Экономические науки. Секция: учет и аудит

к.е.н. Кушніренко О. А.

Карпенко І. В., студентка ОКР «Бакалавр», 4 курсу спеціальності «Облік і аудит»

Відокремлений підрозділ національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут», Україна

АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ПОДАТКАМИ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

В сучасних умовах становлення і розвитку вітчизняної ринкової системи господарювання дедалі більшої актуальності набуває аудиторська діяльність, як важливий елемент господарських відносин суб’єктів господарювання. Про актуалізацію аудиту в Україні свідчить обсяг і рівень законодавчих та нормативних документів, що регламентують основи аудиторської діяльності, зокрема Закон України «Про аудиторську діяльність» [1]. При цьому в наведеному нормативному документі визначається методика зовнішнього (незалежного) аудиту фінансової звітності. Проте господарська діяльність підприємств сільського господарства вимагає постійно діючого (системного) контролю, яким на сьогоднішній день може бути внутрішній аудит, оскільки перед керівниками (власниками) підприємств виникають потреби вирішення питань прогнозування, оцінки ризиків діяльності та створення ефективної системи управління підприємствами загалом.

Необхідність організації внутрішнього аудиту на підприємствах сільського господарства зумовлена також потребою врахування ступеню конфіденційності облікової інформації різного рівня деталізації та узагальнення, потребою в контролі менеджерами системи бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю з огляду на спроможність цих систем формувати та надавати системі управління облікову інформацію визначеного рівня якості на постійній основі [2, с. 25].

В Україні згідно діючого законодавства діють такі суб’єкти господарювання в залежності від кількості працюючих і обсягу одержаного прибутку: суб’єкти мікропідприємства, малі, середні та великі підприємства [3]. Враховуючи зазначене можна стверджувати, що суб’єктами внутрішнього аудиту можуть бути: служба (відділ) внутрішнього аудиту для великих підприємств і аудитор (особа наділена відповідними повноваженнями) для середніх або малих підприємств. Суб’єкт внутрішнього аудиту на підприємствах передбачається з метою забезпечення ефективності діяльності апарату управління щодо захисту законних майнових інтересів цього підприємства, удосконалення його системи бухгалтерського обліку і сприяння підвищенню ефективності роботи, зміцнення фінансового стану.

Враховуючи, що сільськогосподарські підприємства є платниками податків, це зумовлює потребу в належній організації внутрішнього аудиту в частині розрахунків за податками. Це також обумовлюється можливістю застосовувати штрафних санкцій фіскальними органами до господарюючих суб’єктів за недостовірне нарахування та/або несвоєчасне перерахування податкових платежів до бюджету. Такі санкції можуть призвести до погіршення фінансової ситуації на підприємстві, оскільки вони є додатковими фінансовими витратами, а це в свою чергу впливає на рівень прибутку. Тому питання організації внутрішнього аудиту розрахунків за податками набуває особливої актуальності.

Потреба у внутрішньому аудиті малих підприємств (в тому числі мікропідприємств) виникає з проблеми організації контролю за збереженість та ефективність використання майнових ресурсів, які вкладені в господарський обіг. Традиційно, з метою контролю на підприємствах створюються контрольно-ревізійний відділи та/або служби внутрішнього аудиту. Однак малі підприємства обмежені граничним розміром фінансових та трудових ресурсів, а це означає, що вони не можуть одночасно дозволити ці служби контролю. Проте служба внутрішнього аудиту має переваги над контрольно-ревізійною службою, адже вона може спрямовувати наявні в неї ресурси і можливості на контроль найбільш ризикових сфер діяльності першочергово. В той час, як ревізійна служба в плані перевірок не орієнтується на вплив факторів на діяльність підприємства.

Потреба у здійсненні внутрішнього аудиту на середніх і великих підприємствах України доведена вимогами сучасних ринкових економічних відносин, інформаційними та управлінськими потребами господарюючих суб’єктів, конкретними фактами функціонування внутрішнього аудиту на сільськогосподарських підприємствах. На великих підприємствах у зв’язку з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою i великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх підпорядкованих підприємств необхідна робота фахівців внутрішнього аудиту, насамперед, у підвищенні обліково-контрольної роботи, підготовці внутрішньої звітності, а відтак у задоволенні інформаційних потреб керівництва (власників) для прийняття відповідних управлінських рішень.

Організація аудиту розрахунків за податками ˗˗ один з головних елементів регулювання розрахунків за податками на підприємстві як передумова правильності складання фінансової та податкової звітності. Кожне підприємство організовує внутрішній аудит виходячи з особливостей своєї фінансово-господарської діяльності. Враховуючи, що головним документом, що регулює методику обліку на підприємстві є наказ про облікову політику підприємства, то пропонуємо в цьому документі також передбачити основи організації внутрішнього аудиту.

У зв’язку з цим пропонуємо розробити окремий розділ до наказу про облікову політику «Організація внутрішнього аудиту розрахунків за податками». В цьому розділі необхідно: затвердити перелік документів, які будуть використовуватися внутрішнім суб’єктом аудиту під час здійснення перевірки; визначити інформаційні джерела за кожним податком, що сплачує підприємство згідно чинного законодавства; розробити алгоритм внутрішнього аудиту у відповідності до умов підприємства; сформувати систему узагальнення та накопичення інформації, як джерела аудиту; розробити форми робочих документів аудитора в частині розрахунків за податками, що і доцільно визначити у пропонованому розділі.

Виходячи з того, що внутрішній аудит має важливе значення для підприємства, а система оподаткування в Україні досить складна оскільки налічується певна кількість податків, для кожного з яких: своя ставка, строки сплати, об’єкт оподаткування, то розділ «Організація внутрішнього аудиту розрахунків за податками» Наказу про облікову політику набуває обов’язковості. В зв’язку з чим пропонуємо виділити такі етапи організації внутрішнього аудиту розрахунків за податками: організаційний (підготовчий), методичний, заключний (рис.).

Рис. Організація внутрішнього аудиту

В основу організації внутрішнього аудиту (див. рис.) покладено складання робочих документів, в яких належним чином сплановано процедури та зібрані достовірні докази, а саме: План та Програма аудиту, Акт звірки даних бухгалтерського обліку і розрахунків аудитора, Опис виявлених порушень, Акт звірки даних аудитора і фіскальної служби. Методику застосування пропонованих документів доцільно закріпити в розділі «Організація внутрішнього аудиту розрахунків за податками» наказу про облікову політику.

При формуванні облікової політики підприємства щодо обліку розрахунків за податками необхідно розкрити методику їх обліку в залежності від характеру та специфіки діяльності підприємства, його галузевих особливостей визначених відповідно до положень Податкового кодексу України [4]. Методичний етап включає організацію роботи аудитора в частині проведення аудиту розрахунків за податками. На цьому етапі внутрішній аудитор підприємства здійснює перевірку: наявності і правильності оформлення облікової документації; достовірності визначення бази оподаткування; правильності застосування ставок оподаткування; правильності визначення податкових зобов’язань за окремими видами податкових платежів.

Дані перевірки фіксуються в робочих документах аудитора, таких як «Реєстр виявлених порушень щодо ведення бухгалтерського обліку розрахунків за податками» та «Реєстр виявлених порушень щодо обліку розрахунків за податками згідно з податковим законодавством».

Заключний етап внутрішнього аудиту (див. рис.) передбачає відображення результатів роботи служби внутрішнього аудиту у звіті, який надає можливість звернути увагу керівництва на виявлені порушення. Також у наведеному документі наводяться рекомендації щодо покращення діяльності підприємства, та запобігання порушень у майбутньому. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів нормативно не встановлено через багатоукладність об’єктів перевірок, відмінності у методологічних підходах аудиторів та інформаційні інтереси керівників.

Таким чином, вважаємо що організація внутрішнього аудиту розрахунків за податками має бути обов’язковою в частині організації облікової політики підприємства, оскільки це впливає на запобігання штрафних санкцій до підприємства та сприятиме спрощенню складання, підготовки та подання фінансової звітності, забезпечить інформаційну впевненість в управлінні і підготовці інформації для потреб керівників (власників) в частині прийняття управлінських рішень. Викладені пропозиції сприятимуть покращенню організації роботи внутрішнього аудиту розрахунків за податками підприємств сільського господарства.

Література:

1. Про аудиторську діяльність : Закон України від 22.04.93 р. № 3125-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua 

2. Кузнецова С. Організація внутрішнього аудиту в системі управлінського контролю компанії / С. Кузнецова, А. Кузнецов // Бухгалтерський облік і аудит. – 2015. – № 5. – С. 19–26.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua

4. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua