Физическая культура и профессиональный спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К. п. н., доцент Бочкова Н.Л.

Національний технічний університет України

«Київский політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Фізична реабілітація хворих на бронхіальну астму

Найбільш значущими факторами ризику розвитку бронхіальної астми є генетична схильність, постійний контакт з аллергенами, нераціональний режим харчування, стреси, підвищена вологість повітря, несприятливі екологічні умови, часті респіраторно-вірусні інфекції [1,2].

Основна мета реабілітації при бронхіальній астмі –зупинити бронхоспазм, закріпити цей ефект на максимально тривалий період, нормалізувати або підвищити показники функції кардіореспіраторної системи та підготувати хворого до відновного процесу [3,4]. Завдання реабілітації залежать від індивідуальних особливостей хворих: одним показана лише медична (що включає і фізичну) реабілітація, іншим – медична та професійно-соціальна [4,5]. Особливо важливий перший етап реабілітації – стаціонарний, на якому здійснюється лікування захворювання, відновлення структури уражених органів і систем, а також закладається основа для відновлення їх функцій, профілактики повторного виникнення нападів задухи. Велике місце в системі фізичної реабілітації хворих на бронхіальну астму посідає лікувальна фізична культура (ЛФК), масаж, гартувальні процедури, фізіотерапія, фітотерапія, автотренінг, міорелаксація [1,3]. Ці засоби дозволяють підвищити працездатність, нормалізувати легеневий газообмін, поліпшити діяльність серцево-судинної системи, послабити тяжкість захворювання, обмежити об’єм медикаментозної терапії, добитися тривалішої ремісії, підвищити імунітет і реактивність організму.

Лікувальна дія фізичних вправ при захворюваннях органів дихання зумовлена надходженням імпульсів від рецепторів м’язів у вищі відділи центральної нервової системи, що в свою чергу впливає на силу і врівноваженість процесів збудження та гальмування в корі головного мозку і проявляється зокрема у покращенні роботи дихальної системи. Головними завданнями ЛФК при бронхіальній астмі є вдосконалення (нормалізація) вищих регуляторних механізмів ЦНС, вироблення та закріплення навичок самоконтролю, саморегуляції, керування диханням, розслабленням м’язів, вдосконалення діяльності та збільшення функціональних можливостей дихальної системи, покращення ритму, глибини, плавності акту дихання, загальне зміцнення та загартування організму, підвищення опірності до простудних захворювань. Курс ЛФК у лікарняному періоді має різну тривалість, що залежить від клінічного перебігу захворювання, наявності супутніх захворювань та загального стану хворого. Його поділяють на два періоди: І—щадний і II —функціональний (основний). Після лікарні призначається III період— тренувальний (заключний), що проводиться в поліклінічних або санаторних умовах [3]. У I період хворого навчають вольового керування своїм диханням, регулювання тривалості вдиху та видиху, поведінки і вправ при наближенні нападу і під час нього. Вправи потрібно виконувати декілька разів на день. Забезпечуються чергування загальнозміцнюючих і спеціальних фізичних вправ із натисканням на грудну клітку, видування повітря тощо. Більшість фізичних вправ виконуються з вихідного положення сидячи у кріслі. Вправи виконують у повільному темпі, повторюючи 2-4 рази. Між вправами рекомендуються паузи для відпочинку протягом 20-30 с. Обов’язково використовують вправи з дихальної гімнастики – на сьогодні найбільш популярними є парадоксальне дихання за А. Стрельніковою, поверхневе дихання за К. Бутейком, рідке і глибоке дихання за системою йогів, метод Фролова [2,3].

Велике значення для хворого бронхіальною астмою має масаж. В основі механізму дії масажу лежать складні взаємообумовлені рефлекторні, нейрогуморальні и нейроендокрінні процеси, які регулюються вищими відділамі центральної нарвової системи. Під дією масажу ліквідовується спазм бронхіальної системи, збільшується рухлівість діафрагмі и грудної кліткі, покращується кровообіг, підвіщується еластичність грудної кліткі [3]. Лікувальний масаж при бронхіальній астмі призначають у лікарняний і післялікарняний періоди реабілітації Застосовують сегментарно-рефлекторний масаж поперекових, верхньогрудних та середньошийних спинномозкових сегментів. Наприкінці процедури масажу проводять тренування видиху. Для цього масажованій людині, після звичайного вдиху, на видиху плавно здавлюють грудну клітку, надавивши основою долоні на грудину, або здавивши з обох боків у зоні нижніх ребер. Масаж бажано проводити щодня в першій половині; після проведення масажної процедури слід тепло одягтися і відпочити у зручній позі протягом 20-25 хвилин [2,3].

При бронхіальній астмі застосовують такі фізіотерапевтичні методи: інгаляцію аерозолями (електроаерозолями), аероіонотерапію, спелеотерапію, соллюкс, ултрафіолетове опромінювання (УФО), медикаментозний електрофорез, індуктотермію, мікрохвильову терапію, діадинамотерапію, хвойні, кисневі, вуглекислі ванни та ванни за Гауффе, зігріваючі компреси, обтирання, душ, купання, кліматолікування. Особливості дії фізичних чинників дозволяють диференційовано підходити їх призначенню, виходячи з індивідуальних особливостей течії бронхіальної астми у конкретного хворого й наявності супутньої патології [1].

Реабілітаційні заходи при бронхіальній астмі мають бути спрямовані на відновлення функціональної активності й адаптаційних можливостей дихального аппарату та інших органів і систем, що забезпечить подальший нормальний розвиток життєзабезпечення організму.

Література.

1.Баранов А. А. Аллергология и иммунология /Баранов А.А, Хаитов Р. М. -М., 2011.

2.Лапис Г.А. Бронхиальная астма в вопросах и ответах / Г. А. Лапис. – СПб. : Вектор, 2005. – 192 с.

3.Фадеев П.А. Бронхиальная астма/П.А. Фадеев.–М: Мир и образование, 2013.–160 4.с.

4.Clark С. J. Asthma and exercise: a suitable case for rehabilitation//Thorax. 1992, 47/10, 765-767.

5.Hilberg T. Etiology of Exercise-induced asthma: physical stress-induced transcription // Current Allergy and Asthma Reports. 2007, 7: 27-32.