К. пед. н. Павленко Н. О.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна

Цифрові наративи у вихованні студентської молоді

Одним із ключових завдань вищої школи є забезпечення гармонійного цілісного особистісного розвитку майбутнього фахівця, формування гуманістичного світогляду, соціально-політичної орієнтації, моральності і культури студентів, виховання патріотизму на основі національних традицій та культурно-історичного надбання українського народу. Тому пріоритетним напрямком педагогіки є пошук ефективних інноваційних підходів до виховання студентської молоді та визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи [1]. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та потреба цифровізації освітнього простору України [3] зумовлюють актуальність питання застосування педагогічних цифрових наративів у виховній роботі вищого навчального закладу.

Філософським та психолого-педагогічним проблемам виховання молоді присвячені праці таких науковців як: В. Андрущенко , І. Бех , Є. Бондаревська, М. Боришевський , Л. Вовк, О. Дубасенюк , І. Зязюн, М. Євтух, П. Кононенко, В. Луговий , В. Москалець, Є. Помиткін , М. Стельмахович та ін. Теоретико-методологічні засади цифрового навчання в останні роки активно розробляють вітчизняні педагоги: В. Биков, М. Лещенко, С. Литвинова, О. Овчарук, М. Попель, Л. Тимчук, М. Шишкіна та ін. Водночас питання застосування педагогічних цифрових наративів у вихованні майбутніх фахівців залишається не дослідженим.

Під цифровим наративом розуміють динамічний засіб передачі інформаційних повідомлень, у якому слово, образ і звук виражені в спільному цифровому коді. Це спосіб передачі раціонально-логічної та почуттєво-емоційної складових інформаційного повідомлення за допомогою цифрових технологій, що дає можливість розширити, поповнити ряд смислів та відтінків в ході інтерпретації власної точки зору на подію, про яку розповідається [4, 55]. Як зазначає Л. Тимчук, основними властивостями цифрового наративу є: технологічність, рефлексивне розкриття конкретної теми, наявність сюжету, поєднання звукової, текстової та образної експресії та актуалізація певної точки зору [4, 56]. Значний виховний потенціал цифрових наративів обумовлений їхньою багатофункціональністю: забезпеченням акцептації точки зору автора реципієнтами, реалізацією інтерактивності між педагогом і вихованцями, розвитком когнітивних, комунікативних і творчих умінь суб’єктів наративної взаємодії, їхньою консолідацією на основі теми наративу (Л. Тимчук). Варто також відзначити, що в умовах сучасного інформаційного простору медіатексти є найбільш популярним джерелом інформації серед молоді. До форм цифрових наративів належать документальні, художні, короткометражні, анімаційні фільми, мікрофільми, радіопрограми, рекламні відеоролики, фідеофрагменти, презентації, фото слайди, електронні тексти та інші медіапродукти.

Застосування цифрових наративів в освітньому середовищі вищого навчального закладу є потужним засобом виховного впливу на молодь. Їхній педагогічний потенціал реалізується в усіх напрямах виховання: національно-патріотичному, інтелектуально-духовному, громадянсько-правовому, моральному, екологічному, естетичному, трудовому, фізичному та у формуванні здорового способу життя [2]. Використання професійних мультимедійних продуктів відповідної тематики та створення авторських цифрових наративів викладачами і студентами вишу збагачує і розширює виховний простір університету.

Сприймання молоддю різноманітних наративних медіатекстів, спрямованих на реалізацію зазначених напрямів виховання, відбувається як під час навчального процесу, так і в позанавчальній діяльності. Педагогічний принцип єдності навчання і виховання зумовлює необхідність застосування під час навчальних занять таких цифрових наративів, які не лише розкривають тему лекції чи семінару, а і здійснюють виховний вплив: аналізують явища і процеси з точки зору гуманності, моралі, естетики; формують правову свідомість, патріотизм; розвивають кращі якості особистості.

Інтелектуально-духовному розвитку та особистісній самореалізації студентів сприяє залучення їх до створення власних мультимедійних повідомлень. Це можуть бути наративи патріотичної, правової, екологічної тематики, цифрові розповіді про історію, традиції і культуру свого народу, про родинні, духовні цінності тощо. Така робота може здійснюватися не тільки в рамках підготовки навчальних дослідницьких проектів. До неї активно залучаються представники студентського самоврядування університету, ставлячи собі за мету культивування в молоді активної громадянської позиції, демократичного світогляду, поваги до традицій і культури свого народу, прагнення до здорового способу життя, моральності, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

У поза навчальний час мультимедійні тексти зазвичай супроводжують освітньо-виховні, культурно-просвітницькі, мистецькі дійства: молодіжні форуми, зібрання, зустрічі, презентації книг, відеофільмів, проектів, концерти, виставки, покази, вечірки тощо. Застосування цифрових наративів у виховному просторі вищого навчального закладу вимагає від відповідальних за виховну роботу в університеті та представників культурно-масових секторів органів студентського самоврядування здійснювати нові функції, які полягають в організації роботи по добору або створенню медіатекстів, які демонструються під час виховних заходів. Важливим напрямком їхньої діяльності є недопущення використання низькопробної цифрової продукції, або такої, що пропагує жорстокість, насильство чи інші явища, які заперечують духовні цінності людства.

Суттєвою особливістю застосування мультимедії у виховному процесі вищого навчального закладу є можливість впливу на формування індивідуального інформаційно-виховного простору студента через доповнення доступного йому медіаконтенту цифровими наративами виховного змісту. Цифровий формат дозволяє поширювати їх в соціальних мережах, спеціально створених хмарних середовищах, презентувати на колоквіумах та семінарах, розміщувати на популярних серед студентів інтернет-сайтах. Даний підхід успішно реалізується за участі студентського самоврядування навчального закладу. Саме студентські лідери виступають головними ініціаторами позитивних змін у молодіжному середовищі та організаторами конструктивної комунікації та інтеракції.

Отже, педагогічні мультимедійні наративи мають значний потенціал щодо виховання студентської молоді. Цифровий формат таких розповідей дозволяє застосовувати їх як під час навчальних занять, так і в позанавчальній діяльності. Залучення студентського самоврядування університету до створення і поширення медіапродуктів виховного змісту в мережі Інтернет та на інших інформаційних ресурсах дозволяє впливати на формування індивідуального інформаційно-виховного простору студента. Різноманітність змісту і тематики цифрових наративів уможливлює реалізацію усіх напрямків виховної діяльності.

Література

1. Наказ МОН України «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах» № 641 від 16.06.15 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47154/

2. Рішення Колегії МОН України «Про затвердження Концепції національного виховання студентської молоді» від 25.06.09 року. Протокол № 7/2-4. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/ Vishya_osvita/4310/

3. Цифрова адженда України – 2020 (Цифровий порядок денний – 2020). Концептуальні засади. Першочергові сфери, ініціативи, проекти «цифровізації» України до 2020 року. [Електронний ресурс] – 2016. – Режим доступу: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf

4. Цифрові наративи в навчанні майбутніх магістрів освіти: історія, реалії, перспективи розвитку : монографія за наук. ред. Лещенко М. П. / Лариса Іванівна Тимчук. – К.: САММІТ – КНИГА, 2016. – 390 с.