Економічні науки/ 3. Фінансові відносини

Гудима А.Ю.,

Григоренко Олена, Нелюбій Олександр

Вінницький технічний коледж, Україна

Вплив інфляційних процесів влітку 2015 року на економіку країни

ІНФЛЯЦІЯ (inflation) – тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Основними факторами інфляції є монетарні та немонетарні. До монетарних факторів інфляції відносять переповнення каналів грошового обігу грошима, внаслідок чого відбувається знецінення грошей та зниження їх купівельної спроможності. До немонетарних факторів належить підвищення попиту на товари та послуги, збільшення витрат виробництва, сезонні фактори тощо.

Для визначення рівня інфляції використовують такі показники:

1. Індекс споживчих цін – показник, що характеризує зміни загального рівня цін і тарифів на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він відображує зміну вартості фіксованого набору споживчих товарів і послуг постійної якості з постійними характеристиками в поточному періоді порівняно з базисним індекс споживчих цін, зазвичай, використовують як показник загального рівня І. в економіці.

2. Індекс цін виробників – показник зміни цін у сфері виробництва.

3. Дефлятор ВВП – показник зміни цін всіх товарів і послуг, що були вироблені на території країни протягом року. Розраховується як співвідношення показника ВВП у фактичних цінах звітного періоду та постійних цінах. Цей показник називають «індексом цін Пааше».

Основним показником інфляції, що використовується в макроекономічному аналізі та прогнозуванні, є індекс споживчих цін. І хоча він вимірює тільки зміни цін (тарифів) на споживчі товари та послуги, його використовують як показник загального рівня інфляції в економіці та називають «індексом інфляції». За допомогою нього вимірюється цінова стабільність в країні.

Споживча інфляція в червні 2015 року сповільнилася до 0,4% за місяць. У річному вимірі приріст індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) знизився до 57,5%. Базова інфляція сповільнилася до 0,4% за місяць (до 45,1% в річному вимірі).

Основними чинниками уповільнення інфляції були: сезонне збільшення пропозиції овочів та фруктів, подальше зниження впливу ефектів девальвації гривні, низький споживчий попит та завершення основного етапу подорожчання послуг ЖКГ. У результаті розширення пропозиції плодоовочевої продукції вперше з вересня 2014 року знизилися ціни на продукти харчування (на 0,2% за місяць, у річному вимірі зростання уповільнилося до 50,0%).

Серед компонентів небазової інфляції найбільше зросли ціни на товари та послуги, що регулюються адміністративно (на 1,7% за місяць). Водночас зростання цін на паливо було нульовим, а вартість сирих продуктів знизилася на 0,7%.

Приріст ІЦВ у червні становив 0,6% за місяць (у річному вимірі продовжив знижуватися до 37,9%). Відновлення зростання індексу в місячному вимірі насамперед пов’язано з підвищенням цін у переробній промисловості.

Основними чинниками уповільнення інфляції були: сезонне збільшення пропозиції овочів та фруктів. Так ціни на овочі та фрукти в червні знизилися на 2,3% та 2,6% за місяць відповідно; зниження купівельної спроможності населення. Зокрема, реальна заробітна плата в травні 2015 року знизилася на 27,6% в річному вимірі; зростання цін за категорією “паливо та мастила” в червні було нульовим (34,5% в річному вимірі), що, зокрема, пов’язано зі стабілізацією світових цін на нафту.

Після стрімкого уповільнення споживчої інфляції протягом червня в липні відбулося зниження вартості споживчого кошика на 1,0%, яке майже цілком визначалося сезонним чинником. Рівень інфляції в річному вимірі знизився до 55,3%. Основний внесок (-1,1 в. п.) у зміну індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) обумовило зниження цін на сирі продукти харчування переважно через сезонне насичення продовольчого ринку овочами та фруктами нового врожаю. Продовжилося також послаблення впливу курсового чинника – курс гривні стабілізувався на рівні 21-22 гривень до долара США, унаслідок чого тривало зниження інфляційних очікувань. Крім того, у результаті здешевлення нафти на світових ринках розпочалося зниження цін на пальне на внутрішньому ринку.

Базовий ІСЦ знизився на 0.1% за липень переважно завдяки здешевленню одягу та взуття на 4,7%. Хоча зниження цін на одяг та взуття є типовим явищем для липня, цього року воно було суттєвішим через подальшу корекцію цін на фоні стабілізації валютного ринку та стриманий споживчий попит. Зростання адміністративно регульованих цін продовжило сповільнюватися та становило 0,8% за липень. Індекс цін виробників (далі – ІЦВ) підвищився на 2.0% за липень переважно за рахунок суттєвого збільшення цін у постачанні електроенергії на 7,8% за місяць. Приріст ІЦВ у річному вимірі продовжував знижуватися – до 37,0% (з 51,7% у березні).

Другий місяць поспіль індекс споживчих цін (далі - ІСЦ) знижувався (на 0,8% у серпні). Як і попереднього місяця визначальну роль у зниженні цін відігравав сезонний чинник. За вирахуванням його впливу приріст ІСЦ становив 0,3%. У річному вимірі споживча інфляція сповільнилася до 52,8%.

Сезонне збільшення пропозиції овочів та фруктів призвело до суттєвого зниження цін на ці групи товарів, яке компенсувало типове для цього місяця подорожчання цукру, яєць та безалкогольних напоїв, а також зростання цін на м’ясо та м’ясопродукти. У цілому ціни на сирі продукти в серпні зменшилися на 3,5%. Також продовжила знижуватися вартість палива на внутрішньому ринку (на 1,1%), що пов’язано зі здешевленням нафти на зовнішніх ринках на фоні відносно стабільної ситуації на валютному ринку України.

В умовах незначного збільшення вартості послуг ЖКГ (в основному за рахунок квартирної плати) зростання адміністративно регульованих тарифів та цін продовжило уповільнюватися (до 0,5% за серпень). У результаті небазова інфляція в серпні була від‘ємною та становила 1,7%.

Стабілізація ситуації на валютному ринку, досить жорстка фіскальна та монетарна політика, низький споживчий попит стримували зростання базового ІСЦ, яке за серпень становило 0,2%. У річному вимірі базова інфляція сповільнилася до 42,4%.

Індекс цін виробників (далі – ІЦВ) за серпень знизився на 0.3%, що пов’язано зі зменшенням цін у добуванні сирої нафти та металевих руд на фоні відповідної цінової динаміки на зовнішніх ринках. У річному вимірі зростання ІЦВ уповільнилося до 33%.

Можемо зробити висновок, що інфляційні процеси влітку 2015 року не вплинули економіку країни суттєво, але для боротьби з інфляцією, необхідно здійснити певні заходи: в короткостроковому періоді – запобігати необґрунтованому зростанню цін (тарифів) на окремі товари і послуги; також запобігати недобросовісній конкуренції і зловживанню монопольним становищем; обмежити ціни та торгівельні націнки; обмежити емісію грошей. У довгостроковому періоді – зменшити енерговитрати вітчизняної економіки та її залежність від кон’юнктури світового енергоринку; сприяти розвитку фінансових інструментів і фондового ринку, стимулювати нагромадження та інвестиції, необхідні для ефективного перерозподілу тимчасово вільних активів на цілі активізації інвестиційної діяльності та модернізації економіки; проведення  Урядом і  Нацбанком комплексу заходів монетарного і фіскального характеру, щоб запобігати надмірному зростанню попиту.

Література:

1. Ковальчук С.В. Фінанси. Навч. посібник. / С.В. Ковальчук – Львів: «Новий світ», 2010 р. – 568 с.

2. Кононенко О.М. Аналіз фінансової звітності. / О.М. Кононенко. - Х.: Фактор, 2006. – 136 с.

3. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. / М.Я. Коробов - К.: Знання, 2005. – 286с.

4. http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=58162