Біологічні науки / Ресурсознавство та інтродукція рослин

Паращук К.П.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ CHAMOMILLA RECUTITA В НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ

Рома́шка лі́карська (Matricaria recutita, або Matricaria chamomilla, або Chamomilla recutita) — однорічна рослина 15—З0 см заввишки, із сильним своєрідним запахом родини Айстрових. Латинська назва роду утворена від грецького слова, що означає мати (очевидно, пов'язана з лікувальними властивостями саме цієї рослини).

Росте як бур'ян на полях і городах, в садах, на пустирях, забур'янених місцях, уздовж доріг, на супіщаних і піщаних ґрунтах по всій Україні, але переважно на півдні.

В природних умовах невеликими заростями росте майже по всій території України біля доріг, в садах і узліссях тощо. Порівняно невеликі масиви, де її збирають для промислових потреб, залишались в причорноморській частині Херсонської області. Культуру вирощують у спеціалізованих колективних, особистих підсобних та фермерських господарствах [1].

Ботанічні характеристики:

• Коренева система — стрижнева.

• Стебло пряме, циліндричне, голе, розгалужене, заввишки 20-25 см.

• Листки голі, сидячі, чергові, двічі- або тричіперисторозсічені на сегменти.

• Квітки дрібні, зібрані на кінцівках стебла та його гілок в кошики, крайові квітки язичкові, маточкові, білі, серединні — двостатеві, трубчасті, жовті.

• Плід - сім'янка.

• Насіння дрібне, маса 1000 насінин - 0,5 - 0,75 г.

Квітки ромашки містять до 0,8 % блакитно забарвленої ефірної олії (головні складові - хамазулен), сесквітерпенові вуглеводи фарназен і кадинен, сесквітерпенові спирти, апігенінглікозиди (6-7 %), кумаринові сполуки, колін, вітамін С, органічні кислоти, полісахариди, мінеральні солі (12 %) тощо.

Ромашка зарекомендувала себе як найпростіший і доступний засіб народної медицини, яка має яскраво виражену протизапальну і антисептичну дію. Властивості ромашки здавна застосовувалися в знахарстві. Її можна вживати як в натуральному - сирому вигляді, так і у вигляді відварів, настоянок і витяжок.

Свіжий сік ромашки пили при болях у шлунку і кишечнику, а також при ниркових кольках, а порошок, приготований з висушених квіток ромашки, до цих пір використовують при мігрені не виявленої етіології[3].

Ромашка лікарська - має специфічний трав'янисто-гіркий аромат і особливу форму квіткової кошики - її пелюстки візуально загнуті назад. У фармакології використовують тільки квіти рослини. Для того щоб зберегти цілющі властивості ромашки і товарний вигляд, їх збирають у перші дні цвітіння.

Ефірне масло є самим головним інгредієнтом лікарської ромашки. Додаткові компоненти лікарської ромашки - це різноманітні органічні, карбонові і жирні кислоти, вуглеводні та білкові сполуки, складні вітаміни, а також гіркоти і слизу[2].

Лікування ромашкою, як самостійним засобом, призначається для комплексного лікування захворювань травної системи. Слиз і камеді, що містяться в ромашці, підвищують секрецію залоз шлунково-кишкового тракту, обволікають і пом'якшують слизову оболонку шлунка, запобігаючи печію та нудоту, знімають набряки, сприяють загоєнню і регенерації епітеліальних тканин кишечника.

Сильнодіючий природний антисептик хамазулен пригнічує патогенну флору кишечника при діареї та метеоризмі. Апіін і апігенін розслаблюють гладку мускулатуру внутрішніх органів, діють як загальне седативний засіб[4].

Натуральні вітаміни і гіркоти підвищують апетит і прискорюють травлення, а також сприяють швидкому і безболісному відтоку жовчі при холециститах і хворобах жовчного міхура. Настій ромашки сприяють детоксикації організму при отруєннях. Складні сахариди, що знаходяться у складі ромашки, адсорбують всілякі отрути і токсини з організму людини.

При діареї і метеоризмі ромашку слід заварювати в поєднанні з іншими аптечними травами, такими як коріння кульбаби лікарської, або інших. Змішувати компоненти потрібно в рівних пропорціях з розрахунку 20 г збору на 1 л води. При цьому, лікування ромашкою не повинно затягується довше покладеного терміну.

Для зовнішнього застосування ромашку прописують при гінгівітах, стоматитах і загальних захворюваннях порожнини рота. Ромашковий відвар швидко загоює виразки і допомагає при кровоточивості ясен.

Настої, чаї та відвари ромашки призначають для полоскання горла при ангінах, простудах, бронхітах, трахеїтах та інших захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Складні вітаміни і провітаміни посилюють регенерацію слизових оболонок, а органічні кислоти, які у величезній кількості містяться в ромашці, згубні для вірусів і мікробів[5].

ЛІТЕРАТУРА

1. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. «Дикорастущие полезные растения Украины». Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с.

2. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с.

3. Морозюк С. С., Протопопова В. В. Альбом з ботаніки. «Радянська школа», Київ, 1979. — 300 с.

4. Рыжкова Н. П., Пикунов Е. Ю. Лекарственные растения: От А до Я. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. — С. 294—296.

5. Универсальная энциклопедия лекарственных растений / сост. И. Н. Путырский, В. Н. Прохоров. — М.: Махаон, 2000. — 656 с.