Арефіна В.О.

викладач вищої категорії, голова циклової комісії

Медичний коледж Запорізького державного медичного університету

Україна

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Сучасні вимоги до підготовки молодших спеціалістів (медичних сестер та фармацевтів) передбачають здобуття основних практичних вмінь та навичок ще на студентській лаві. Опанувати формування фармакологічного мислення для розв’язання проблемних завдань з моделюванням ситуацій наближених до професійної діяльності найкраще допоможуть інтерактивні методи навчання. Їх застосування можливе як при всіх видах аудиторних занять, так і у самостійній роботі студента.

У порівнянні з традиційними методами, в інтерактивному навчанні змінюється сама роль викладача. Він поступається своєю активною роллю студентам і тільки спрямовує ігровий процес навчання та розвитку, через соорганізацію взаємодії учасників, створює умови для їх ініціативи й творчого пошуку ефективних рішень конкретних ситуацій.

При проведенні аудиторних занять з навчальної дисципліни «Фармакологія» я використовую такі інтерактивні методи навчання як, метод кейсу - «case study» – «вивчення ситуації» (метод аналізу конкретних ситуацій). Цей метод дає можливість наблизити навчання до реалій практичної діяльності. Навчальними задачами кейс-методу є придбання навичок використання теоретичного матеріалу при аналізі професійно-практичних проблем; формування уміння самостійно приймати рішення використовуючи інформацію групового аналізу ситуації. Основними умовами ефективного навчання за допомогою кейс-стаді є ретельна підготовка до заняття, якість обговорення й активної участі та взаємодії між студентами в аудиторії.

Роботу над кейсом розподіляють на два етапи: доаудиторна самостійна робота й робота в аудиторії.

Для доаудиторної самостійної роботи практикуються зошити для виконання самостійних домашніх завдань. Така робота оцінюється викладачем після вивчення кожної теми або при оцінюванні роботи студента за змістовним модулем. Стимулювати попередню роботу студента над кейсом можна за допомогою підготовки рефератів-оглядів або презентацій, які деталізують окремі інформаційні блоки кейсу (симптоми захворювань, надання невідкладної допомоги тощо) або надають додаткову інформацію з суміжних навчальних дисциплін (латинської мови, мікробіології, фізіології, анатомії, ботаніки тощо).

Аудиторна робота студентів складається з наступних етапів: розподіл студентів по малих групах, аналіз проблемної ситуації в малих групах, презентація результатів аналізу представниками малих груп, ухвалення спільного рішення, підбиття підсумків та оцінка роботи студентів над кейсом.

Розподіл студентів по малих групах. Аудиторне опрацювання конкретної ситуації доцільно розпочинати з роботи в парах або малих групах з 3-4 студентів. Це формує у студента навички роботи в групі, вміння встановлювати ділові контакти, обмінюватись інформацією, відстоювати свою точку зору й приймати участь у формуванні групового рішення. Такий підхід стимулюватиме індивідуальну активність студентів.

Аналіз проблемної ситуації в малих групах. Викладач має чітко обмежити час, протягом якого студенти мають обговорити ситуацію в групах, прийняти спільне рішення й підготуватись до презентації. Викладач має спостерігати за роботою в малих групах й керувати цим процесом.

Презентація результатів аналізу представниками малих груп. Виконуючи роль доповідача від малої групи студент формує навички виступу перед аудиторією, готовність взяти на себе відповідальність не тільки за результати власного аналізу ситуації але й за роботу всієї групи. Викладач має контролювати, щоб протягом семестру кожний із студентів групи зробив презентацію від малої групи.

Форму ухвалення спільного рішення визначає викладач. Оптимальним методом є «метод дельфі». Цей метод використовується з метою досягнення консенсусу в експертних оцінках й передбачає надання можливості висловити свої думки групі експертів. При виборі рішення за цим методом академічну групу розділяють, наприклад, на чотири малі групи. Три групи є робочими, вони розробляють й приймають рішення, а четверта група є експертною. Аналіз й варіанти рішень робочих груп усереднюється цією групою. Експертна група може бути поділена за спеціалізаціями. Наприклад, хтось із студентів буде лікарем-спеціалістом (терапевт, хірург, педіатр тощо), завідувачем аптеки, медичною сестрою, відвідувачем аптеки тощо.

Підбиття підсумків викладачем. Оцінка роботи студентів над кейсом. Складовими такого оцінювання виступають: оцінка за доаудиторну самостійну роботу (підготовка рефератів-оглядів; письмовий аналіз ситуації); оцінка за участь в обговоренні кейсів в аудиторії (участь в підготовці групового проекту; участь в дискусії; проведення презентації; експертна оцінка ухвалення спільного рішення).

Таким чином, використання інтерактивних методів навчання при викладанні фахових дисциплін активізує творчу діяльність студентів, залучає їх до активної співпраці, прищеплює навички роботи у колективі, формує логічне мислення і можливість орієнтуватися у нестандартних ситуаціях.

Література

1. Козаков В.А., Лісун Н.Р., Ковальчук Г.О. Сучасні тренінгові методи. Проект за програмою TACIS.-К., 1996.

2. Рэс Ф., Смит Б. 500 лучших советов тренеру/ Пер. с англ..- СПб.: Питер, 2001.-128 с.

3. Фливберг Бент. О недоразумениях, связанных с кейс-стади// Социологические исследования.- 2005.- №4.- С.110-120.