старший викладач Чиченьова О. М.

Національний технічний університет України «КПІ» ім. І.Сікорського

Вплив фізичного виховання

на психоемоційний стан студента першокурсника

Проблема психоемоційного стану студента першокурсника набуває актуальності з кожним роком. Швидкі темпи життя сучасності, поступово зростаючі вимоги у навчальних програмах, постійне перевантаження, дефіцит часу, все це дуже впливає на психіку молодої особистості і стає майже головною причиною різних відхилень в нормальній діяльності багатьох функціональних систем організму.

Останнім часом, у суспільстві, нерідко спостерігаються випадки агресивної поведінки людини та зростає тенденція до кількості нервових розладів. Адаптація людини до змін навколишнього середовища, набуває все більшого значення для усіх сфер життя. Вивчення цієї теми, також є актуальною і важливою для викладачів вищих навчальних закладів, які несуть відповідальність за психоемоційний стан студентів та прикладають багато зусиль щодо покращення культури відносин і психологічного клімату усіх учасників освітнього процесу. В першу чергу, вирішення цих завдань, відносяться до студентів першого та другого курсів, з метою максимально швидко ознайомити їх з певними умовами та вимогами обраного навчального закладу. Вступаючи до інституту або університету, більша частина молоді має переїжджати до інших міст, районів, областей. Тим самим проводиться різке руйнування набутих навичок, звичок, ціннісних орієнтацій. Ці втрати, частково або зовсім, зводять майже нанівець роками закріплені взаємовідносини з друзями, знайомими, а у деяких випадках і з рідними людьми. З початком навчання, юнаки і дівчата потрапляють у незвичайні для них умови, що сприяє руйнуванню динамічного стереотипу і пов’язаних з ним емоційних переживань, які нерідко породжують втрату вже сформованих установок і відносин. Вміння швидко призвичаїтися та скорегувати власну психологічну діяльність і поведінку, вдається не кожному студенту першокурснику. Важким наслідком цього положення є зростаючий стан напруженості, зниження активності, погіршення поведінки. Невдачі, що спіткали студента на першій сесії, в ряді випадків приводять до втрати віри в себе та свої здібності, можливості і розчарування у життєвих планах. Всі ці чинники призводять до психічного перезавантаження і негативно впливають на психоемоційний стан і свідомість, що в свою чергу сприяє розладу психічного здоров’я молодої людини.

Тому, першочерговим завданням викладача є розглянути і дослідити проблему адаптації вчорашнього школяра в нових умовах, середовищі. Ці розробки повинні як можна швидше допомогти молодій людині врегулювати особисті побажання і сподівання з певними вимогами у навчанні, дисципліні для досягнення нею важливих успіхів на освітній ниві. Якщо викладач, знаходить вдалі вирішення цієї проблеми, то першокурсник має можливість скоріше адаптуватися у студентському соціумі та розгорнути і показати свої яскраві сторони таланту, розуму, характеру та інші індивідуальні риси, які має кожна людина. До вищого навчального закладу, зараховуються ті молоді хлопці і дівчата, які добре займалися у середній школі і мають хороші оцінки. Але усі вони різні люди, і якщо один має впевнений, дорослий, амбіціозний вигляд і декларує свої дарування усьому світу, то завжди є інші, які дуже потребують визнання і підтримки не тільки близьких, а і сторонньої людини.

В початковий період навчання, коли відбувається формування нового психоемоційного стану, виникають найбільш потужні емоції – які суб’єктивні реакції кожної людини. Якщо вимоги зовнішнього середовища сприяють швидкому та легкому задоволенні потреби, то це формує позитивний стан в емоційному плані тобто виникає відчуття сталого гарного настрою, натхнення, захоплення, впевненості. В умовах, коли постійно збільшуються вимоги до молодих фахівців і з кожним роком зростає інтенсивність процесу навчання, як наслідок підвищується і психоемоційне навантаження студентів. А серед студентів найбільш уразливою, з точки зору адаптації групою є студенти молодших курсів, бо саме на початку навчання вони зіштовхуються з незвичними вимогами до розумової працездатності, досить високим рівнем відповідальності, різноплановості інформації, яку одержують з різних дисциплін. Навчання у вищому навчальному закладі є природною моделлю, яка дозволяє спостерігати і вивчати розвиток процесів пристосування зростаючого організму до умов, які змінилися і надають можливість розширити власні горизонти.

Період переходу від шкільного стереотипу навчання до студентського, відіграє важливу роль у подальшому стані рівня здоров’я молодого учня. А такі випробування, як контрольні роботи, заліки, складання іспитів, адаптація до нового «дорослого» колективу, постійний дефіцит часу буде мати потужний вплив на нервову систему студента та його емоційний стан. Тривале перебування в положенні сидячи за столом, напружена розумова діяльність та висока відповідальність за результати засвоєних знань, непомітно знижують функціональні можливості організму до якісного продовження навчання і як наслідок наступає фізичне стомлення і перенасичення новою інформацією. Усі ці чинники є ознакою нормальної реакції організму на тяжку роботу. Стомлення або стан важкості буде ще більш зростати на фоні нерозуміння значення виконуваної роботи, незадоволення досягнутим, виникання конфліктної ситуації та різні перешкоди, які трапляються під час навчального процесу.

Найважливіше місце в науковій організації праці студента, займає саме фізичне виховання. Функції цієї дисципліни полягають у формуванні та розвитку гармонійної особистості, яка має не лише певні розумові здібності і таланти, а яка ще має духовну культуру та моральні норми життя. Систематичне відвідування занять з фізичного виховання, значно покращує психоемоційний фон молодої людини, задає хороший настрій, надає впевненості і підвищує пам’ять і увагу, дисциплінує, розвиває фізичні якості і надає багато позитивних вражень у спілкуванні між студентами. Доведено на практиці, що ті студенти, які не пропускали заняття, брали участь у змаганнях, прагнули досягти певних успіхів у обраному виді спорту, мали хороші показники зі складання контрольних нормативів з загально фізичної підготовки, також мали високі бали і у інших дисциплінах, мали низький відсоток по захворюванням і ведуть здоровий спосіб життя. Більшість з цих студентів дуже доброзичливі і приємні люди, які мають рівні відносини з сокурсниками та викладацьким складом, а також вони постійно беруть участь у організації і проведенні різних заходів, які пов’язані з студентською громадою та життям. Також доведено, що захоплення молодою людиною обраним видом спорту ще довгі роки крокує поряд і має вагоме значення у подальшому житті. Так наприклад, по закінченні навчального закладу, багато молодих фахівців отримують роботу, яка проходить, в основному, у офісі, банкових установах, різних організаціях і підприємствах, де основним знаряддям праці є комп’ютери та інші сучасні прилади. Але бажання почувати себе сильною, фізично розвиненою людиною, спонукає їх шукати будь-яку можливість, у обідніх перервах, після роботи, у вільний час для занять фізичною культурою і спортом. І також вони часто приймають участь у змаганнях місцевого рівня (бізнес-ліги, турніри, пробіги, тренування з майстрами спорту тощо). Таке ведення активного здорового способу життя, заслуговує безумовної поваги і є дуже вагомим аргументом, прикладом і досвідом для майбутнього покоління нашої країни.

Література:

1.БерденниковН.Г., Меденцев В.И., Панов Н.И. Организационное и методическое обеспечение учебного процесса. Учеб. пособие, Санкт-Петербург-2006,3-4с.

2.Коробейников Н.Н., Михеев А.А., Николенко И.Г. Физическое воспитание Учеб.пособие, Москва 1994, 23-26с.

3.Барчукова Г.В., Богушас В.М.М., Матыцин О.В. Теория и методика настольного тенниса. Москва Изд. Центр «Академия», 2006, 77-79с.

4. Платонов К.К. О системе психологии. Москва 1982г. 136с.