Экономические науки/10.Экономика предприятия.
Андрющенко І. Є., к.е.н., доцент
Запорізький національний технічний університет,
Україна, м.Запоріжжя
СУТНІСТЬ
«ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ» ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ
Життєздатність
підприємства привертає увагу і практиків і теоретиків. Визначення категорії
«життєздатність» є об’єктом досліджень вчених різних областей наук, як
економічних та соціально-гуманітарних. З боку економічної категорії, її
розглядають і як і ефективність, і якість менеджменту, і стійкість функціонування,
і адаптивність і багато іншого, абсолютно яка не прояснює ситуації.
Дж.Й.Лін у своєму
дослідженні "Демістифікація китайської економіки", визначає
життєздатність підприємства, як «..здатність підприємства без державної
підтримки отримувати прийнятний нормальний прибуток в умовах відкритого
вільного і конкурентного ринку». Так, автор розуміє під «нормальним» той,
прибуток, який прийнятний в конкретному ринковому середовищі [1].
Визначення
життєздатності підприємства, як економічної категорії необхідне задля
визначення критеріїв, за яким можна визначити, які підприємства не є
життєздатними, а відповідно й не отримує нормальний прибуток у конкурентному
середовищі, навіть при грамотному внутрішньому менеджменті.
Незважаючи на те, що
поняття «життєздатність» та «відносна перевага» мають тісний зв'язок, вони
розглядають різні аспекти діяльності підприємства: життєздатність підприємства
акцентує увагу на прибутковості компанії, а відносна перевага – на
конкурентоспроможність товару або послуг на відкритому ринку. Таким чином,
необхідно підкреслити, що сфери досліджень теорії життєздатності є розгляд
підприємства, а теорія відносної переваги – галузь. Їх загальна риса –
забезпечення економіки факторами виробництва, а відмінність криється у
орієнтації життєздатності, як на відкриту так і закриту економіку всупереч
відносної переваги, яка орієнтується тільки на відкриту.
Життєздатність
підприємства це складна економічна категорія в якій переплітаються багато
теоретичних та практичних аспектів. Серед головних із них є моніторинг і
діагностика життєздатності промислових підприємств. Актуальність дослідження їх
та життєздатності підприємства як економічної категорії посилюється в умовах
мінливості зовнішнього середовища та кризової ситуації яка характеризується
фінансовою політичною нестабільністю діяльності підприємства.
Великий тлумачний
словник сучасної української мови дає пояснення терміна «життєздатності», як
здатний зберігати, підтримувати життя [2].
Разом з поняттям «життєздатність» багато тлумачних словників виокремлюють такі категорії
як «життєстійкість», «життєзабезпечення», «життєдіяльність». Слід зазначити що
поняття «життєздатність» є міждисциплінарним і зустрічається в багатьох галузях
науки. Життєздатність в органічній системі визначається як основний потенціал
органічної системи, що забезпечує безперервність відтворення. Вона полягає в
анатомо-фізіологічній потужності елементів системи, що беруть участь надійності
підтримки поточної рівноваги система-середовище і ремонтантної здібності до повторного
і багатократного відновлення і відновлення власних можливостей. Якщо виживання
і мінливість це відповідь на виклики зовнішнього середовища то життєздатність
це в першу чергу відповідь на вимоги подолання технічних, морфо фізіологічних, складностей
структурної обмеженості організмів [3].
Дослідженню змісту поняття “життєздатність” присвячено праці У. Ешбі
та К.Бравого, як систему життєздатність розглядали – О. Разумовський та М.
Хазов, як умови життєздатності Ст. Бір та інші.
Стосовно підприємств достатньо чітко сформулював термін життєздатність В.П.
Мартиненко у своїй монографії «Стратегія життєздатності підприємств
промисловості». Визначення «життєздатність» вказує на наявність у підприємств
промисловості необхідного і достатнього потенціалу для подолання дисбалансу
господарської системи та підтримування певного рівня господарської діяльності з
метою уникнення збитковості [4]. Також, автор, відділяє основні компоненти
життєздатності такі, як: платоспроможність, фінансова стійкість, ділова
активність, інтенсивність використання ресурсів, конкурентоспроможність.
Нині діяльність кожного підприємства промисловості залежить від
макроекономічних та соціально-політичних процесів у світовому співтоваристві
від кон’юнктури ринку тенденцій його розвитку. Забезпечення життєздатності є
актуальним та першочерговим завданням підприємств промисловості не тільки в
період кризової ситуації в економіці країни, але і в інших умовах.
Концептуальні засади
теорії життєздатності знаходять свій розвиток в економічному сенсі. Увага
дослідників була сконцентрована на підприємствах як економічних системах та
розробки механізмів, за допомогою яких можна було визначити життєздатність
підприємств. Теоретичні дослідження зробили вагомий внесок в розвиток теорії
життєздатності, а саме в напрямок вирішення економічних проблем життєздатності
підприємств [5].
Таким чином, сутність
поняття «життєздатність підприємства» нами пропонується розуміти, як здатність системи
підтримувати існування з метою ефективної реалізації місії та візії, через комбінацію наступних властивостей
системи, як адаптивність та стійкість в існуючих умовах функціонування
підприємства. Ключовими компонентами на нашу думку, можна назвати стійкість та адаптивність. Їх спільні риси
виражаються у орієнтації на зміни середовища.
Література
2. Великий тлумачний
словник сучасної української мови [Текст] : 250000 / уклад. та голов. ред. В.
Т. Бусел. - К. ; Перун : Перун, 2005. - 1728 с.