Біологічні науки / Ресурсознавство та інтродукція рослин

Антохова В.С.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ CALENDULA OFFICINALIS В НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ

Нагідки лікарські або Календула лікарська (лат. Calendula officinalis) — вид трав'янистих рослин роду Календула.

Нагідки лікарські мають сильно виражені бактерицидні властивості відносно багатьох збудників хвороб, особливо стафілококів та стрептококів. Препарати з них застосовують для лікування опіків, ран, для полоскання горла при ангіні та порожнини рота при стоматиті. Квітки нагідок містять каротиноїди, флавоноїди.

Нагідки лікарські — трав'янистий однорічник з прямостійним, розгалуженим вгорі стеблом, заввишки 40-70 см. Листки рослини чергові, нижні — довгасто-оберненояйцеподібні, верхні — ланцетні. Квітки — від солом'яно-жовтих до червоно-помаранчевих, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики. Крайні квітки — язичкові, утворюють плоди, серединні — трубчасті, безплідні, має тривалий період цвітіння (з кінця червня до осінніх заморозків).

Вегетаційний період — 65-75 днів. Плід — сім'янка (насіння дрібне, маса 1000 насінин — приблизно 12 г), дозріває у серпні. Порівняно маловибаглива рослина до умов вирощування. Добре росте і розвивається на освітлених ділянках, забезпечених вологою [4].

У квіткових кошиках містяться каротиноїди: каротин, Лікопен, віолоксантин, цитраксантин, рубиксантин, флавохром. Надземні частини містять до 10% календину (гіркоти).

Запахом квіти календули завдячують ефірним оліям. У суцвіттях календули містяться смоли (біля 3,4%), слиз (2,5%), азотовмісні слизи (1,5%), кислоти — яблучна (6-8%) та сліди саліцилової кислоти. Квіткові кошики містять невивчені алкалоїди, в коренях виявлений інулін.

У різних частинах рослини різний хімічний склад. Найбільша кількість корисних речовин міститься в квітках календули, є корисні елементи в листі і в стеблі, а ось коріння рослини не вважаються цілющими.

У квітках календули до 3% каротиноїдів і до 0,8% флавоноїдів. Саме завдяки їм препарати з календули мають сильну фармакологічну активність. Доведено їх сильну протизапальну та антимікробну дію при місцевому використанні, зокрема, водні настої пригнічують активність вірусу herpes, а спиртова настойка ефективна щодо вірусу грипу типу A. Наявність каротиноїдів впливає на насиченість забарвлення пелюсток: чим більше каротиноїдів, тим яскравіше квітка. До каротиноїдів відносяться лютеїн, тритерпенові сапоніни (2-10%) і полісахариди (до 15%).

Лютеїн - дуже цінну речовину, оскільки зміцнює зір і особливо корисний тим, хто працює за комп'ютером. Запах квітів і їх фітонцидні властивості обумовлені наявністю ефірних масел, яких в квітках рослини міститься 0,02%. Також в квітках присутні гірку речовину календен (до 19%), до 4% слизу, до 3,4% смол, фітонциди, органічні кислоти, глікозиди, дубильні речовини, сапоніни, до 8% органічних кислот, вітамін С, калій, кальцій, магній, ряд мікроелементів та ін Завдяки цим речовинам календула і знайшла таке широке застосування в офіційній і народній медицині[3].

Одержуваний з квіток екстракт надає антисептичну та протизапальну дію, сприяє зміцненню стінок судин, зв'язує вільні радикали, стимулює відновлення клітин, володіє противірусними властивостями.

У надземних частинах рослини знайдено до 10% гіркого речовини календ, а також сапонін, який в процесі приготування лікарських препаратів переходить в олеаноловую і глюкуронової кислоти. Встановлено наявність трітерпендіолов арнідіол і фарадіол - речовин, що володіють яскраво вираженими цілющими властивостями.

Завдяки наявності вітамінів, мікроелементів та інших цілющих речовин календула є одним з найулюбленіших і популярних у народі лікарських рослин. Вона має бактерицидну, ранозагоювальну, протизапальну властивості. Настої, настойки, мазі та інші препарати з календули знижують артеріальний тиск, уповільнюють серцевий ритм, збільшують амплітуду серцевих скорочень, заспокоюють нервову систему[1].

Хороша календула не тільки як самостійне ліки, але і в комбінації з іншими травами і навіть хімічними лікарськими препаратами. Так, в поєднанні з ромашкою календула підвищує жовчовиділення, а в поєднанні з сульфаніламідами та антибіотиками дуже ефективна при лікуванні ангін. Позитивна дія препаратів календули відзначено при гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, колітах, ентероколітах, захворюваннях печінки і жовчного міхура.

При деяких захворюваннях серця і судин календула також надає благотворну дію. Зовнішніми засобами з календули успішно лікують пролежні, опіки, виразки, лишаї.

Календулу лікарі охоче застосовують для лікування захворювань шкіри, а також у післяопераційному періоді для загоєння швів: виявляється, календула не тільки добре загоює рану і протистоїть інфікування, але також швидко затягує шви і сприяє розсмоктуванню рубцевих утворень і шрамів на шкірі.

У косметології свіжим соком календули відбілюють пігментні плями - навіть ті, які не змогли відбілити найсильніші косметичні засоби[2].

ЛІТЕРАТУРА

1. Фітотерапія в Україні. – 2000. – № 3-4. – С. 44-46.

2. Лекарственные растения: Самая полная энциклопедия / А.Ф. Лебеда, Н.И. Джуренко,

3. Фармакогнозія з основами біохімії рослин / за ред. проф. Ковальова. – Харьков, 2000. – С. 586-587.

4. Флора України. - К.: Вид-во АН УРСР, 1954. – Т. 11. – С. 432.