Экономические науки/10. Экономика предприятия

К.е.н. Лісніченко О.О., студентка Ш курсу Кондакова Ю.Б.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Рентабельність підприємства як відносний показник ефективності діяльності підприємства

На сучасному етапі розвитку, в сучасних умовах ринкової економіки, особлива увага приділяється фінансовій сфері, а найбільше – фінансовому стану підприємства, оскільки починаючи з підприємства формується фінансове становище його працівників, галузі народного господарства, регіону та країни в цілому. Питання рентабельності набуває великого значення, особливо якщо детально досліджувати проблему світової фінансової кризи, яка стала викликом для економік багатьох розвинених країн і Україна не є винятком.

Основним фінансово-економічним показником діяльності підприємства в ринкових умовах є прибуток. Проте прибуток показує лише абсолютний ефект діяльності підприємства, без врахування використаних при цьому ресурсів. Співвідношення прибутку підприємства і факторів його виникнення є показником рентабельності.

Оцінці рентабельності діяльності торговельних та промислових підприємств багато уваги приділяють як вітчизняні, так і зарубіжні економісти, серед яких можна виділити В.Г. Андрійчука, В.В. Горлачука, Л.Л. Мельника, Н.О. Власову, Н.М. Ушакову, О.В. Павловську та інших. Проте, швидкозмінні умови господарювання підприємств потребують пошуку нових підходів до вивчення рентабельності та шляхів підвищення ефективності господарсько-фінансової діяльності.

Рентабельність – це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що наявні на господарстві, в процесі виробництва і реалізації продукції. Підприємство рентабельне, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал [3].

До основних функцій рентабельності можна віднести: облікову функцію, яка пов'язана з фіксуванням результатів діяльності фірми, показує зростання або зниження обсягів виробництва; оціночну функцію, яка порівнює фактичні значення прибутку з витратами, ціною та доходами , допомагає встановлювати оптимальну ціну до обсягу випущеної продукції; стимулюючу функцію, яка дозволяє підприємству успішно протидіяти негативним змінам у економічній сфері.

Показники рентабельності повніше, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина відображає співвідношення ефекту з вкладеним капіталом або спожитими ресурсами. Їх використовують і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні. Різноманітність варіантів рішень, що приймаються при визначенні прибутку, поточних витрат, авансованій вартості для розрахунку рентабельності обумовлюють наявність значної кількості її показників Основні показники рентабельності можна об’єднати в наступні групи: показники рентабельності капіталу (активів); показники рентабельності продукції; показники, розраховані на основі потоків наявних грошових коштів.[2, с.227]

Одним з факторів зростання рентабельності та підвищення ефективності виробництва є розширення. Розширити виробництво можна як екстенсивним шляхом, тобто збільшити кількість залучених факторів, так і інтенсивним шляхом - за рахунок поліпшення технологій.

Бухгалтерська звітність дозволяє розрахувати велику кількість показників рентабельності, тому їх необхідно систематизувати в аналітичні групи з метою впорядковування і забезпечення оптимальності при виконанні аналітичних процедур[1, с. 32-41]. Рентабельність характеризує фінансові результати та дохідність різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарчої діяльності підприємства, тому що їх величина показує співвідношення ефекту до наявних або використаних ресурсів. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства та як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні [2].

Збільшення показників рентабельності підприємства значною мірою залежить від зростання чистого прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Адже в умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Тому для підвищення рівня рентабельності підприємства, досліджується власне місце та місце конкурентів на ринку споживачів, проводяться маркетингові дослідження та робиться прогноз кон’юнктури ринку, приймаються заходи для збільшення виручки підприємства, бо саме вона має великий вплив на прибуток. У свою чергу, прогресивні технології у виробництві та обслуговуванні, вдосконалена організація виробництва та обслуговування, технічна оснащеність підприємств, підвищення продуктивності праці, прогресивні інформаційні технології, економія на підприємствах, вдосконалена система оплати праці, підвищення мотивації, все це сприяє підвищенню рентабельності підприємства [4].

Сама рентабельність характеризує рівень прибутковості і більшою мірою, аніж прибуток характеризує кінцеві результати діяльності підприємства. Тільки після оцінки факторів впливу на рентабельність, підприємство може виявити, за рахунок чого можливе нарощення обсягів виробництва і реалізації товарів. Заходи, щодо здійснення оцінки факторів впливу на рентабельність направлені на підвищення продуктивності праці працівників, зменшення витрат на виробництво продукції, цінову політику, покращення системи маркетингу на підприємстві, тощо.

Виявлення зайвих для підприємства запасів товарно-матеріальних ресурсів у вигляді непрацюючого устаткування, машин, приладів, понаднормативних запасів сировини, матеріалів, інструментів й інших цінностей однаково важливе і на стадії планування прибутку, і в процесі повсякденного контролю за виконанням плану прибутку. Саме виявлення «зайвого» на підприємстві та своєчасно прийняті заходи щодо залишених запасів, вкладання фінансових ресурсів у такі активи, можуть суттєво уповільнити обіговість коштів підприємства, що у свою чергу призведе до зниження рентабельності виробництва.

Таким чином, хочеться зауважити, що для зростання прибутку та підвищення рентабельності, підприємства повинні бути зацікавлені у залученні всіх залишених запасів, намагаючись використати всі можливі шляхи вдосконалення виробництва та підвищення конкурентоспроможності власної продукції.

Використана література

1. Власова Н. О., Круглова О. А., Бузинова Л. И. Фінанси підприємства: Навч. посібн..- К.: Центр навч.літ-ри, 2008.

2. Горлачук В. В., Яненкова І. Г. Навчальний посібник. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. –C. 344

3. Мельник Л.Л. Прибутковість і рентабельність фермерських господарств на Україні / Л.Л. Мельник // Економіка АПК. – 2009. - №9. - С. 2-6.

4. Павловська О.В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємств / Павловська О.В. // Фінанси України. – 2009. – № 11. – С. 54-60.