Колосінська М.І., к.е.н., асистент,

Буковинський державний фінансово-економічний університет,

м.Чернівці

Одочук О.

Проблеми та динаміка розвитку іноземного туризму в Україні

Актуальність. Туризм є одним з перспективних напрямів розвитку національного господарства. В умовах нестабільності економіки України підвищення ефективності функціонування цієї галузі набуває особливої актуальності, беручи до уваги її вплив на прибутковість та розвиток різних сфер суспільного відтворення, розв’язання широкого спектра соціально-економічних проблем країни.

Постановка проблеми. Розвиток туристичної сфери сприяє не лише підвищенню конкурентоздатності України на світовому ринку туристичних послуг, але й забезпечує надходження додаткових коштів до бюджетів різних рівнів. Україна має величезний туристичний потенціал, проте вїзний туристичний потік у 2014 році скоротився вдвічі у порівнянні до 2013 року. Саме тому досить актуальним постає питання дослідження та знаходження альтернативних шляхів розвитку іноземного туризму в Україні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сьогодні проблематикою розвитку та становлення туристичної сфери в Україні займаються багато вчених. Серед них: Ю.В. Алексєєва, Д.І. Басюк, В.Я. Гавран, О.О. Заїкіна, В.А. Зінченко, О.Д. Король, В.С. Кравців, О.В. Лихоманова, О.О. Любіцева, Й.М. Петрович, В.П. Руденко, Т.Г. Сокол, Т.І. Ткаченко, В.Г. Явкін та ін. Ці автори торкаються різних аспектів розвитку ринку туристичних послуг в Україні, в загальному висвітлюючи основний стан розвитку туризму в країні та її регіонах, вивчають проблеми в цій галузі та визначають можливі напрями їхнього вирішення. Поряд з цим, проблематику розвитку іноземного туризму в Україні вивчає невелика кількість науковців, серед яких І.І. Вітер, Н.А. Гук, А.Б. Добровольська, А.В. Кузишин, І.А. Малярчук, Д.К. Прейгер та ін. Ці фахівці розглядають іноземний туризм як фактор забезпечення економічного та соціального розвитку України, як інструмент поповнення державного бюджету та як засіб виходу країни на світовий ринок туристичних послуг.

Метою дослідження  є аналіз динаміки і тенденцій розвитку іноземного туризму та обґрунтування факторів, які сприяють покращенню ситуації на туристичному ринку. 

Основна частина. Використання іноземного туризму в Україні як одного із напрямів участі країни у міжнародному поділі праці, як фактора розвитку зовнішньої торгівлі, як дієвого інструмента формування позитивного іміджу держави на міжнародному ринку та як ефективного засобу інтеграції до європейської та світової спільноти потребує вирішення багатьох поточних проблем, які гальмують розвиток вітчизняного ринку туристичних послуг та одночасно стримують розвиток іноземного туризму в Україні [1, с. 290].

Сьогодні, сучасна індустрія туризму – одна з найприбутковіших і найдинамічніших сфер світового господарства. Частка туризму становить близько 10% світового національного продукту і до 11% світових споживчих витрат. В Україні доходи від індустрії туризму не перевищують 1,7% ВВП, в розвинених країнах ця цифра 5-8%, в деяких країнах вона сягає 50%. У світі 80% країн, де в’їзний туризм входить у першу п’ятірку провідних статей експорту. Протягом останніх 16 років прибуток від міжнародного туризму виростає в середньому на 9% на рік. Розвиток міжнародного туризму стає все більш актуальним. Частка доходів від туристичної галузі у Швеції з її розвиненими галузями реального сектора вже перевищила частку ВВП в автомобільній галузі.

Хоч Українські Карпати не можуть потягатися з Альпами, але ми можемо заманити туристів, які їздять постійно до сусідньої Польщі. Західноукраїнські міста з їхніми храмами та історичними пам’ятниками цілком можуть скласти конкуренцію Європейським Магдебургу, Мілану та Відню.

Рис.1. Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну в 2009-2014 рр.

Джерело: Розроблено автором за [2].

Аналізуючи вищевказану діаграму можна констатувати, що кількість іноземних туристів до 2013 року зростала, але у 2014 році цей показник зменшився вдвічі, що свідчить про негативну тенденцію. До причин, що спричинили таке різке скорочення вїзного туристичного потоку слід віднести проведення воєнних дій на частині території країни. Окрім того наявні і інші проблеми, що стримують розвиток вїзного туристичного потоку в Україні:

1. Про Україну знають мало. Держава не зацікавлена в поліпшенні свого власного іміджу як туристичного центру. Держава не інвестує в свою власну рекламу. На CNN – жителі більшості розвинених країн світу можуть побачити рекламу Польщі, Чорногорії, Словенії, навіть Молдови, але України в цьому списку немає. Спортивний канал Evrosport рекламує Азербайджан, Казахстан, Вірменію – країни потенційно менш привабливі для інтуристів, ніж Україна, але поступово зацікавлює їх.

2. Найдорожчі авіаперельоти в Європі. Вартість перельоту з Лондона до Братислави чи Прагу обійдеться британському туристові в 40-50 $, в Київ же буде коштувати прилетіти 600-700 $.

3. Недоліки українського законодавства. Одночасно з прийняттям безвізового режиму з багатьма країнами світу в 2005 р., була скасована нульова ставка ПДВ, що негативно позначилася на діяльності українських туроператорів.

Рішення проблем в сфері туризму дозволить повноцінно виконувати економічні, соціальні, гуманітарні функції держави – підвищення якості життя населення, збереження навколишнього середовища України та культурно-історичної спадщини, наповнення бюджетів усіх рівнів, створення нових робочих місць, розвиток регіонів, збільшення частки сфери послуг у ВВП України, Європейського та світового визнання [4, c. 145]. Для вирішення вищевказаних проблем потрібно використати наступні шляхи стимулювання туристичної привабливості України:

- створення позитивного іміджу України як привабливої території для відпочинку;

- підвищення уваги українців до відпочинку всередині країни. У першу чергу, можливість залучення додаткового туристичного потоку за рахунок активного маркетингу в регіонах;

- підтримка туризму національними програмами;

- нарощування обсягів та видів активного туризму;

- спрощення процедури отримання віз та інших документів для туристів, що в’їжджають;

- створення єдиного реєстру даних про туристичні ресурси та їх концентрацію по регіонам України;

- моніторинг туристичної привабливості території;

- покращення професійної підготовки кадрів для сфери туристичного обслуговування орієнтованих на внутрішній та в’їзний туризм;

- залучення державних інвестицій у проекти, пов'язані з розвитком туризму. Для приватних інвесторів – це можливість отримання пільгових умов на ведення бізнесу;

- розвиток туристичної інфраструктури. На нашу думку, пріоритетне значення для розвитку інфраструктури буде мати втілення у життя таких заходів: участь нашої країни в мережі стратегічних транспортних коридорів Центральної та Східної Європи; залучення грошових коштів за міжнародними кредитними програмами під ставку 5-7% річних; модернізація вже існуючих засобів для тимчасового розміщення туристів, а також будівництво нових; забезпечити можливість безоплатного лікування застрахованих туристів в міських лікарнях та поліклініках; упровадження інновацій у розвиток туристичної інфраструктури та інше;

- забезпечення туристів безпекою та комфортом при наданні туристичних послуг;

- розробку цікавих та змістовних туристичних програм та маршрутів;

- підвищення рівня сервісу при обслуговуванні;

- спрямованість діяльності туристичних фірм з просування регіону на туристичному ринку, через рекламу;

- зниження цін для просування туристичного продукту. До прикладу шляхом надання «податкових канікул» суб'єктам господарювання, які здійснюють реконструкцію туристичних об'єктів, на період проведення цих робіт.

Вище зазначені шляхи стимулювання дають можливість стверджувати на те, що розв’язання проблем у сфері туризму дозволить підвищити конкурентоспроможність туристичної сфери України на світовому ринку. Таким чином, якщо Україна зможе ефективно використати свої сильні сторони і скористатися можливими сприятливими тенденціями, що будуть визначати подальший розвиток світового туристичного ринку, то позитивні впливи від глобалізації світового туристичного ринку будуть відчутні і на розвитку туристичної сфери України. А це дасть додатковий поштовх для розвитку вітчизняної економіки, розширення міжнародного співробітництва, покращення позицій країни на світових ринках.

Висновок. На сучасному етапі туристична галузь України знаходиться під впливом великої кількості негативних чинників, особливо це стосується нестабільної політичної та економічної ситуації в державі, недосконалого механізму управління з її боку. Це приводить до гальмування інвестиційного клімату, належного фінансування, налагодження міжнародних зв’язків та розвитку туристичної індустрії взагалі.

Не дивлячись на те, що туристська діяльність зазнає реальних і потенційних збитків, необхідно докласти усіх зусиль щоб український туристичний ринок інтегрував в міжнародний туристичний бізнес і зайняв гідні конкурентні позиції на світовому ринку. Для цього існують шляхи, які були запропоновані вище.

Список використаної літератури

1. Бейдик О. О. Фактори формування туристичних регіонів і центрів в’їзного туризму України : зб. наук. статей / О. О. Бейдик, Н. О. Новосад // Проблеми міжнародного туризму. – К. : ППНВ, 2010. – С. 285–299.

2. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Н. М. Ганич. – К. : Знання, 2008. – С. 335–359.

3. В'їзд іноземних громадян в Україну за країнами, з яких вони прибули, у 2009- 2014 роках // Державна служба статистики України. – Режим доступу: www.ukrstat.org

4. Колесник О.О. Економічна оцінка туристичної привабливості України [Електронний ресурс] / О.О.Колесник // Економіка. Управління. Інновації. – 2010. – № 1. – Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/kolesnyk3.htm.