Корнієвський Ю.І., Богуславська Н.Ю, Корнієвська В.Г

Запорізький державний медичний університет,Україна

ФІТОТЕРАПІЯ В КАРДІОЛОГІЇ

 

               Виданний навчальний посібник «Фітотерапія в кардіології» Запоріжжя;  вид-во ЗДМУ, 2017. – 410 с., автори Ю.І. Корнієвський, О.В. Крайдашенко, М.П.Красько, Н.Ю. Богуславська, В.Г.Корнієвська, який являє собою узагальнену багаторічну працю по вивченню лікарських рослин колективом співробітників ЗДМУ та рекомендований для використання студентами 5-6 курсів, лікарями-інтернами та лікарями (спеціалізація – лікар загальної практики – сімейної медицини факультету післядипломної освіти) вищих медичних навчальних закладів III-IV рівня акредитації,  викладачами, бакалаврами, провізорами, фармацевтами, фітотерапевтами.

         Автори сподіваються, що матеріал навчального посібника сприятиме засвоєнню основних медичних знань, пов’язаних з фітотерапією та медициною, формуванню у  лікаря наукового світогляду та допоможе практичному втіленню медичних і фармакологічних досягнень світової медичної науки та практики.

   Cучасна медицина володіє великим арсеналом лікарських засобів, але вона неспроможна вийти переможцем у боротьбі за здоровя людини. На шляху до повної перемоги зявилася неподоланна стіна: розвиток промисловості, яка отруює повітря, воду, грунт, знищує природне середовище. Із-за загрози самознищення сучасна медицина знову знаходиться на роздоріжжі, задаючи собі питання, як боротися з хворобами, кількість яких збільшується в отруєному середовищі. У сучасній медицині чітко просліджується тенденція повернення до знань стародавніх часів, зацікавленість науки до  терапевтичного та фітотерапевтичного досвіду, який передавався від покоління до покоління.

Протягом століть емпірично, а також виходячи з уявленнями про суть хвороби, відповідними часу, складалися різні напрямки лікування і профілактики захворювань при певному кризовому рівні накопичення знань. Такий кризовий рівень, очевидно, вже настав. Медицина збагатилася величезною кількістю методів і засобів лікування: фармакотерапія, широкий діапазон впливу на організм фізіотерапевтичних і бальнеологічних процедур, променева терапія, лазеротерапія, розвиток техніки психотерапії, голкорефлексотерапія та багато інших методів. Однак головним методом лікування гострих і хронічних захворювань залишається фармакотерапія.

Фітотерапія широко використовується в практичній медицині України, Болгарії, Індії, Китаю, Польщі, США, Словаччини, Франції, Німеччини, Чехії та інших країн.

          Звернення до цінностей традиційної (народної, емпіричної, альтернативної) медицини стало характерною рисою останніх років. Після тривалого періоду скептичного ставлення до цих цінностей, обумовленого швидким прогресом і безперечними успіхами наукової медицини, настав час деякого розчарування і розуміння невиправданості і навіть згубності такого захоплення, особливо при лікуванні багатьох хронічних захворювань. Не конкуренція, а розумне поєднання цих двох гілок медицини визнано сьогодні єдиним вірним шляхом. Згідно з статистикою, до 70% лікарських призначень у різних країнах складають препарати з лікарських рослин. Тому реабілітація традиційної медицини, її науковий аналіз і обгрунтування абсолютно необхідні, а також включення її методів і засобів у програму вузівської підготовки лікарів.

Основне місце в традиційній медицині займає фітотерапія. Її вік налічує багато тисячоліть – термін цілком достатній, щоб у різних регіонах світу незалежно один від одного, методом проб і помилок було відібрано велику кількість рослин і їх комбінацій  при певних захворюваннях.

         З розвитком міжрегіональних зв’язків відбувався обмін даними. З країн стародавніх цивілізацій – Тибету, Китаю, Індії, Месопотамії, Єгипту – відомості про лікарські рослини поширювалися в інші регіони світу, збагачуючи їх досвід. За різними даними, не менше 10-12% від загального числа видів рослин планети (з 250 тисяч видів тільки вищих рослин) використовувалися в різних країнах в якості лікарських та харчових.

       Відродження інтересу до фітотерапії, яка охоплює весь спектр рослин, а не тільки внесених до реєстру лікарських рослин, зумовлена рядом причин.

       По-перше, це реальна ефективність і високий ступінь безпеки фітотерапії при тривалому лікуванні хронічних хвороб, особливо в дитячій практиці і геронтології. Гранично низька токсичність переважної  більшості лікарських рослин дозволяє призначати їх довгими курсами (місяці, роки) в складних або більш простих комбінаціях для протирецидивного або реабілітаційного лікування.

По-друге, характерне для рослин багатство хімічного складу, яке багаторазово зростає у фіто зборах, визначає полівалентність фармакологічних властивостей, серед яких у кожної рослини домінують одна-дві, формуючи  фармакологічний ефект і доцільність призначення.  Як правило, у фітотерапевтичній практиці використовуються  збори, а не окремі рослини, що дозволяє досягти максимальної виразності основних лікувальних ефектів, доповнюючи їх додатковими ефектами, тобто м’яко і безпечно впливати одночасно на багато систем організму, які задіяні в патологічному процесі.

По-третє, важливою особливістю фітотерапії є доступність і відносна дешевизна лікарських рослин, особливо в порівнянні з сучасними імпортними  препаратами.

Фармакотерапія далеко не завжди дає бажаний результат у лікуванні хронічних захворювань. Нерідко виявляється не тільки її недостатня ефективність, але і чисельні ускладнення. Тому фітотерапія представляється  незамінним, нешкідливим і ефективним засобом противорецидивної терапії. Вона включає потенціал адитивної терапії і в цьому аспекті ніколи не вивчалася, оскільки практично була забута і науково не розроблялася.

У сучасному аспекті фітотерапія далеко не вичерпує всього арсеналу природних засобів. Без перебільшення можна стверджувати, що головним лікарем є природа. Під фітотерапією слід розуміти одну з найбільш поширених областей в системі зцілення порівняно з ароматерапією, аерофітотерапією,  фітобальнеологією.

Багатовікова історія і практика фітотерапії вимагає наукового аналізу й осмислення за допомогою сучасних методів дослідження:

  оцінка ефективності окремих рослин, зборів та схем лікування в порівняльних клінічних дослідженнях;

фітохімічне вивчення арсеналу лікарських рослин які застосовуються: виділення діючих речовин, їх порівняльна фармакологічна оцінка, встановлення механізмів дії, якісна і кількісна оцінка  сумарного  ефекту в нативних препаратах окремих рослин і  рекомендованих комбінаціях;

вивчення рослин, які взагалі не використовувалися в традиційній медицині.         

        Важко собі уявити, що емпірична практика народів могла охопити всю флору. Арсенал рослин, який застосовувався  науковою і народною медициною вивчений близько 15%. На цьому шляху можливі дуже цінні, навіть сенсаційні знахідки.

          У профілактиці та лікуванні хвороб серця і судин з використанням різних природних лікарських засобів, які витримали випробування часом, пильної уваги заслуговують рослинні збори. Їх головною перевагою є можливість проводити лікування не тільки тривалий час, але і дозволяє широко маневрувати і  змінювати  багатокомпонентні фітокомпозиції повністю або частково, з одного боку, для попередження виникнення побічних, небажаних ефектів з іншого, для інтенсивного впливу на різні ланки порушень в організмі. Основним критерієм при їх складанні є фармакологічні ефекти лікарських рослин з урахуванням характеру захворювання та індивідуальних проявів хвороби. Максимальний ефект дії тієї чи іншої фітокомпозиції, що містить численні різноманітні за хімічною природою біологічно  активні речовини, залежить від їх розчинності, моторної функції шлунково-кишкового тракту, швидкості резорбції.

У запропонованому  навчальному посібнику «Фітотерапія в кардіології» автори крім традиційного опису переліку лікарських рослин, основних принципів фітотерапії, сконцентрували свою увагу на фітотерапії в кардіології.

Головна мета видання «Фітотерапія в кардіології» - допомога практичним лікарям первинної ланки охорони здоров’я у вивченні лікарських рослин, їх біологічно активних речовин, сировини, препаратів із них, показань та протипоказань при їх застосуванні, в наданні необхідного комплексу лікувальної допомоги хворим, а також у здійсненні профілактичних заходів, спрямованих на покращення стану здоров’я і якості  життя громадян України.

Екологічні проблеми в Україні, а також в усьому світі, потребують нового  підходу до традиційних методів лікування, використання фітотерапії.      Фармацевтична промисловість виробляє ефективні лікарські засоби, дія яких спрямована на ліквідацію певних хвороб і симптомів,  але першопричина хвороби залишається поза увагою.

Автори глибоко переконані, що зібрані і оброблені відомості практично втраченого для більшості з нас величезного надбання – багатовікової народної мудрості – поступово отримують нове життя і будуть успішно служити людям. На щастя, багато з цих знань дійшли до наших днів і успішно використовується. У цьому їм допомагала сама природа, земля, вода, повітря, тваринний і рослинний світ, мінеральні речовини. Саме життя вчило пізнавати цілющі властивості всього, що нас оточує.

                                          ЛІТЕРАТУРА

 

1.            Валерианотерапия / Н. С. Фурса, Е. А. Григорьева, В. Г. Корниевская,            С. Н. Соленникова, И.Н. Каграманян, Ю.И. Корниевский. - Запорожье, 2000. – 287с.

2.Валеріана лікарська : монографія / Ю. І. Корнієвський, В. Г. Корнієвська,      С. В. Панченко, Н. Ю. Богуславська. – Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2014. 501 с.

3. Гродзінський А. М. Лікарські рослини : енциклопедичний словник. – Київ, 1990. – 538 с.

4. Гулько Р. М. Словник лікарських рослин світової медицини. – Львів: Ліга-Прес, 2005. – 506 с.

5. Державна Фармакопея України / ДП «Науково-експертний фармакопейний центр». 1-е вид. – Х. : РІРЕГ, 2001. – 556 с. - Доповнення 1.– Х.: РІРЕГ, 2004. – 520 с. - Доповнення 2. – Х.: РІРЕГ, 2008. – 608 с.

6. Зелена аптека : навч. посібник / Ю. І. Корнієвський, О. І. Панасенко, В. Г. Корнієвська та ін. – Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2012. – 642 с.

7. Колесник Ю. М., Корнієвський Ю. І., Панасенко О. І. Ліки Хортиці : навч.-метод. посіб. – Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2013.556 с.

8. Корнієвський Ю. І., Корнієвська В. Г. Фітотоксикологія : навч. посіб. – Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2013. – 178 с.

9.Кобзар А. Я. Фармакогнозія в медицині. – К. : Медицина, 2007. – 543 с.

10.Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісакова Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Х. : Прапор, 2000. – 703 с.

11.Системная фитотерапия: учеб.пособие для студентоввузов/под ред. В.С.Кисличенко, А.В.Зайченко, И.А.Журавель.–Х. : Изд-во НфаУ: Золотые страницы, 2008.-256с.

12.Фітотерапія в акушерстві та гінекології : навч. посіб. / Ю.І. Корнієвський, Н.Ю. Богуславська, Ю.Я. Круть, В.Г. Корнієвська. - Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2014. – 337 с.

13.Фітотерапія в урології : навч. посіб. / Ю. М. Колесник, Г. В. Бачурін, А. Г. Сербін, Ю. І. Корнієвський. - Запоріжжя : ЗДМУ, 2014. - 343 с.

14. Фітотоксикологія : навч. посіб. з фарм. ботаніки для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності «Фармація» та «Технологія парфумерно-косметичних засобів»/ Ю.І. Корнієвський, В. Г.Корнієвська. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2013. – 178 с.

15. Фитотерапия инсомнии / Н. С. Фурса, С. Н. Соленникова, Ю. И. Корниевский, А. А. Рыжов, В. Г. Корниевская, П. Ю. Шкроботько, А. А. Парфенов, Т. А. Демянчук, Н. Ю. Богуславская. –Запорожье: Изд-во ЗГМУ, 2006. – 187 с.

16.Фітотерапія в практиці сімейного лікаря: навч. посібник/ В.І.Кривенко, Ю.І.Корнієвський, М.Ю.Колесник та ін.- Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2015. – 756 с.

17.Фітотерапія в онкології / Ю.І.Корнієвський, Н.Ю.Богуславська,  В.Г.Корнієвська, Л.Г. Бібік, С.В. Панченко/ Навчальний посібник. Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2016. – 418 с.

18.Фітокосметологія / Ю.І.Корнієвський, В.Г.Корнієвська, С.В. Панченко, Н.Ю.Богуславська / Навчальний посібник. Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2016. – 397 с.

19. Цілюща Хортиця : монографія / Ю. І. Корнієвський, М. С. Фурса,                   В. Г. Корнієвська та ін. / Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2009. – 552 с.

20. European Pharmacopoea – Strasbourg:CouneilofEurope, 1995. – 587 p.

21. Hand book of Medicinal Herbs, 2002. – 893 p.

22. Weiss R. F. Lehrbuch der Phytotherapie. – 7. Uberarb. u. erw. Auflage. –Stuttgart: Hippokrates, 1990. – 457 p.