Мазура А.С.

Концептуальні підходи щодо вдосконалення корпоративної культури торгівельного підприємства

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Керівник: Круглов В.В.

Метою цієї роботи є розглянути та проаналізувати як саме можливо вдосконалити корпоративну культуру на торгівельному підприємстві. Актуальність даної теми обумовлена тим що, кожне підприємство намагається налаштувати та с кожним кроком удосконалити корпоративну культуру, яка в свою чергу допоможе створити свій власний образ в очах клієнтів і партнерів, а саме головне це покращить та синхронізує роботу самого підприємства.

Для більш детального розгляду даної теми був використаний метод спостереження на підприємстві базі практики. Що в свою чергу дало змогу проаналізувати та зробите певні висновки про корпоративну культуру та яке вона має важливе значення.

На сьогоднішній день спостерігається певний вибух як в практичних, так i у теоретичних роботах з корпоративної культури. Для одних підприємств корпоративна культура – це певна «маска», без якого вже не можливо виходити на ринок торгівлі, а для інших –набуття сенсу життя компанії, змісту професійної діяльності, без яких важко розвиватись та існувати. Врешті, для підприємств корпоративна культура – це досить сильний мотиваційний фактор. В наш час можна спостерігати те що інтерес до організаційної (корпоративної) культу збільшується . Це пов'язано з тим, що в сучасних умовах вона дозволяє вирішити багато важливих питань, що виникають на підприємстві, які в свою чергу впливають на результативність працівників. Процес розвитку культури не має меж, оскільки вона може змінювати свою форму в залежності від чинників як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Саме культура допомагає вирішити певні проблеми та деякі зв’язки в процесі налагодження діяльності підприємства[1].
Одним з найважливіших мотивів для дослідження корпоративної культури є те, що універсальні методи управління, беруть за основу функціональні спеціалізації працівників, поділ праці, відособленості окремі структури організації. Тільки в останні роки її стали вважати основним показником який допомагає правильно та ефективно управляти підприємством. Ми можемо виділити три типові ситуації, що підтверджують актуальність проблеми:

· злиття, поглинання одних підприємств іншими;

· стрімкий розвиток підприємств нових сфер торгівлі та послуг, створення і функціонування зарубіжних фірм на українському ринку.

В високо розвинутих країнах вже давно зрозуміли, що основою потенціалу розвитку та примноження підприємства є корпоративна культура: те, що змусило людей стати членами цієї компанії; те, які відносини будуються між ними;як вони бачать майбутнє, будь то піднесення чи занепад; що, на їхню думку, погано, а що, добре. Все відрізняє організацію яка розвиває свою культуру від тієї яка не бере цього до уваги, така перший погляд дрібниця значної мірою впливає на успіх функціонування та виживання в довгостроковій перспективі. У нашій же країні необхідність управління і вдосконаленням корпоративною культурою прийшли не так давно[2].

Формування корпоративної культури на підприємстві змушує активізувати міжособистісні комунікації, створити ефективний трудовий колектив, забезпечує відчуття що працівник є «частиною організації», що він приймає участі у спільних результатах. Вона стала тим нематеріальним активом, який може забезпечити значні переваги проти конкурентів, проте не всі керівники це усвідомлюють та звертають увагу, деякі з них не вважають за потрібне розвивати відчуття довіри в колективі, розробляти та примножувати корпоративні цінності та моральні норми[3]. Саме такі підприємства перебувають в зоні ризику, так як вони не тільки втрачають перевагу, але й відстають від новітніх методів ведення торгівлі, від концептуально нових методів управління. Управлінське формування та розвиток корпоративної культури має брати за основу три взаємопов'язані фактори: функціональний, елементний і організаційний. Корпоративна культура може бути засобом маніпулювання свідомістю та поведінкою людей, але головне її призначення - бути важливим, об’єднуючим процесом, що стає головним засобом гармонії інтересів працівника та керівника. Отже, корпоративна культура, що виростає зі специфіки торговельного підприємства, має розвиватися у відповідності з потребами організаційної побудови та виникаючих завдань або змін.

Роблячи висновки, необхідно ще раз підкреслити, що корпоративна культура - це інструмент в руках керівника, за допомогою якого можна привести підприємство до успіху, стабільності та процвітання, але при недоречному використанні можливі негативні результати с тяжкими наслідками. Тому корпоративну культуру необхідно вивчати, удосконалювати, стежити за її розвитком, регулювати її зміни. Вона повинна стати частиною всього підприємства, відповідати сучасним вимогам працівників, а головне сприяти досягненню поставлених цілей.

Список використаної літератури:

1. Савчук Л., Бурлакова А. Розвиток корпоративної культури в Україні. Персонал , - 2008. - №5 . - С. 78 .

2. Таран М. Корпоративная культура. / М. Таран // Кадровик України. – 2007. – №11. – С.81.

3. Стеклова О.Е. Организационная культура: учебное пособие / О.Е. Стеклова. – Ульяновск: УлГТУ, 2007. –С. 127 .