Круглов В.В., к.держ.упр., доц., Шеїн І.В.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Основні методи комплексного підходу до управління організацією

Сутність комплексного підходу до управління організацією полягає у систематичному використанні та гармонійному поєднанні методів управління для досягнення визначених менеджментом організаційних цілей.

Використання методів управління дає можливість створити умови для ефективної побудови процесу управління застосовуючи сучасні техніки та прогресивні технології організації праці, забезпечивши їх максимальну дієвість і досягнення запланованих цілей [1, с. 193-194].

Дана робота присвячена аналізу основних методів управління у контексті комплексного підходу до управління організацією.

В умовах глобалізації господарчих процесів, а у наслідок і підвищення рівня конкуренції у більшості сфер господарчої діяльності питання розробки комплексного підходу щодо методів управління організацією набуває ще більшої актуальності адже мова йде не лише про набуття конкурентних переваг, а й про існування і розвиток організації взагалі.

Проблематиці пошуку оптимальних методів і підходів в управлінській діяльності присвячено значну кількість робіт таких вітчизняних і зарубіжних вчених як: О. Кузьмін, Н. Лукашевич, Н. Мала, О.  Мельник, І. Процик, О. Романовський та ін. Однак у більшості випадків методи управління розглядаються окремо, не враховується їх компліментарність і синергетичний ефект.

Методи відіграють ключову роль у процесі стратегічного управління адже це процес, який здійснює керівник підприємства щодо розробки, реалізації та коректуванню стратегії. При здійсненні вищезазначеного процесу необхідно проводити аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища; визначати місію підприємства, стратегічні цілі та задачі по їх виконанню; вибирати стратегію для досягнення поставлених цілей та результатів діяльності; виконувати визначений стратегічний план; оцінювати та контролювати реалізацію стратегії, коректувати діяльність та методи її здійснення [2, с. 201-203].

У сучасній науковій практиці найчастіше виділяють три основні групи методів управління: адміністративні (організаційно-розпорядницькі); економічні; соціально-психологічні [3, с. 64].

Організаційні методи є первинними відносно інших, адже слугують для створення необхідних умов функціонування підприємства. Адміністративні методи дозволяють активно втручатися в діяльність людей прямим примусом до необхідної поведінки, або створенням можливості такого примусу. Економічні методи управління в своїй основі містять матеріальну зацікавленість персоналу у пошуках оптимальних способів діяльності та прийнятті на себе відповідальності результати. Соціально-психологічні методи управління впливають на поведінку персоналу та підвищують їх трудову активність шляхом створення позитивного морально-психологічного стану в колективі, розвиваючи доброзичливі взаємини між керівником і підлеглими, надаючи підтримку, розкриваючи особисті здібності кожного працівника, допомагаючи їхньому вдосконаленню, максимізуючи самореалізацію людини в трудовому процесі.

Проаналізувавши вищезазначені методи управління організацією можна зробити висновок, що вони, свідомо чи ні, використовуються на кожному підприємстві. Основним завданням комплексного підходу є об'єднання даних методів в єдину систему для успішного досягнення поставлених перед компанією цілей. В даному випадку одним з основних завдань керівника є досягнення гармонійного поєднання інструментів кожного з методів на оперативному, тактичному і стратегічному рівнях. Це, у свою чергу, дозволить ефективно організувати процес управління як у поточному часі, так і в довгостроковій перспективі.

Результат управлінської діяльності навіть за допомогою систематичного і комплексного використання вищевказаних методів роботи керівника матиме суб'єктивний характер, оскільки кожне підприємство має свої сформовані відмінні риси й особливості, які безпосередньо впливають на ефективність дії управлінських методів. Виходячи з цього можна прийти до висновку, що рекомендації щодо використання методів керівництва та їх поєднань слід складати для кожної організації індивідуально, що є важливою темою для подальших досліджень даного питання.

Список використаних джерел:

1. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. С. Іванілов – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 728 с.

2. Управление персоналом организации: учеб. / Под ред. А. Я. Кибанова. – 4-е изд., доп. и перераб. – М. : ИНФРА-М, 2010. – 695 с.

3. Скрипко Т. О. Менеджмент: навч. посіб. / Т. О. Скрипко, О. О. Ланда. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 176 с.