Фаворитов В.Н., Мельник Т.В., Попов С.М.

Запорізький національний університет

Визначення фізичної підготовленості непрямим методом

На несприятливі умови, у яких може виявитися організм під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів середовища, одним і з перших реагують клітини крові. При цьому змінюється інтегральна цілісність і функціональна активність клітинних елементів крові і, зокрема, мембран еритроцитів. Такі зміни спостерігаються при гіпоксії, температурних впливах, імунних конфліктах, опроміненні, інтоксикаціях, серцево-судинних захворюваннях, хірургічних втручаннях і інших видах патології, а також фізичних навантаженнях [1, 2].

Враховуючи, що еритроцити є доступною моделлю для вивчення стану біологічних мембран і своєрідним "біопунктатом" тканин організму, паралельно з контролем рівня функціональної підготовленості спортсменок-волейболістів вивчали проникність еритроцитарних мембран (ПЕМ) методом осмотичної резистентності еритроцитів до різного відсотку ізотонічних розчинів хлориду натрію. ПЕМ є інтегральним показником стану клітинних мембран внутрішніх органів [3-5].

Метою роботи було експериментальне вивчення ефективності застосування непрямих методів для визначення рівня фізичної підготовленості спортсменів.

У відповідності з метою і завданнями дослідження було проведено обстеження гравців жіночої команди з волейболу спортивного клубу ЗНУ (перша ліга чемпіонату України). У всіх обстежених проводилася оцінка рівня функціональної підготовленості їх організму з використанням комп'ютерної програми «ШВСМ» [6]. Для оцінки фізико-хімічних властивостей еритроцитів досліджували стійкість (резистентність) еритроцитів найбільш поширеним в клінічній практиці уніфікованим методом визначення осмотичної резистентності еритроцитів у модифікації Л. В. Ідельсона (1974) та М.А. Горшкової (Патент 2328741).

Дані експерименту свідчать, що на життєздатність та біоенергетику еритроцитів істотно пливає структурна модифікація їхніх мембран, пов'язана зі збільшенням відносної кількості фосфоліпідів, що містять ненасичені жирні кислоти.

Таблиця 3 – Результати вивчення рівня фізичної підготовленості* та проникності еритроцитарних мембран (ПЕМ) волейболісток.

№	НС		С		ВС		В
	РФП	Гемоліз %	РФП	Гемоліз %	РФП	Гемоліз %	РФП	Гемоліз %
М±m	42,33± 1,62	29,25± 1,82	58,0± 3,01	23,40± 2,13	75,8± 3,29	17,74± 1,64	91,92± 4,18	13,54± 1,26

*Рівні фізичної підготовленості:

≤ 33,1 балу - НР (низький рівень);

≤ 49,6 балу – НС (нижче середнього рівень);

≤ 66,1 балу – С (середній рівень);

≤ 82,6 балу – ВС (вище середнього рівень);

≥ 82,7 балу – ВР (високий рівень).

Дослідження проникності еритроцитарних мембран у 0,45% розчині натрію хлориду спортсменів високого класу з високим рівнем фізичної підготовленості виявило зрушення максимуму резистентності в бік нижчих концентрацій хлориду натрію і пов'язано з фазою підвищення резистентності при входженні у спортивну форму. Зрушення максимуму в бік вищих концентрацій хлориду натрію свідчить про зниження кислотної резистентності еритроцитів при недостатній тренованості спортсменів.

Показано, що у спортсменів високої кваліфікації, незалежно від виду спорту, криві гемолізу однотипні. При обстеженні спортсменів середньої кваліфікації спостерігається кореляція між змінами мембран еритроцитів та рівнєм фізичної підготовленості.

Таким чином, показники осмотичної резистентності еритроцитів відбивають загальну резистентність організму і можуть служити показником тренованості спортсменів.

Висновок. З аналізу отриманих даних випливає, що питання вивчення резистентності еритроцитів, які відбивають загальну резистентність організму спортсменів, є актуальним, оскільки дозволяє вивчати процеси адаптації до впливу фізичних навантажень, оцінювати тренованість спортсменів, входження їх у спортивну форму, а також проводити спрямовану корекцію резистентності еритроцитів за допомогою окремих антиоксидантів чи їхніх комплексів.

Литература:

1. Сейфулла, Р.Д. Фармакологическая коррекция работоспособности при подготовке спортсменов высокой квалификации / Р.Д. Сейфулла // Спортивная медицина. – 2004. - № 1-2. – С. 110-121.

2. Михайлов П. В., Афанасьев В. В, Жуков М. Н. и др. Оценка функционального состояния системы микроциркуляции у лиц с разным уровнем аэробной работоспособности. Ярославль. 2011. Т III (Естественные науки). №4. C.140-143.

3. Борисов Ю. А. Резистентность эритроцитарных мембран: механизмы, тесты, оценка / Ю. А. Борисов, В. Н. Спиридонов, Е. Д. Суглобова // Клин. лаб. диагностика. – 2007. – № 12. – С. 36–40.

4. Горбанёва Е.П. Значение качественных характеристик и особенностей в структуре функциональной подготовленности спортсменов / Е.П. Горбанёва, А.Д. Викулов // Ярославский педагогический вестник: научный журнал. – Ярославль: Изд-во ЯГПУ, 2011. - № 2. – Т. III (Естественные науки). – С. 74–82.

5. Колмаков, Ст. Н. Значення визначення проникності еритроцитарних мембран (ПЕМ) в діагностиці хронічних заболеваниий печени / В.Н.Колмаков, В.Г.Радченко // Терапевт. архив. – 1982. - № 2. – С 59-62.

6. Шаповалова В.А., Маликов Н.В., Сватьев А.В. Компьютерная программа комплексной оценки функционального состояния и функциональной подготовленности организма - «ШВСМ». - Запорожье, 2003. - 75 с.