Филологические науки/ 6.Актуальные проблемы перевода.

ст. викл. Балалаєва О.Ю., студ. ІІ курсу ф-ту ветеринарної медицини Богданова А.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Творення латинських ботанічних термінів від власних назв

Окремий шар в ботанічній термінології становлять епоніми – терміни, утворені від власних назв. Наприклад: рід Magnolia (Магнолія) названо на честь французького ботаніка П. Магнола, рід Linnaea (Ліннея) – на честь шведського природознавця К. Ліннея, рід Nicotiana (Тютюн) – на честь французького посла Ж. Ніко.

Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури рекомендує надавати жіночий рід родовим назвам рослин, утвореним від імен та прізвищ, незалежно від того, особам якої статі вони присвячені.

При утворенні назв родів рослин від імен та прізвищ дотримуються таких правил:

а) якщо власна назва закінчується на голосний (крім -а) або -er,то додається закінчення -а: Saussure – Saussurea, Otto – Ottoa, Lonitzer – Lonicera;

б) якщо власна назва закінчується на -а, то додається закінчення -ea або

-ia: Colla – Collaea, Pontedera – Pontederia;

в) якщо власна назва закінчується на приголосний, то додається закінчення -iа: Begon – Begonia, Vavilov – Vavilovia, Komarov – Komarovia;

г) у латинізованих власних назвах, або назвах, утворених від латинських імен, що закінчуються на -us, це закінчення змінюється на -а: Linnaeus – Linnaea, Dionysius – Dionysia.

За Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури, видові епітети можуть утворюватися від власних назв двома основними способами:

1) шляхом додавання до основи власної назви закінчень родового відмінка;

2) шляхом утворення прикметників.

Утворення епонімів залежить від закінчення вихідних власних назв.

При першому способі слід дотримуватися таких правил:

а) якщо власна назва закінчується на голосний (крім -а) або -er, то додається закінчення -і (як у іменників чоловічого роду ІІ відміни):

Orchis fedtchenko-i – Зозулинець Федченко

Centaurea angelescu-i – Волошка Анжелеску

Cytisus zinger-i – Зіновать Зінгера

Brasenia shreber-i – Бразенія Шребера;

б) якщо власна назва закінчується на -а, то до основи додається закінчення -ае (як у іменників І відміни). Закінчення -ае додається також, якщо видовий епітет утворено від жіночих імен та прізвищ:

Abutilon avicenn-ae – Абутилон Авіценни

Crataegus poiarcov-ae – Глід Пояркової

Primula juili-ae – Первоцвіт Юлії.

Інколи латинізовані жіночі імена та прізвища можуть бути використані як видовий епітет без змін (у Nom. Sing.):

Daphne sophia – Вовчі ягоди Софії;

в) якщо власна назва закінчується на приголосний, то до неї додається закінчення -іі:

Triticum thimopheev-iі – Пшениця Тимофєєва

Abies glehn-ii – Ялиця Глена;

г) якщо видовий епітет дається на честь кількох осіб, то додаються закінчення родового відмінка множини -orum (для чоловічого роду) або -arum (для жіночого роду):

verlotiorum (від братів Verlot)

brauniarum (від сестер Braun).

При другому способі видові епітети утворюються від власних назв у такі способи:

а) якщо власна назва закінчується голосний (крім -а) або -er, то додається суфікс -an- і відповідні родові закінчення -us, a, um:

Pyrus radde-ana – Груша Радде

Scilla mischtschenko-ana – Проліска Міщенко;

б) якщо власна назва закінчується на -а додається суфікс -n- (зрідка -aen-) і відповідні родові закінчення -us, a, um:

Saussurea kitamura-na – Соссюрея Кітамури

Adenophora golubinzew-aena – Аденофора Голубінцевої;

в) якщо власна назва закінчується приголосний (крім -а), то додається суфікс -ian і відповідні родові закінчення -us, a, um:

Thymus marschall-ian-us – Чебрець Маршаллів

Stipa lessing-ian-a – Ковила Лессінга

Veratrum lobell-ian-um – Чемериця Лобелієва.

У латинських номенклатурних найменуваннях видові епітети, утворені від власних назв, пишуться з малої букви, а в українських – з великої.

Власні назви, запозичені з мов із латинським алфавітом (англійської, французької тощо) зберігають оригінальне написання. Наприклад: Jonson – Джонсон, Gilmour – Гилмур, Pourtet – Пурте.

Література:

1. Балалаєва О. Ю. Латинська мова та основи біологічної термінології : навч. посібник / О. Ю. Балалаєва, І. І. Вакулик. – Вид. 3-е, стереотип. – К. : НУБіП України, 2014. – 374 с.

2. Международный кодекс ботанической номенклатуры (Венский кодекс), принятый Семнадцатым международным ботаническим конгрессом, Вена, Австрия, июль 2005 г. = International code of botanical nomenclature (Vienne Code), adopted by the Seventeenth International Botanical Congress, Vienna, Austria, July 2005 / Пер. с английского Т. В. Егоровой и др. – М.; СПб.: Товарищество научных изданий КМК, 2009. – 282 с.