Філологічні науки/ 3.Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови

Бондар Л.В.

к.п.н, доцент

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Рівні інтертекстуальних зв’язків у межах іншомовного науково-технічного тексту

Дослідження іншомовного науково-технічного тексту ставить низку завдань, зокрема передбачає його аналіз у межах такого поняття, як інтертекстуальність. Дослідниця Є. В. Михайлова дає визначення інтертекстуальності (що є системоутворюючою категорією дискурсу) як інтегрального зв'язку певного тексту з іншими текстами за змістом, їх стилістичними подібними характеристиками, формально-структурними особливостями [2, c. 3].

На думку Т. Г. Попової, кожен текст з'являється на базі іншого та пов'язаний з ними, відтак виникнення нового повідомлення є цілісним комплексним явищем, що містить і нове, і відоме [3, с. 348]. Дослідниця аналізує чинники, які впливають на зміст поняття інтертекстуальності науково-технічного тексту, статті зокрема. Перш за все, цей текст є елементом єдиної парадигми, складники якої об’єднані певною темою, оскільки він передбачає відображення попередньої інформації, і одночасно – породження нової. До того ж, як зазначає авторка, первинний текст, зазвичай друкується у супроводі другорядних, зокрема разом з рефератом статті та інформаційною довідкою про автора публікації.

Слід враховувати, що реферат беззаперечно пов'язаний зі статтею не тільки за змістом, а й за формальним аспектом, оскільки він друкується після заголовку статті перед самим текстом. Відтак, ці три складові: назва, реферат, стаття взаємозалежні та пов’язані між собою, вони дозволяють реципієнту ознайомитися з різнорівневими прошарками інформації та, відповідно, містять: попереднє знання, віддзеркалене у заголовку, узагальнене – у рефераті, детальне – у корпусі статті [3, с. 350].

Інформаційна довідка, що відображає дані про автора, дозволяє його ідентифікувати та уможливлює встановлення контакту між адресантом та адресатом. Але слід зазначити, що дослідження проблеми інтертекстуальності має багатоаспектний характер, тому існує низка наукових підходів до аналізу зазначеного явища.

Відповідно до завдань нашого дослідження, розглянемо типи інтертекстуальних зв'язків у межах науково-технічного тексту. Слід зазначити, що з метою визначення видів міжтекстових зв'язків виділяють такі поняття, як горизонтальне і вертикальне вимірювання інтертекстуальності [2, c. 9].

Під горизонтальною інтертекстуальністю розуміють відношення між текстами, змістовно і ситуативно об'єднаних навколо єдиного центру в межах тексту. З метою вивчення параметрів горизонтальної інтертекстуальності постає необхідність ідентифікації повідомлення-джерела (повне запозичення, наприклад, цитата у новому тексті) або посилання на його формальний маркер (наприклад, посилання на автора, на назву тощо) [1, с. 135].

Таким чином, цитати є відображенням певного виду інтертекстуального зв'язку, у якому елемент тексту-джерела вводиться у новий текст, в той час, як посилання інтерпретується як такий вид зв’язку, завдяки якому в тексті відображається вказівка на певний формальний маркер повідомлення-джерела. Зазначені два види зв’язків можуть зустрічатися і відокремлено, і в різних поєднаннях [4, с. 124].

Інший різновид – вертикальна інтертекстуальність – слугує встановленню зв'язків між певним повідомленням і знаковою системою, яку автор тексту використовує під час його продуціювання. Відтак, елементи тексту, наприклад, посилання, цитата, іноземний текст, є вертикальним типом відношення, що пов'язують науково-технічний текст з іншою природною мовою. Крім того, як зазначає дослідниця Т. Г. Попова, існують символьні зв'язки тексту, тобто різновиди міжтекстових зв'язків, за допомогою яких відображається кореляція між текстом статті та будь-якою штучною системою символів (схеми, графіки, формули тощо) [3, с. 354].

Таким чином, іншомовні тексти науково-технічної літератури характеризуються чіткістю, логічністю, однозначністю у диференціації нового та запозиченого знання, тому у них існують лише неприховані ознаки інтертекстуальності.

Література:

1. Должич Е. А. Интертекстуальные связи в испанском научном дискурсе : дисс. На соискание уч. степени канд. филол. Наук : спец. 10.02.05 «Романские языки» / ЕленаАнатольевна Должич ; РУД. – М., 2011. – 206 с.

2. Михайлова Е. В. Интертекстуальность в научном дискурсе : дисс. На соиск. уч. степени канд. филол. наук. : спец. 10.02.19 «Общее языкознание, социолингвистика, психолингвистика» / Елена Владимировна Михайлова ; Волгоградский гос. Пед. Ун-т. – Волгоград, 1999. – 205 с.

3. Попова Т. Г. Испанский научно-технический текст в ракурсе интертекстуальности / Таисия Григорьевна Попова // Вопросы лингвистики и лингводидактики иностранного языка делового и профессионального общения. – М. : РУДН, 2006. – С. 348-354.

4. Чернявская В. Е. Интертекстуальность как текстообразующая категория вторичного текста в научной коммуникации / Валерия Евгеньевна Чернявская. –Ульяновск : Изд-во СВНЦ, 1998. – 108с.

5. Sаnders T. Cohesion аnd Coherence : Linguistic Аpproаches / T. Sаnders, Н. Pаnder Mааt // Ultrecht Institute of Linguistics, Ultrecht University. – 2008. – P. 59-595.