К. пед. н. Павленко Н. О.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна

Педагогічні мультимедійні наративи у викладанні історії музичного мистецтва

Стрімкий розвиток інформаційних комунікаційних технологій відкриває нові можливості для удосконалення навчально-виховного процесу. Викладання музично-теоретичних дисциплін потребує використання сучасних мультимедійних засобів, які дозволяють синтезувати різні види мистецтва, застосовувати інноваційні педагогічні технології. Одним із напрямів застосування ІКТ в мистецькій освіті є створення та використання мультимедійних наративів.

Проблема наративного навчання в останні роки активно розробляється вітчизняними педагогами: Лещенко М. [1], Мараховською Н. [2], Тимчук Л. [3;4] та ін. Під педагогічним наративом розуміють рефлексивну оповідь, що передбачає розширення можливостей збагачення потоку інформації віртуальними, чуттєво-емоційними, суб’єктивними характеристиками [3, 26]. На думку Л. І. Тимчук, мультимедійний наратив дозволяє збільшити простір значень за допомогою інформаційно-комунікативних технологій, які впливають на стратегії конструювання, розуміння й пізнання реальності та ідентифікації в ній людини як частини цієї реальності [4, 358]. Тому застосування педагогічних мультимедійних наративів у викладанні історії  музичного мистецтва забезпечує рефлексивний підхід у засвоєнні новних знань, умінь та навичок.

Вивчення історії музичного мистецтва має на меті набуття музично-історичних знань для глибоко­го розуміння мистецьких явищ, основних законо­мірностей розвитку історії музики. Процес засвоєння музично-історичних знань повинен бути спрямований на формування широкого мистецького світогляду, підвищення рівня музичної ерудиції слухачів, виховання в них естетичного смаку та відчуття стилю. Важливим є також формування об'єктивних критеріїв в оцінці мистецьких явищ та виховання аналітичного мислення. Тому викладання музично-історичних дисциплін має забезпечувати формування знань основних закономірностей розвитку музичної культури та їхній зв'язок із суспільно-історичними умовами, музичних особливостей різних жанрів музичного мистецтва, основних стилістичних рис компози­тор­ських шкіл. Необхідною умовою вивчення історії музики є усвідомлення особливостей діалектичного розвитку художніх стилів (бароко, класицизму, романтизму, імпресіонізму тощо).

У процесі засвоєння музично-історичних знань слухачі повинні набути практичні навики визначати основні риси музичного стилю, художнього напряму, композиторської школи, певного музичного жанру та їхніх проявів у конкре­тному музичному творі. Використання педагогічних мультимедійних наративів сприяє рефлексивному осмисленню основних етапів життя та характерних рис творчості композитора чи виконавця, забезпечує залучення слухачів до дослідження кола тем, образів, жанрів, виявлення найтиповіших музичних засобів, використаних для втілення ідейно-образного змісту музичних творів. Тому педагогічні мультимедійні наративи на заняттях з історії музичного мистецтва можуть охоплювати таку тематику: життя і творчість окремих композиторів; життя і творчість окремих виконавців (інструменталістів, вокалістів, диригентів, хормейстерів тощо); певні культурні епохи розвитку музичного мистецтва; музичні стилі; жанри музичного мистецтва; історія виникнення, особливості звучання та побутування окремих музичних інструментів; історія виникнення, жанрові особливості, художні образи, особливості інтерпретації певних музичних творів; народне музичне мистецтво країн світу; інші музичні явища (композиторські школи, мистецькі фестивалі, артпроекти, музика в кіно тощо).

Найпростішою формою мультимедійного наративу є слайд шоу, яке складається з зображень, що стосуються теми заняття. Це можуть бути малюнки, фотографії, написи. Така форма подачі доповнюється словесною розповіддю педагога. При цьому текст має бути узгоджений із зображеннями, які виводяться на екран. Усі презентаційні матеріали мають бути гарної якості і сприяти позитивному сприйманню матеріалу.

Мультимедійна презентація має більш складну структуру, де слайди   супроводжуються музикою. Музичний супровід може виконувати емоційну, інформаційну функції або поєднувати їх. Тобто, звучання має підсилювати почуття від перегляду зображень, активізувати увагу, викликати позитивні емоції, відповідати темпоритму словесного тексту. Крім того наратив має містити музику, яка відповідає темі заняття – музичні твори, які стосуються мистецького явища, про яке розповідається. Мультимедійна презентація може супроводжуватися розповіддю оповідача. При цьому словесний текст має бути узгоджений із зображенням та музикою. Словесний текст може бути подано лаконічно у формі написів під зображеннями або між слайдами – у вигляді коротких зрозумілих фраз невеликого обсягу. У протилежному випадку надмірна кількість тексту заважатиме емоційному сприйманню наративу. Мультимедійна презентація може бути презентована і без текстової інформації. Наприклад, на етапі постановки навчальної проблеми. Наприклад, слухачі отримують завдання здогадатися, про якого композитора йтиметься на занятті, яка музична подія обговорюватиметься або культура якого народу чи епохи буде представлена. У цьому випадку відбувається актуалізація раніше набутих знань, рефлексія власного досвіду слухача. Мультимедійна презентація без словесного тексту може бути продемонстрована і після вивчення теми на етапі узагальнення. Слухачам дається завдання ще раз насолодитися звучанням вже відомих музичних зразків та диференціювати в побаченому знайомі фото, малюнки, документи, схеми тощо.

Цікавою формою мультимедійного наративу є цикл мультимедійних презентацій, які чергуються розповідями доповідача. Це дозволяє уникнути втомлюваності та розсіювання уваги слухачів. Також такий прийом доречний, коли одна тема розглядається у декількох аспектах, або містить окремі тематичні частини. У цьому випадку словесний текст може озвучуватися оповідачем як під час презентацій так і між ними.

Найскладнішою формою мультимедійних наративів є відеофільми, які створюються спеціально для розкриття визначеної теми та відповідають меті заняття. Розробка таких наративів потребує спеціального програмного забезпечення і потребує спеціальних технічних умінь. Серед комп’ютерних  відеоредакторів, у яких можна створювати відеофайли найпоширенішими є такі: Windows Movie Maker,  Windows Live (Windows Live Movie Maker), VideoPad Video Editor, GiliSoft Video Editor та багато інших.

Основними технічними засобами застосування мультимедійних наративів є комп’ютер, мультимедійний проектор або гаджети: планшети, мобільні телефони, які підтримують функції перегляду аудіо-, відеофайлів, зображень.

Отже, застосування мультимедійних наративів у викладанні історії музичного мистецтва дозволяє інтегрувати різні види мистецтва, досягати високого рівня візуалізації, впливати на емоційну сферу слухачів та забезпечувати рефлексивний підхід у навчанні. Подальші наукові розвідки вважаємо за необхідне спрямовувати на дослідження проблеми підготовки педагогів до використання наративних методик із застосуванням мультимедійних засобів навчання.

 

Література

1.      Лещенко М. П. Педагогічна майстерність: використання наративних методик у професійному розвитку вчителя / М. П. Лещенко // Концептосфера педагогічної аксіології : матеріали  філософсько-методологічного  семінару  «Аксіологічна  концептосфера педагогічної освіти» / Авт. ідеї і упор. Т. П. Усатенко – Київ – Ніжин, 2010. – С. 115–126.

2.      Мараховська Н. Використання наративу як способу формування професійної ідентичності вчителів іноземної мови / Н. Мараховська // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ /Дрогобиц. держ. пед. ун-т. ім. І. Франка. – Дрогобич, 2011. – Вип. 23. Педагогіка. – 2009. – Вип. 2. – С. 134–146.

3.      Тимчук Л. І. Педагогічний наратив про дитинство і шкільні роки В. М. Глушкова – видатного вченого-кібернетика ХХ століття / Тимчук Л. І // Імідж сучасного педагога. – 2014. – №9(148). – С. 26-32.

4.      Тимчук Л. І. Наративне навчання у медіапросторі / Л. І. Тимчук // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2014. – №3(37). – С. 355-368.