Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доцент, в.о. ректора ВНЗ МТУ «Миколаївська політехніка», Україна

Процес обрання критеріїв ефективності при проектуванні і впровадженні моніторингу в системах стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації агропродовольчої сфери

З точки зору системного (кібернетичного) підходу, оцінка систем регулювання регіональної структури та територіальної організації тільки за одним узагальненим критерієм недостатня, тому що суб’єкти агропродовольчої сфери, будучи складними техніко-економічними і суспільно-соціальними системами, діють в умовах багатьох обмежень, які неможливо врахувати через один критерій. Тому, при проектуванні систем регулювання необхідно поряд з узагальнюючим (інтегральним) критерієм використовувати ще й узгоджені з ним поодинокі критерії, які задовольняють одночасно декілька цілей системи. В цьому випадку процес створення системи повинен передбачати вирішення задачі векторної оптимізації (рентабельності), істотний момент якої – заміна проблеми максимізації одного критерію проблемою обрання рішення, при якому одночасно в максимально можливому ступені задовольняються цілі системи за різними критеріями. При цьому рішення не може бути покращено ні за одним критерієм без того, щоб не погіршити рішення за будь-яким іншим критерієм функціонально розвинутої системи регулювання регіональної структури і територіальної організації суб’єктів агропродовольчої сфери тощо.

Багатокритеріальний підхід виступає більш плідним, тому що дозволяє зупинитися на деякому компромісному рішенні питання, який враховує інтереси багатьох сторін, бо кожне рішення в принципі може приносити ефект одним елементам системи та нашкодити іншим [1, с. 35]. В усіх випадках критерії повинні розглядатися тільки у комплексному взаємозв’язку з цілями системи регулювання регіональної структури та територіальної організації агропродовольчої сфери. Виправданою виступає думка В. М. Рашковського, який пише: « … при розробленні … системи … , цілі і критерії удосконалення окремих її підсистем повинні бути узгоджені та пов’язані між собою і підпорядковані загальному завданню, що виконується цією системою» [2, с.73].

Взаємозв’язок поодиноких критеріїв і відносність оцінки їх впливу на зростання або зменшення узагальнюючого критерію ефективності особливо важливо враховувати при формуванні та впровадженні функції моніторингу. Створення підсистеми моніторингу повинне включати розроблення ряду підходів до оцінки якості її функціонування. У цьому зв’язку, як підтверджує практика, при проектуванні такої підсистеми мова повинна йти про вибір не одного, а системи критеріїв. Зокрема, уявляється необхідним визначення узагальненого критерію ефективності для підсистеми моніторингу в цілому. В окремих випадках припустимим виступає застосування критерію мінімуму витрат на завдану програму випуску економіко-аналітичних інформаційних даних; визначення узгоджених із загальним критерієм поодиноких економічних критеріїв ефективності для окремих частин (блоків) підсистеми моніторингу. В якості таких критеріїв можуть слугувати: приріст обсягу виробництва, підвищення фондовіддачі, зменшення матеріаломісткості готової продукції, зростання продуктивності праці та інше; визначення для підсистеми моніторингу поодиноких технічних критеріїв її ефективності (зменшення трудомісткості економіко-аналітичних розрахунків, швидкості обробки інформаційних даних, підвищення точності отримуваних результатних даних).

В процесі обрання критеріїв ефективності потрібно мати на увазі цілий ряд (комплекс) обставин: зовсім не обов`язково, щоб один і той же критерій знаходив застосування як для усієї підсистеми в цілому, так і для окремих її частин. Але при обранні часткових критеріїв потрібно обов’язково враховувати узагальнюючий критерій ефективності усієї підсистеми; обираючи критерій ефективності, не завжди необхідно прагнути до максимуму тих або інших показників; у тих випадках, коли оцінка якості функціонування підсистеми вимагає врахування великої кількості критеріїв, потрібно утворити із них взаємопов’язані групи, обрати із них найбільш важливу, а потім, досліджуючи зв’язки між критеріями в цієї групі, постаратися вибрати головний генеральний критерій ефективності (якості), за допомогою якого можна було б врахувати, ін.

Список використаних літературних джерел

1. Гребнев Е. Т. Автоматизированная система управления материально-техническим снабжением [Текст]: монография / Е. Т. Гребнев, К. А. Смирнов. – Москва: Знание, 1973. – 64 с. – Б. ц.

2. Рашковский В. М. Теория и практика разработки и внедрения АСУП [Текст]: монография / В. М. Рашковский. – М.: Советское радио, 1975. – 224 с.

3. Кожаров А. А. Содержание и особенности аналитического обеспечения управленческих решений / А. А. Кожаров; М-во общ. и проф. образования Рос. Федерации. С.-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. университета экономики и финансов, 1999. – 31 с.: табл.; 20 см.

4. Маслов Б. Г. Теория и методология аналитического обеспечения государственной поддержки на основе концепции формирования и распределения стоимости: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.10, 08.00.12 / Маслов Борис Григорьевич; [Место защиты: Орловский государственный технический университет]. – Орёл, 2010. – 360 с.: ил.

5. Модернизация и конкурентноспособность российской экономики: [монография] / [Барышева А. В. и др.]; научный редактор С. Н. Сильвестров; Российская академия наук, Институт экономики. – Санкт-Петербург: Алетейя, 2010. – 365 с.: ил., табл.; 21 см. – (Историческая книга).

6. Неустроев С. С. Формирование системы научного обеспечения стратегического развития экономики северного региона России: теоретические и методологические аспекты: на примере Республики Саха (Якутия): диссертац. ... д. э. н.: 08.00.05 / Неустроев Сергей Сергеевич; [Место защиты: Институт проблем региональной экономики РАН]. – Санкт-Петербург, 2012. – 334 с.: ил.

7. Ханафеев Ф. Ф. Методология и аналитическое обеспечение управления налоговым потенциалом региона: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.10, 08.00.12 / Ханафеев Фарид Файзрахманович; [Место защиты: Саратовский гос. социально-экономический ун-т]. – Йошкар-Ола, 2008. – 357 с.