ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ЗАХОДІВ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ПОСЛУГАМИ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

ПУГАЧ Андрій Миколайович,

к.т.н., доцент кафедри сільськогосподарських машин Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету

Визначити об’єктивну потребу в інформаційних послугах можна на підставі ретельного аналізу умов здійснення базової діяльності аграрних товаровиробників. Таким чином, для визначення потреб аграрних товаровиробників необхідно досліджувати як суб’єктивно відчутну недостатність інформації, що виражається в інформаційних запитах і характері інформаційно-споживацької діяльності, так і умови базової діяльності товаровиробників, аналіз яких дозволить встановити і об’єктивну потребу в інформаційно-консультаційних послугах.

Формування системи індикаторів дозволяє відповісти на питання, як і в якій формі треба підійти до збору інформації про досліджувану моніторингом систему. Наприклад, індикатори дозволяють правильно сформулювати питання для анкети респондента та визначити структуру відповідей на них.

Моніторинг інформаційних потреб аграрних фахівців, встановлення з ними зворотного зв’язку дозволяє впорядкувати функціонування єдиної інформаційно-аналітичної системи про інновації та передовий виробничий досвід в сфері використання техніки в аграрному секторі. Працівники аграрного сектору та сфери управління можуть отримати необхідну інформацію з питань аграрного виробництва [1, с. 43].

Можна виділити основні цілі надання інформаційних послуг в аграрній сфері:

- створення єдиних наукових основ формування інформаційних ресурсів;

- формування наукових принципів інформаційного забезпечення сфер управління, науки, та виробництва;

- надання допомоги аграрним товаровиробникам, суб’єктам інженерно-технічної системи аграрного сектору в створенні їх матеріально-технічної бази, інтенсифікації її використання;

- сприяння інноваційному розвитку в аграрному секторі і переробних галузях промисловості;

- впровадження прогресивних технологій.

Таким чином, на основі інформаційно-аналітичного моніторингу пріоритетних напрямів розвитку аграрного сектору більшість аграрних вищих навчальних закладів можуть готувати аналітичні інформаційні матеріали, (аналітичні довідки (огляди), аналітичні повідомлення, інформацію по новій техніці), які дозволяють обґрунтовувати управлінські рішення в аграрному секторі, сприяють прискоренню освоєння виробництвом інноваційних розробок, підвищенню конкурентоспроможності продукції, що випускається.

В даний час, на нашу думку, реалізації потребує система моніторингу інформаційних потреб інноваційного розвитку аграрного сектору, пропозиції щодо технічного та програмного забезпечення інформатизації, освоєнню нових інформаційних технологій, кадрового забезпечення та міжнародного співробітництва. Система повинна передбачати розробку та освоєння нових технологій в аграрному секторі і включати в себе: підготовку аналітичних матеріалів для сфери управління та науки,підготовку інформаційних видань, інформаційне забезпечення інноваційних програм; використання засобів масової інформації, виставок, конференцій і нарад [2, с. 195].

Інформаційні аналітичні матеріали, підготовлені на основі моніторингу інноваційного розвитку аграрного сектору, повинні направлятися до Міністерства аграрної політики та продовольства України. Таким чином, в процесі інформатизації моніторинг стає важливим засобом формування та аналізу інформаційного ресурсу в аграрному секторі.

У міру збільшення кількості випущеної продукції, виходу організації на великі ринки виникла необхідність в отриманні більш якісної та докладної інформації про потенційних споживачів інформаційних матеріалів. Більше того, зросли і вимоги покупців до якості і оформлення продукції. Тому для аналізу індивідуальних потреб фахівці проводять відповідне анкетування.

Один з важливих показників опитування - кількість заповнених анкет. Очевидно, що чим більше заповнених анкет, тим достовірніше будуть висновки з опитування. Основні методи моніторингу стану інформаційних ресурсів:

- аналіз виставок, семінарів і конференцій;

- проведення спеціальних опитувань споживачів інформації, виробників техніки, посередників та експертів;

- аналіз періодики, Інтернет-ресурсів, рекламних матеріалів.

У всіх згаданих випадках інформацію можна систематизувати у форматах анкетних опитувань. Така систематизація дозволяє виявити основні тенденції в галузі та типові схеми поведінки споживачів, що, у свою чергу, допомагає інформаційним органам удосконалювати свою політику по задоволенню попиту на інформаційну продукцію та послуги. У силу специфіки виставок, семінарів та інших заходів, опитування в ході їх проведення приймають форму короткої анкети, заповнюваної протягом 3-5 хвилин.

Тому, для виявлення інформаційних потреб з метою вдосконалення заходів управління інформаційними послугами в аграрній сфері можна рекомендувати такі інструменти як збір даних (за видами організацій і підприємств, тематиці, видам науково-інформаційної продукції та ін.) за допомогою спеціальних анкетних опитувань споживачів інформації, аналізу виставок, семінарів, конференцій, періодики, Інтернет-ресурсів та ін.; накопичення та обробка даних з використанням програмного комплексу.

Література

1. Замрига А.В. Інноваційна діяльність, як фактор конкурентоспроможності підприємств аграрного сектору / А. В. Замрига // Європейські перспективи. - 2014. - № 3. - С. 41-44.

2. Ільчук О.М. Наукові засади державного регулювання аграрної сфери в умовах підвищених ризиків / О.М. Ільчук // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер. : Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. - 2013. - Вип. 181(4). - С. 193-199.

References

1. Zamriga, A.V. (2014), “Innovative activity as a factor in the competitiveness of the agricultural sector”, Evropeyski perspektivi, vol. 3, pp. 41-44.

2. Ilchuk, O.M. (2013) “Scientific bases of state regulation of the agrarian sector in the conditions of high risks”, Naukoviy visnik Natsionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini. Ser. : Ekonomika, agrarniy menedzhment, biznes, vol. 181(4), pp. 193-199.