Я. І. Фінансова децентралізація – основна складова спроможної громади / Я. І. Арабчук. // Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. - 2016. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2016_1_20

4. Бикадорова Н. О. Податкові доходи у фінансовій децентралізації місцевого самоврядування / Н. О. Бикадорова // Економічні науки. Cерія : Облік і фінанси. - 2010. - Вип. 7(1). - С. 74-83. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecnof_2010_7(1)__10.pdf

5. Мацук З. А. Фіскальний федералізм як децентралізована модель формування бюджетного регулювання в Україні / З. А. Мацук // Фінанси, облік і аудит. - 2014. - Вип. 1. - С. 81-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Foa_2014_1_9.pdf.

6. Хамініч С.Ю., Климова В.М. Особливості фіскальної децентралізації в умовах розвитку національного господарства України / Хамініч С.Ю., Климова В.М. // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». – 2011. - №5. – С.20-26.

7. Бюджетна система : підручник/ на наук. ред. В.М. Федосова, С.І. Юрія. - К.: Центр учбової літератури; Тернопіль : Економ. думка. 2012-871с.