Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

ас. О.В. Спрут

Вінницький національний медичний університет, Україна

к.б.н., доц. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів на морфогенез фізалісу овочевого

Підвищення продуктивності сільськогосподарських культур за допомогою природних та штучних ріст регулюючих речовин є одним із важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві. Спектр використання цих препаратів є надзвичайно широким. Від підвищення урожайності та якості продукції до покращення стійкості проти хвороб і шкідників та факторів середовища [1].

Однією із рідкісних овочевих культур, що останнім часом все частіше культивується в Україні є фізаліс овочевий. Він багатий на вітаміни, каротини, пектини, органічні кислоти, дубильні речовини. Його застосовують як лікарську рослину для лікування захворювань органів видільної та опорно-рухової систем, та кровоспинний і знеболюючий засіб [3].

В зв'язку з цим, надзвичайно важливим є прогнозування змін у фотосинтетичному апараті рослини при штучному інгібуванні росту під впливом різних за механізмом дії антигіберелінових препаратів.

Дослідження впливу ретардантів тебуконазолу та хлормекватхлориду проводили на рослинах, що вирощували в умовах вегетаційного досліду. Рослини фізалісу овочевого (Physalis philadelphica L.) сорту Корольок вирощували методом піщаної культури у скляних посудинах місткістю 1 л з додаванням до піску суміші Кнопа у кількостях, аналогічних водній культурі. Вологість під час досліду підтримували на рівні 65 % від повної вологоємності. Проростки фізалісу однократно обробляли 0,005%-ми водними розчинами 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК), гіберелової кислоти (ГК₃) і 6-бензиламінопурину (6-БАП) на 75-й день після появи сходів. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою. На 130-й день розвитку, визначалися морфометричні показники. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1”. В таблиці представлені середні значення та їх стандартні похибки [2].

За результатами наших досліджень встановлено, що синтетичні стимулятори росту та розвитку рослин 1-НОК, ГК₃, 6-БАП зумовлювали зміни у морфогенезі рослин фізалісу овочевого сорту Корольок (табл.).

Таблиця.

Вплив стимуляторів росту та розвитку рослин на анатомо-морфометричні показники культури фізалісу овочевого сорту Корольок

Показники	Висота росли (см)	Кількість листків на рослині (шт)	Маса листків з рослини (г)	Маса стебла (г)	Діаметр стебла (см)	Маса кореня (г)	Діаметр кореневої шийки (см)	Площа листя (см^2)	Маса сухих листків з рослини (г)	Питома поверхнева щільність листка, мг/ см^2
Контроль	27,04 ±1,23	16,16 ±0,81	2,36 ±0,11	3,18 ±0,15	0,41 ±0,02	0,84 ±0,04	0,41 ±0,02	142,65 ±7,09	0,22 ±0,01	1,54 ±0,07
1-НОК	29,93 ±1,42	21,12 ±0,99	2,51 ±0,12	3,26 ±0,17	0,39 ±0,02	1,49 ±0,05	0,44 ±0,02	162,92 ±8,11	0,25 ±0,01	1,53 ±0,07
ГК3	46,82 ±1,98	25,53 ± 1,21	2,64 ±0,13	3,39 ±0,16	0,32 ±0,02	0,72 ±0,06	0,31 ±0,01	160,28 ±8,02	0,29 ±0,01	1,81 ±0,08
6-БАП	32,32 ±1,58	29,19 ± 1,31	3,47 ±0,14	4,47 ±0,17	0,44 ±0,02	1,72 ±0,06	0,49 ±0,02	171,07 ±8,28	0,32 ±0,01	1,87 ±0,09

Зокрема досліджено, що за дії 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП спостерігалося збільшення лінійних розмірів дослідних рослин відповідно на 7, 70 та 19%. Нами встановлено, що за дії 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП зростала кількість листкових пластинок на рослині (31, 56 та 81%) та їх маса (6, 12 і 47%). Усі стимулятори росту збільшували масу стебла. Зокрема, за дії 1-НОК його маса зростала на 3%, при застосуванні ГК₃ на 7%, а після обробки 6-БАП на 50%. При цьому достовірне зростання діаметру цього вегетативного органу спостерігалося лише при застосуванні 6-БАП (7%). Інша препарати зменшували даний показник.

Ауксиновий і цитокініновий стимулятори збільшували масу кореня. За дії 1-НОК його маса зростала на 70%, а після обробки 6-БАП на 5%. Встановлено, що стимулятор 1-НОК та 6-БАП збільшував діаметр кореневої шийки на 7 та 20% відповідно. За дії ГК₃ діаметр кореневої шийки зменшувався на 22%.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність є площа листкової поверхні [4]. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що за дії 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП відбувалося зростання площі листя у порівнянні з контролем, відповідно на 14, 12, 20%.

Важливою характеристикою розвитку фотосинтетичного апарату рослини є питома поверхнева щільність листа. Нами встановлено підвищення даного показника у порівнянні з контролем під впливом ГК₃ та 6-БАП.

Отже, застосування стимуляторів росту на культурі фізалісу зумовлювало посилення ростових процесів, збільшувало кількість та масу листків, площу листкової поверхні й покращувало показник питомої поверхневої щільності листка, що може стати передумовою підвищення продуктивності культури.

Література

1. Елементи регуляції в рослинництві : зб. наук. пр. / під ред. В. П. Кухаря. – К. : Компас, 1998. – 358 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.