Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Гуцул В.І.

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна

Народна художня творчість – важлива складова у професійній підготовці студентів вищих учбових закладів мистецьких спеціальностей.

Розвиток всебічної професійної майстерності студентів мистецьких спеціальностей вищої школи в сучасній системі художньої освіти є одним із вагомих елементів донесення загально людських естетичних здобутків суспільству. Тут закладаються основи образотворчої грамоти, практичних навичок роботи з аудиторією, формуються образотворча культура й образне мислення, естетичне освоєння надбань кращих представників художньої еліти. Навчання можна організовувати, вивчаючи творчість видатних представників вітчизняного мистецтва та місцевих митців, творчість яких потребує мистецтвознавчого аналізу, а також регіонального народного художнього мистецтва, як потужного акумулятора естетичних вподобань місцевих культурних осередків. Такий підхід дозволяє студентам самостійно оцінювати творчий внесок цього сигменту в загально-національний культурний здобуток і запозичувати цінні знахідки для розширення своїх художніх уявлень. Дане дослідження присвячене розгляду методу мистецької освіти на прикладі педагогіки мистецтва Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи імені Г. Сковороди.

Методологічну основу формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва складають праці вчених у галузі, мистецтвознавства, педагогіки, теорії й методики навчання живопису як Гусаров Е.Н. [1]. , Костенко Т.В. [2], Лещенко М.П.[1]., Урсу Н.О. [3]., . Неменский Б. М. [4]., та ін. Слід особливо відзначити теоретичні й методичні розробки фахівців навчання реалістичного живопису розробки яких залишаються актуальними для багатьох поколінь художників. Це педагоги О. Мурашко, Т. Яблонська, Л. Масол, Ф. Кравчук, В. Сирота та ін.

Подальшому розвитку фахової підготовки вчителів образотворчого мистецтва сприяли науково-методичні дослідження М. Пічкур, Л. Бичкової, Е. Бєлкіної, Г. Стренакової та інших художників-педагогів.

Водночас, проблема підготовки вчителів мистецького спрямування в сучасному педагогічному просторі залишається недостатньо вивченою. Актуальними залишаються питання поєднання професійної підготовки художника-педагога і сучасних естетичних вподобань суспільства.

Мета статті, враховуючи досвід мистецької педагогіки Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи імені Г. Сковороди, визначити шляхи розвитку професійної майстерності майбутніх художників-педагогів з акцентом на особистіснім навчанні в сучасному українському суспільстві.

Виклад основного матеріалу статті. Світовий досвід розвитку педагогічної теорії та практики переконливо свідчить про те, що в кожного народу історично складається своя власна національна система виховання і освіти. …Система виховання, яка ґрунтується на міцних підвалинах культури рідного народу минулих епох і сучасності, найбільшою мірою сприяє соціальному престижу інтелектуальності, освіченості та інтелігентності як складників духовності людини [5]. Тому, важливо використовувати досвід попередніх поколінь в царині мистецької педагогіки застосовуючи в сучасних умовах навчально-виховного процесу.

Художньо-промислова школа міста Кам’янець-Подільського (1905 -1933 рр.) залишила значний культурний слід у краєзнавстві Поділля. Це знана школа серед подібних художніх закладів за Радянської влади. Під керівництвом В. М. Гаґенмейстера з 1916 по 1933 роки в художньо-промисловій профшколі на високий рівень було піднесено поєднання як фахової професійної підготовки так і національної свідомості. Школа …розпочала величну роботу популяризації архітектурних пам’яток і видів м. Кам’янця-Подільського [6, с. 77].

У зимові та літні канікулярні перерви школа організовувала творчі бригади учнів і викладачів для збору етнографічних матеріалів, зразків народної творчості у селах Поділля. Тут також здійснювався індивідуальний підхід до мистецьких та творчих уподобань кожного учня – дозволялося обирати провідну тему, яка розроблялася під час подорожі. При школі існував фонд, що складався із зібраних творів ужиткового мистецтва: килимів, гончарних виробів, бісерних прикрас, писанок, паперових квітів та витинанок, гутного скла, одягу, вишивок тощо. …В архівах Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» збереглися паперові копії, де викладачами та учнями зображувалися сільські жінки та дівчата у народному одязі з прикрасами. В. Гаґенмейстер не забував про виховання мовленнєвої культури мистецтвознавчого характеру. Під час створення словника специфічних для народного мистецтва термінів митець занурювався у вивчення семантики слів та їх походження, досліджував і аналізував народні пісні, де траплялися вислови, пов’язані з традиційним мистецтвом [6, с. 83-84].

Ця діяльність об’єднувала як викладачів так і студентів, надихала ввесь цей дружній колектив до творчості. Робота по збору етнографічних матеріалів спонукала до вивчення та мистецької оцінки предметів народної творчості, трансформацію набутих знань, у творче переосмислення. Художні твори створені на основі першоджерела – народного подільського мистецтва нести високу духовність і витончені художні форми.

Висновки. Аналіз діяльності Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи вказує на цінність спільних творчих проектів викладачів і студентів над різними аспектами дослідження традиційного українського народного мистецтва. Народна художня творчість сприяє духовному збагаченню особистості. Поринаючи в атмосферу народного мистецтва митець відчуває значущість національного естетичного, культурного і мистецького набутку нашого народу. Такий підхід до формування навиків професійної майстерності у студентів мистецьких спеціальностей сприяє збагаченню стильового і образного різноманіття художнього самовираження митців, виховує бережне відношення до родинного, національного народного скарбу – культури народу України.

Список літератури:

1. Гусаров Е.Н. Современные педагогические технологии. — М.: Академия, 2005.

2.    Костенко Т.В. Композиція. Методичні матеріали. — Харків, 1997.

3. Урсу Н.О. Декоративно-прикладне мистецтво / Н.О. Урсу, І.В. Березіна // Вища педагогічна освіта і наука України : історія, сьогодення та перспективи розвитку. Хмельницька обл. / ред. рада вид. : В.Г. Кремень (гол.) [та ін.] ; редкол. тому : О.М. Завальнюк (гол.) [та ін.]. – К. : Знання України, 2010. – С. 132-143. Колективна монографія.

4. Неменский Б.М. Мудрость красоты: О проблеме эстетического воспитания» Книга для учителя— М.: Просвещение, 1981.

5. Народно-художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва / О. М. Піддубна. - Стаття. Інтернетресурс: http://studentam.net.ua/content/view/7352/97/

6. Гуцул І.А. Володимир Гагенмейстер. Життя і творчість : монографія / І.А. Гуцул. Н.О. Урсу,. – Кам’янець-Подільський : ФОП Сисин Я.І. Абетка, 2015. – 225 с.