Ручка Є.В.

Харківська державна академія фізичної культури

Вивчення техніки і тактики юними борцями в умовах

динамічного розвитку вільної боротьби як олімпійського

виду спорту

В умовах динамічного розвитку вільної боротьби як олімпійського виду спорту актуалізується необхідність вивчення техніки і тактики юними борцями у рамках вдосконалення їх підготовки. Вивчення техніки і тактики – важливе завдання учбово-тренувального процесу у вільній боротьбі. Цей процес будується на основі методичних принципів з урахуванням приватних методик навчання, які відбивають специфіку і особливості техніки і тактики вільної боротьби. У сучасних динамічних умовах зростає необхідність вдосконалення методики навчання юних борців вільного стилю. Це викликано закономірним розвитком вільної боротьби як в Україні, так і у світі. Ґрунтуючись на вивченні змагальної діяльності провідних борців вільного стилю, у своєму дослідженні ми спробували довести тісний взаємозв'язок між початковим навчанням і вищою спортивною майстерністю, тим самим, обґрунтувавши органічний взаємозв'язок між ними. При розробці методики навчання базовій техніці вільної боротьби для груп початкової підготовки нами був не випадково вибраний як основний метод з урахуванням дидактичних принципів метод моделювання різних сторін єдиноборства. Тренер, моделюючи різні ситуації двобою і при цьому виявляючи їх характерні особливості, з самого раннього етапу спеціалізації готує юного борця вільного стилю до поступового збільшення навантаження і ускладнення рухового вміння, що в наступному переходить в рухову навичку. У методиці навчання базовій техніці систему завдань доцільно будувати з урахуванням зміни правил для забезпечення видовища, посилення опору суперника, скорочення часу відпочинку, збільшення тривалості і обсягу роботи, ускладнення вихідних і проміжних позицій борців, заміни статичних положень динамічними ситуаціями, підбору партнерів з різними анатомо-морфологічними і психічними особливостями, які зумовлюють зміни стійки, дистанції, напряму маневрування, способів виведення з рівноваги, рівня і точності виконання захвату, міри розслаблення або напруги, образного сприйняття двобою і ситуаційного мислення і тому подібне. Перераховані вище завдання легше вирішувати, використовуючи методи моделювання. При цьому важливо, щоб увесь процес навчання і вдосконалення юних борців вільного стилю проходив при свідомій активності тих, що займаються.

Моделювання різних ситуацій єдиноборства дозволяє різноманітити уміння і навички юного борця вільного стилю з використанням виявлених закономірностей опанування боротьби як видом діяльності. Також моделювання сприяє виробленню коронних прийомів і надалі їх вдосконаленню на основі знову освоюваних способів тактичної підготовки і використання сприятливих динамічних ситуацій. Такий підхід в навчанні, на наш погляд, забезпечує органічний взаємозв'язок між початковим навчанням юних борців вільного стилю і вищою спортивною майстерністю. Важливим питанням є і мотивація юних борців заняттями вільною боротьбою. На нашу думку, виникла певна необґрунтована диспропорція, зменшення питомої ваги єдиноборців, які займаються вільною боротьбою. Це відбувається із-за слабкої пропаганди вільної боротьби, неправильної думки, що складається про її нібито обмежений практичний потенціал для самозахисту. Необхідно істотно посилити пропаганду вільної боротьби. Так, наприклад, для нас очевидне її важливе значення для самозахисту. Так, у весняно-літній період через те, що чоловіче населення носить футболки, сорочки з коротким рукавом, практичний потенціал вільної боротьби для самозахисту, як мінімум, не поступається самбо, дзюдо, видам єдиноборств, в яких пріоритет віддається ударній техніці. Це потрібно роз'яснювати юним борцям вільного стилю, щоб витримувати натиск активної пропаганди занять іншими видами єдиноборств. Традиційна методика навчання юних борців вільного стилю спрямована на освоєння прийомів з поступовим включенням їх в боротьбу. Слід зазначити, що вивченню профілюючих елементів боротьби (стійок, дистанцій, пересувань, захватів, способів звільнення від захватів, тиснення, маневрування, поштовхів, ривків, зачепів та ін.) нині не приділяється належної уваги. Опитування тренерів виявило, що освоєння цих дій борцями відбувається в процесі учбових двобоїв само по собі. А результати дослідження змагальної діяльності борців показують необхідність первинного вивчення цих операцій, оскільки вони складають основу ведення боротьби в двобої.

Спостерігається невідповідність між необхідністю оволодіння основами ведення єдиноборства і неефективністю вирішення цієї проблеми традиційною методикою навчання. На нашу думку, вирішення цієї проблеми можливе на основі застосування приватної методики з використанням ігрового методу навчання. Використовуючи його, тренер може заповнити розрив між строго регламентованим методом навчання і змаганням, здійснюючи послідовно навчання юних борців вільного стилю як техніці, так і тактиці. Ігровий метод навчання набуває усе більшого поширення у вільній боротьбі. У вільній боротьбі для підготовки юних борців необхідно активніше використовувати спеціалізовані рухливі ігри. Результати нашого дослідження показують, що вони досить ефективні як у відношенні безпосереднього впливу на фізичну і техніко-тактичну підготовленість юних борців вільного стилю, так і у відношенні збереження високого темпу приросту основних показників їх змагальної діяльності. Ігрова спрямованість занять створює умови для швидкого засвоєння профілюючих елементів вільної боротьби і базових дій. При цьому ігри викликають живий інтерес дітей, підвищують їх активність, емоційність, примушують самостійно, творчо підходити до рішення рухових завдань. Безперечно, що тим самим вони сприяють формуванню фізичних і психічних якостей у юних борців вільного стилю. Під спеціалізованими рухливими іграми нами розуміються ігри, в зміст яких входять специфічні рухи і операції, які сприяють формуванню рухових якостей юного борця вільного стилю, необхідних для освоєння профілюючих елементів і базових дій. А під іграми з елементами єдиноборств нами розуміються ігри, до змісту яких входять профілюючі елементи вільної боротьби, які дозволяють сформувати у юних борців навички ведення єдиноборства і тактичного мислення. Під навчанням нами розуміється спільна діяльність тренера і юного борця вільного стилю, спрямована на міцне засвоєння певної системи знань, умінь і навичок, в ході якої здійснюється розвиток пізнавальних сил, оволодіння елементами культури розумової і фізичної праці, формування основ світогляду і поведінки. У вільній боротьбі, з урахуванням цього, навчання – це педагогічний, цілеспрямовано організований процес, пов'язаний з формуванням системи знань про теорію вільної боротьби і методику її викладання і системи навичок і умінь, що є основою специфічної діяльності борця, – педагогічної, організаційної, змагальної й так далі. Навчання є організаційною формою викладання і навчання. При цьому під викладанням нами розуміється процес передачі знань, а під навчанням – процес засвоєння знань.

При освоєнні технічних елементів вільної боротьби і базових дій юних борців важливого значення набуває приватна методика навчання, що складається з системи задач, завдань і методичних вказівок, в основі яких лежить виконання спеціальних вправ, елементів, фаз, частин прийому та їх комбінаційних дій в цілому, за допомогою яких створюються оптимальні умови для правильного засвоєння базових дій вільної боротьби. Базовими елементами вільної боротьби є основні положення борців в стійці і партері, дистанції між суперниками, способи пересувань, напрями маневрувань, захоплення, упори, поштовхи, ривки і звільнення від них, виконання базового прийому, захисту і контрприйому, використання тактичних підготовок, комбінацій. Успішне формування рухової функції юних борців вільного стилю багато в чому залежить від методу навчання елементам боротьби. Вибір методів і методичних прийомів визначається конкретним педагогічним завданням, особливостями змісту учбового матеріалу, віком і рівнем підготовленості юних борців вільного стилю. За формою керівництва учбовим процесом і безпосереднього спілкування тренера з юними борцями вільного стилю можна виділити методи забезпечення наочності і методи використання слова. Для опанування ж профілюючих елементів боротьби і базових дій застосовується метод вправи. Вибір і застосування тренером оптимального методу істотно прискорює процес вивчення техніки і тактики юними борцями в умовах динамічного розвитку вільної боротьби як олімпійського виду спорту, сприяє поліпшенню результативності змагальної діяльності.