Ст. викл. Панкратова О.Л., студ. Цесельська Е.А.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Гармонiя мелодiї i слова

За значенням свого художнього внеску Максим Рильський посів в українській поезії одне з перших місць після Івана Франка та Лесі Українки. В історію української літератури він увійшов як неперевершений майстер художнього перекладу, дослідник фольклору, мистецтвознавець, мовознавець.

Та головною цариною творчості Максима Рильського є його поетична лірика з її найрізноманітнішими жанрами й формами. Проголосивши найвищими цінностями у своєму світоглядному кредо культуру, мистецтво, красу, мрію, поет залишався вірним йому майже шістдесят років творчої діяльності.

Максим Тадейович завжди обстоював справжню красу мистецтва, не минаючи, звичайно, й музики, яка відповідає ідеалам часу. У низці статей М. Рильський підкреслює значення мистецтва, наголошуючи на тому, що воно може розвиватися тільки за умови критичного використання класичної спадщини.

Полонений музикою Шопена, його чудовими вальсами, поет створює вірш "Шопен". На перший погляд здається дивним, чому саме образ коня, що мчить засніженою рівниною, і саней, які несуть кохану, уявлялися поетові у вальсі композитора. Але потім стає зрозумілим: він відчував у творі поривчатий подих, нетерпіння, бачив мовби крилату погоню за коханням і мрією. У вірші "Шопен" звучить вальс, через який, здається, "матеріалі зується" схвильована лірична розповідь про великого польського композитора:

Пане Фредеріку...

Нехай вам Польща чи Жорж Занд —

Коханки дві, однаково жорстокі! —

Навіяли той ніжний вихор звуків...

Рядки вірша це ліричні асоціації, що виникли під час гри на фортепіано. Про свою фантазію, задум говорить сам поет, звертаючись до композитора:

...Я знаю, що ні вітру, ні саней,

Ані коня немає в вашім вальсі,

Що все це — тільки вигадка моя...

Музика, враження від неї лежать в основі емоцій, які поет намагається передати словесною інтонацією. На початку вірша він дає естетичну оцінку вальсам Шопена, вказує на головну їх принаду — простоту, ясність, художню наснагу — і для слухачів, і для виконавців.

Друга строфа розпочинається, як і перша, повтором слів "Шопена вальс" і розповідає про силу впливу музики на поета, якого вона надихає на творчий пошук. Перші дві строфи нагадують музичний вступ, далі йде основна тема. Тут поета приваблює образ жінки, її загадкова краса. Саме ця частина твору найбільше подобається читачам, бо викликає, кажучи словами поета "ніжний вихор звуків", коли душевні переживання особливо трепетні. Ми бачимо ліричного героя у погоні за щастям, любов'ю, але, на жаль, це тільки мрії, до того ж безнадійні. Тому так драматично звучать рядки цієї строфи, що передають ліричну схвильованість. В останній строфі герой, захоплений красою жінки, сприймає навколишній світ у сонячних, співучих тонах. Потім звуки вальсу ніби затихають, і на зміну їм постає розмова поета з композитором, що музикою пробудив неабияку красу:

...А сьогодні я

Люблю свій сон і вас люблю за нього,

Примхливий, худорлявий музиканте...

Свою любов передає М. Рильський і нам, читачам, навчає мислити, слухаючи музичні твори, заглиблюватися у світ музики, відчути її майже фізично. Якщо глибоко пройнятися змістом вірша "Шопен", його настроєм, поетичним ладом, то досягти омріяного не важко.

Література

1. Шеффер Т. Музичні образи в поезії: Рильський і музика / М. Боровик, Т. Булат, Т. Шеффер / Відп. ред. М. Гордійчук. – К.: Наукова думка, 1969. – С.13-18.

2. Вервес Г. Д. Максим Рильський в колі слов’янських поетів. – К.: Наукова думка, 1972. – 311 с.