Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

ас. О.В. Спрут

Вінницький національний медичний університет, Україна

к.б.н., доц. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив антигіберелінових інгібіторів росту рослин на морфогенез фізалісу овочевого

Зростаючі потреби сучасного аграрного виробництва визначають необхідність пошуку нових шляхів та способів підвищення урожайності культур. Серед багатьох відомих регуляторів росту рослин значну цінність у сільськогосподарській практиці отримали синтетичні інгібітори росту – ретарданти. Їх дія направлена на гальмування процесів росту, регуляцію плодоношення, пришвидшення дозрівання культур, спрямування потоків асимілятів і метаболітів в бік господарськоцінних органів. Це зумовлює збільшення врожайності культур, впливає на якість урожаю та його збереження, має значний вплив на насіннєву продуктивність рослин [1].

Однією із рідкісних овочевих культур, що останнім часом все частіше культивується в Україні є фізаліс овочевий. Він багатий на вітаміни, каротини, пектини, органічні кислоти, дубильні речовини. Його застосовують як лікарську рослину для лікування захворювань органів видільної та опорно-рухової систем, та кровоспинний і знеболюючий засіб [3].

В зв'язку з цим, надзвичайно важливим є прогнозування змін у фотосинтетичному апараті рослини при штучному інгібуванні росту під впливом різних за механізмом дії антигіберелінових препаратів.

Дослідження впливу ретардантів тебуконазолу та хлормекватхлориду проводили на рослинах, що вирощували в умовах вегетаційного досліду. Рослини фізалісу овочевого (Physalis philadelphica L.) сорту Корольок вирощували методом піщаної культури у скляних посудинах місткістю 1 л з додаванням до піску суміші Кнопа у кількостях, аналогічних водній культурі. Вологість під час досліду підтримували на рівні 65 % від повної вологоємності. Проростки фізалісу однократно обробляли 0,025%-м водним розчином тебуконазолу (EW-250) і 0,25%-м водним розчином хлормекватхлориду (ССС-750) на 75-й день після появи сходів. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою. Після однозначної дії ретардантів, на 130-й день розвитку, визначалися морфометричні показники. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1”. В таблиці представлені середні значення та їх стандартні похибки [2].

Проведені нами дослідження впливу інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії EW-250 та ССС-750 на рослини фізалісу овочевого сорту Корольок свідчать про суттєві зміни у морфогенезі дослідних рослин (табл.).

Таблиця.

Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфометричні показники рослин фізалісу овочевого сорту Корольок

Показники	Висота росли (см)	Кількість листків на рослині (шт)	Маса листків з рослини (г)	Маса стебла (г)	Діаметр стебла (см)	Маса кореня (г)	Діаметр кореневої шийки (см)	Площа листя (см^2)	Маса сухих листків з рослини (г)	Питома поверхнева щільність листка, мг/ см^2
Контроль	27,04 ±1,23	16,16 ±0,81	2,36 ±0,11	3,18 ±0,15	0,41 ±0,02	0,84 ±0,04	0,41 ±0,02	142,65 ±7,09	0,22 ±0,01	1,54 ±0,07
EW-250	21,13 ±1,01	19,03 ±0,93	2,46 ±0,12	3,49 ±0,17	0,48 ±0,02	1,06 ±0,05	0,47 ±0,02	132,43 ±6,55	0,23 ±0,01	1,74 ±0,08
ССС-750	23,08 ±1,12	23,15 ± 1,11	2,84 ±0,13	3,36 ±0,16	0,46 ±0,02	1,37 ±0,06	0,45 ±0,02	170,84 ±8,18	0,28 ±0,01	1,64 ±0,08

Встановлено, що усі препарати зменшували лінійні розміри рослин фізалісу овочевого. Найбільш інтенсивне гальмування ростових процесів спостерігалося за дії EW-250. Триазолпохідний ретардант зменшував висоту рослин фізалісу на 22% у порівнянні з контролем. При застосуванні препарату з групи четвертинних амонієвих солей ССС-750 висота рослин зменшувалася на 15%.

Проведене нами вивчення впливу ретардантів на листковий апарат рослин фізалісу свідчить, що під впливом тебуконазолу відбувається збільшення кількості листкових пластинок на рослині (19%) та зростання їх загальної маси (4%). За дії хлормекватхлориду кількість листкових пластинок зростала на 44%, а їх маса на 20% у порівнні з контролем.

Під впливом EW-250 та ССС-750 зростала сира маса стебел дослідних рослин на 10 та 6%. Одночасно інгібітори росту потовщували стебла рослин фізалісу. За дії EW-250 цей показник зростав на 17%, при застосуванні ССС-750 на 12%.

Досліджено, що усі інгібітори гібереліну збільшували масу кореня дослідних рослин. Найбільш суттєве зростання маси кореневої системи (63%) спостеріалося під впливом ССС-750. Препарат EW-250 збільшував масу коріння на 26%. Регулятори росту EW-250, ССС-750 збільшували товщину кореневої шийки відповідно на 15 і 10%.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [4].

За результатами наших досліджень встановлено, що при застосуванні ретарданту ССС-750 відбувалося достовірне зростання площі листя на 20%, а після обробки EW-250 площа листя зменшувалася на 7%.

Важливою характеристикою розвитку фотосинтетичного апарату рослини є питома поверхнева щільність листа. Нами встановлено підвищення даного показника у порівнянні з контролем під впливом обох ретардантів.

Таким чином, застосування інгібіторів гібереліну EW-250 та ССС-750 на культурі овочевого фізалісу сорту Корольок зумовлювало гальмування ростових процесів, збільшувало кількість та масу листків, площу листкової поверхні й покращувало показник питомої поверхневої щільності листка, що може стати передумовою підвищення продуктивності культури.

Література

1. Деева В. П. Влияние хлорхолинхлорида на рост и строение листьев растений картофеля / В. П. Деева // Изв. АН БССР. Сер. биол. наук. – 1978. – № 3. – С. 9-13.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.