Психология и социология/8. Педагогическая психология

К.п.н. Главатських І. М.

Українська інженерно-педагогічна академія

СМИСЛОЖИТТЄВІ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТІВ

Анотація. Позитивна тенденція досліджень з проблеми сенсу життя - зростаючий інтерес до її прикладних проблем, з'ясування того, якою мірою така сугубо абстрактна філолофсько-етична категорія, як сенс життя, може бути використана у практиці повсякденного буття людини.

Ключові слова: орієнтація, ціннісні орієнтації, діагностика, особистість, смисложиттєві орієнтації, спрямованість, сенс життя, корекційна педагогіка.

Проблема професійного спрямування навчання майбутніх спеціалістів у різних галузях існувала завжди і залишається актуальною донині.

Питання про смисл життя постає перед кожною людиною. Як жити, що таке смерть, що після смерті - вічні теми людського існування. Коли люди запитують себе про своє призначення, деякі бачать головну мету у тому, щоб славити Бога, інші - в підготовці себе до безсмертя, треті - одержувати задоволення, випробовувати та задовольняти кожне почуттєве бажання. Дехто вважає, що ціль життя складається в придбанні знань, влади, матеріальних благ, положення. Але є і ті, що вбачають свою мету в тім, щоб повністю присвятити себе відданому служінню справі.

Феномен сенсу життя – це особливе психічне утворення, що сприяє емансипації особистості від впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Сенс життя - це те, що міститься в ситуації, що припускає запитання і вимагає відповіді. Осмисленим є абсолютно будь-яке життя, у тому числі сповнене позбавлень і страждань. Зміст життя - це те, що треба знайти, а не те, що дається. Людина не може його винайти, а повинна відкрити.

Життєвий шлях людини - процес періодичний, неоднаковий на різних рівнях життя, ґрунтується на закономірних змінах у організмі, стосунках з світом, характерних для певного періоду. Потреба розібратися зі стосунками з навколишніми найгостріше усвідомлюється в юнацькому віці. Відбувається інтенсивна робота свідомого-несвідомого, впливає на формування світогляду і вироблення власної філософії. Особистість постійно з’ясовує стосунки зі світом, прагне знайти в них своє місце.

Юнацький вік характеризується наявністю індивідуального стилю – сукупності притаманних йому способів діяльності, є періодом життя, коли індивід стає готовим не стільки до самовизначення, скільки до життя як суб’єкт власної діяльності. Індивідуальність, неповторність виявляється виразніше. Психічний розвиток потребує аналізу відношення «людина-світ». Юнаки тяжіють до різних видів активності. Підліток - це «відкриття «Я», а юнак – «відкриття себе в світі». Завдання на впорядкування стосунків зі світом, пошук місця розв’язується не практично, як раніше, а теоретично. Робота свідомості, що прагне проникнути у сутність мотивів власних і інших, їх співвіднести. «Друге народження» - особа переходить на якісно новий етап становлення - усвідомлюваний. Складається цілісний світогляд, готовність самовизначення формується. Юнак будує образ світу, спрямований у майбутнє. Відкривається можливість обирати життєвий шлях і нести відповідальність за вибір.

У нашому дослідженні ми спробували поєднати проблеми психології життєвих орієнтацій і чинників, пов’язаних з феноменом сенсу життя. Було визначено смисложиттєві орієнтації як складне утворення, структура якого - поєднання життєвих цілей, цінностей, смислів. Зміст складових феноменів, маючи пріоритетність в ієрархії орієнтацій людини обумовлюють вибір значущих сфер для її самореалізації, це інтегративне утворення, що спонукає, спрямовує, регулює, інтегрує процес життєздійснення особистості протягом певного вікового періоду. В результаті дослідження нами було встановлено:

· У багатьох сучасних студентів існує підпорядкування розумній меті, яка суб’єктивно приймається як життєвий орієнтир, у них є певний духовний стрижень, який надає мужності бути і розуміти переживання особи.

· У жителів селищ більш сформовані цілі в майбутньому, високий ступінь задоволеності самореалізацією, віри у контрольованість власного життя, свободу вибору, самореалізації. Високо оцінюють можливість самостійно керувати курсом свого життя, а майже половина жителів міст задоволені емоційною насиченістю дійсності.

· Високий рівень спрямованості на себе має майже половина студентів – жителів селищ, а спрямованість на спілкування виражена сильніше у жителів міст. Вони також мають сильно виражену спрямованість на справу.

· Особливих відмінностей між показниками ціннісних орієнтацій не існує. Пріоритетними є: для студентів з міст - здоров’я, любов, наявність друзів, життєрадісність, відповідальність, чесність, для студентів з селищ – здоров’я, любов і цікава робота, незалежність, відповідальність і вихованість.

· Мотив прагнення до успіху домінує у жителів селищ, а жителі міст домінуючого мотиву на мають.

· Студенті - жителі міст мають більший загальний показник осмисленості

життя, більше задоволені процесом і емоційною насиченістю життя; а жителі

селищ більш сформовані цілі і задоволеності самореалізацією.

Нами було створено систему тренінгових занять, які спрямовані на підвищення рівня смисложиттєвих орієнтацій, сприяють знаходженню та усвідомленню сенсу власного буття, обумовлюють особистісне зростання; уміння переживати власне існування як реальне та вирішувати актуальні проблеми, викликані зустріччю з чотирма даностями існування: смертю, свободою, ізоляцією, відсутністю смислу. Вважаємо, що це згодом дасть позитивні результати і сприятиме успішній підготовці майбутніх інженерів-педагогів.

Література:

1. Бессонов Б.Н. Смысл жизни личности //Смысл жизни: опыт философских исследований /отв. ред. проф. Делокаров К.Х.–М.: Издательство Российской академии управления, 1992 – С.8-59.

2. Леонтьев Д.А. Методика изучения ценностных ориентаций. - М.: „Смысл”, 1992. – 17 с.

3. Франкл Виктор. В борьбе за смысл. - С.-Пб. : Питер, 1998. - 316с.