Драгожилова А., к.е.н. Борданова Л.С.

Київський Політехнічний Інститут, Україна

Проблеми валютного кредитування в Україні

Проблема валютного кредитування в Україні є тристороннім завданням, яке по суті може розглядатися як виклик українському суспільству й українській економіці, а також - політичній волі влади. З одного боку цієї проблеми знаходяться позичальники, які оформляли кредити за курсом $5-8 грн, а опинилися перед необхідністю в умовах стагнації погашати борги за втричі (і більше) вищим курсом – непідйомним для клієнтів.

Інша сторона конфлікту - структури, які заробляли на валютних позиках, ставки за якими під час кредитного буму в Україні були вищими, ніж де б то не було в Європі.

Третя сторона − держапарат, який в умовах стагнації мусить знайти рішення, вигідні як для корпорацій, так і для населення.

За даними джерел Forbes, борги фізичних осіб за споживчими кредитами в іноземній валюті на 1 січня 2015 року склали 59,9 млрд. гривень, з яких 36,1% знаходяться в банках, визнаних неплатоспроможними. Для порівняння − обсяг повернення банками кредитів рефінансування, наданих НБУ в 2014 році, склав 189,43 млрд. грн. На 1 січня 2015 року загальний обсяг заборгованості з рефінансування перед НБУ становив 108,95 млрд.грн., частина з яких ніколи не повернеться – банки, які отримували це рефінансування, уже визнано неплатоспроможними [1].

Вирішення проблеми конвертації валютних кредитів позичальників-фізичних осіб, однак, не є унікальною українською проблемою. Із подібною проблемою зіткнулись сусідні з Україною держави, зокрема Угорщина, Румунія та Польща. У всіх цих країнах свого часу номінальна вартість отримання фінансування позичальниками у локальній валюті була значно вищою, ніж номінальна вартість фінансування в більш стабільних іноземних валютах, таких як євро чи швейцарський франк.Тому більшості позичальників вартість фінансування в іноземних валютах здавалась економічно вигіднішою.

Як відомо, у січні 2015 року Центральний банк Швейцарії зняв обмеження щодо верхньої межі курсу франка до євро, що призвело до різкої ревальвації валюти. Відповідно, «подорожчали» всі кредити, прив’язані до швейцарської валюти.

Як виявилося, 40% споживчих кредитів у Польщі були прив'язані до курсу швейцарського франка, а тому його різке подорожчання стало проблемою для багатьох позичальників.

Для покращення ситуації провладна партія пропонує дозволити лише частині позичальників реструктурувати їхні кредити і конвертувати суму за зобов’язаннями з швейцарських франків у польський злотий за курсом, дійсним на час видачі іпотечного кредиту. Курсову різницю буде поділено порівну між позичальником і банком.

Конвертуються лише кредити, видані в іноземній валюті позичальникам на придбання житла, але лише того житла, яке відповідає певним критеріям та в якому проживає сам позичальник. Зважаючи на вище перелічені обмеження, скористатись можливістю реструктуризації зможе лише п’ята частина всіх позичальників, чиї зобов’язання забезпечені іпотекою.

Звичайно, це допоможе уникнути занадто сильного навантаження на банківську систему, але при цьому дозволить захистити соціально вразливих позичальників.

Отже, аналогічна проблема з конвертацією валютних кредитів, що виникла у Польщі, вирішуватиметься за чіткими правилами та з ясно визначеною суспільною потребою [2].

В Україні на сьогодні поки що відсутній компромісний варіант вирішення проблеми, який буде однаково влаштовувати і позичальників і фінансові установи. Валютні позичальники наразі залишилися на одинці зі своїми проблеми, а депутатський корпус не може чи не хоче запропонувати реальний вихід із ситуації. На сьогодні проблема залишається невирішеною.

Деякі фахівці полягають на тому, що законодавець все-таки повинен запропонувати валютним позичальникам фізичним особам альтернативу перерахунку кредитних зобов’язань у національній валюті. Розмір курсу валют, що буде застосований до такого перерахунку повинен відповідати як інтересам позичальників, так і інтересам банківських установ. Такий курс повинен бути компромісним з огляду на інтереси усіх сторін.

У цьому питанні можна запозичити досвід Грузії. У Грузії валютні кредити були переведені в національну валюту шляхом конвертації залишку тіла кредиту за курсом на день такої конвертації. Штрафи, пені, нараховані відсотки, були списані, а конвертована сума боргу розбивалася на рівні частини, що підлягають сплаті протягом 10 років. Цікаво, що з правового погляду усі позичальники, які конвертували свої кредити отримали не продовження кредиту згідно з умовами раніше укладеного договору, а отримали борг. Це відповідно означає, що на такий залишок кредиту не нараховуються проценти, пені, штрафи [3].

Є думка, що компромісним варіантом вирішення проблеми позичальників банківських установ є розроблення та прийняття закону про банкрутство фізичних осіб. Світовий досвід процедури банкрутства фізичних осіб доводить, що боржнику надається змога розрахуватися із усіма кредиторами та фінансовий стан боржника кредитори постійно контролюють протягом тривалого часу. Інститут банкрутства фізичних осіб успішно запроваджений та працює у країнах Західної Європи, США [3].

Законодавець повинен врегулювати питання неможливості виконання громадянами України взятих на себе кредитних зобов’язань, оскільки кожна людина має право почати своє фінансове життя спочатку.

У травні 2015р. банками, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, був запропонований Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Меморандум передбачав реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком України на 1 січня 2015 року [4]. Також були звернення до керівників наглядових рад банків з іноземним капіталом в Україні, які ще не приєдналися.

Меморандум про реструктуризацію валютних кредитів став компромісним рішенням проблеми валютних кредитів – без втрат для вкладників і без бюджетних грошей – за допомогою домовленості всіх зацікавлених сторін.

Дуже важливо, щоб держава взяла солідарну участь у процесі, прийняла зміни до Податкового кодексу щодо списання податкових зобов'язань, які утворюються у громадян в результаті прощення таких кредитів. Тому що на сьогодні сума, прощена банком, є податковою базою. Також очікувалось, що буде знято мораторій на відчуження майна.

У разі прийняття цих умов банки були готові списати громадянам, які отримали кредит на придбання першого соціального житла, до 50%, всім іншим - до 25%. Це відбуватиметься за умови погашення заборгованості.

Але на ділі все інакше. МВФ проти дофінансування банківської системи з державної і своєї кишені, а також - проти дій, які можуть підірвати й без того стражденну фінансову систему України. Якщо НБУ запропонує життєздатний механізм реструктуризації валютних кредитів, при якому не буде нанесено шкоди стабільності банківської системи і не потрібно додаткових вливань із бюджету, то МВФ підтримає таку ініціативу [5].

Наприклад, в Угорщині реструктуризацію було проведено за рахунок іноземних банків, які докапіталізовувалися. Таким чином, банківська система Угорщини від реструктуризації не постраждала і не зажадала вливань із бюджету.

На думку Forbes, влада може запропонувати корпораціям умови, за яких вони проведуть докапіталізацію і масову реструктуризацію валютних позик, без шкоди для банківської системи. Наприклад, мова може йти про довгоочікувану амністію капіталу, яка призведе до повернення грошей у країну, а також про випуск певних похідних цінних паперів, деривативів, які забезпечать розв'язання проблеми валютних кредитів для банківської системи. Щоб корпораціям було вигідно запропоноване оздоровлення банківської системи без дотацій з державного бюджету. І головне при цьому − воля НБУ і законодавця [1]. Але справа з меморандумом не знайшла підтримки у більшості банків.

Найбільш прийнятним та цивілізованим способом вирішення цієї проблеми є, на думку банкірів та Незалежної Асоціації Банків України (НАБУ), спільне розроблення умов, що задовольнятимуть усі сторони. Така консолідована позиція банкірів лягла в основу законопроекту «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла». У документі об’єднано механізми всіх меморандумів щодо реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті [7].

МВФ попередньо підтримав пропозицію банківської спільноти врегулювати питання зазначеним законопроектом, адже його ініціаторами є самі банки, які таким чином демонструють добру волю і бажання вирішити проблему валютних кредитів фізичних осіб саме у такий спосіб.

Національний банк України повністю підтримує такий варіант виходу із ситуації, адже він ґрунтується на реальних механізмах захисту і підтримки українських валютних позичальників, у першу чергу мало забезпечених та соціально незахищених. Не виключаючи можливості та не обмежуючи право банків і їх клієнтів визначати умови реструктуризації валютних кредитів у договірному порядку, законопроект створить чіткі та прозорі умови для врегулювання проблеми.

Як зазначили представники банків у своєму зверненні, законопроект визначає прості і прозорі механізми реструктуризації іпотечних кредитів [6]. Законопроект соціально орієнтований, адже передбачає диференційований підхід для визначення частини боргу, що підлягає прощенню із врахуванням категорії позичальників та майна, яке придбавалось за рахунок кредиту. Для тих категорій громадян, яким держава гарантує додаткову підтримку, а також позичальників, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, приймаючи участь в антитерористичній операції, законопроект передбачає особливі умови реструктуризації кредитних зобов’язань [5].

Також Національний банк та Міністерство фінансів разом з Міжнародним валютним фондом найближчим часом мають намір переглянути положення Меморандуму про економічну та фінансову політику в рамках реалізації програми за Механізмом розширеного фінансування та внести до нього відповідні зміни, які будуть корелюватися з досягнутими результатами перемовин.

Таким чином, за дотриманням такого підходу ймовірно, що й наслідки для банківської та фінансових систем будуть менш негативними, а підтримка саме таких незахищених позичальників опосередковано сприятиме підтриманню рівня цін на ринку нерухомості та ймовірно призведе до того, що вони залишаться надійними клієнтами банків у перспективі.

Запропонований підхід до вирішення проблеми валютних кредитів фізичних осіб в Україні з одного боку розв’яже конфліктну ситуацію, яка є болючою для частини громадян України, та яка, на жаль, використовується різними політичними силами для розхитування економічної стабільності нашої держави, а з іншого – не допустить погіршення або втрати платоспроможності банками.

Висновок. Бурхливий розвиток валютного кредитування в країнах з перехідною економікою у зв’язку з настанням фінансової кризи призвів до погіршення стану банківських установ через знецінення місцевих валют та виникнення прострочених позик. Для подолання негативних наслідків важливо знати причини їх виникнення та враховувати світовий досвід розв’язання проблем валютного кредитування.

Сьогодні на розгляд Уряду запропоновано пакет законів, які спрямовані на вирішення проблеми валютних іпотечних кредитів та надмірної заборгованості сумлінних підприємств. Створюючи ефективну основу для вирішення проблеми як проблемних кредитів підприємств, так і валютних іпотечних житлових кредитів, Уряд та Верховна Рада зможуть закласти підґрунтя для відновлення банківського кредитування в Україні, що є важливою передумовою для відновлення економічного зростання.

Література

1. Forbes Україна “Сеанс валютного кредитування і його викриття” |Електронний ресурс| / Режим доступу: http://forbes.net.ua

2. Українська правда “Конвертація валютних кредитів: польське рішення української проблеми” |Електронний ресурс| / Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua

3. “Валютні позичальники: де вихід?” |Електронний ресурс| / Режим доступу: http://areslex.com

4. Правдива країна “Меморандум про реструктуризацію валютних кредитів” |Електронний ресурс| / Режим доступу: http://pravdyvakraina.org.ua

5. Міністерство Фінансів України “Промова Міністра фінансів України на презентації пакету законопроектів що вирішать проблему надмірного боргового навантаження на позичальників” |Електронний ресурс| / Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

6. Національний Банк України “Міжнародний валютний фонд підтримав пропозицію банківської спільноти України щодо шляхів вирішення проблем валютних позичальників” |Електронний ресурс| / Режим доступу: http://www.bank.gov.ua

7. Незалежна асоціація банків України “Відкрите звернення щодо підтримки законопроекту “Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)” |Електронний ресурс| / Режим доступу: http://www.nabu.ua