Економіка. Маркетинг та менеджмент
Вудвуд В.В., к.е.н.
Мангул А.В.,
магістрант
Чернівецький
торговельно-економічний інститут
ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ З
УРАХУВАННЯМ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ
У статті розглянуто сутність фінансової
стратегії, визначено
її місце в стратегічному наборі підприємства. Також проаналізовано переваги зарубіжного досвіду формування та
реалізації фінансової стратегії. Розглянуто
алгоритм формування фінансової
стратегії підприємствами.
Ключові слова: стратегія, фінансова стратегія, зарубіжний
досвід, характеристики фінансової стратегії.
Постановка
проблеми.
На сьогоднішній день, ринкові перетворення в економіці України значною мірою
відображаються на становищі підприємств. Механізм формування та реалізації фінансової стратегії на підприємствах
України є недостатньо якісним, що, в свою чергу, не дозволяє більшості суб’єктам господарювання
конкурувати на міжнародних фінансово-товарних ринках.
Загалом більшість науковців розглядають
фінансову стратегію як елемент фінансового менеджменту, при цьому у їхніх
працях, на нашу думку, недостатньо приділено уваги саме питанням формування та
реалізації фінансової стратегії підприємств, що й зумовлює актуальність теми
дослідження.
Тому
для покращення свого фінансового стану вітчизняні
підприємства
намагаються впроваджувати зарубіжний досвід формування та реалізації фінансової
стратегії.
Аналіз
останніх досліджень та публікацій. Суттєвий вклад у вирішення проблеми формування
і реалізації фінансової стратегії на підприємствах займалися такі
зарубіжні вчені-економісти: Г.В. Блакита, Р. Акофф, І. Ансофф, П. Друкер, Б.
Карлоф, В. Кінг, Г. Клейнер, Д. Клиланд, Дж. Ламбен, М. Портер, Д. Таргет, а
також вітчизняні, зокрема, І.О. Бланк, В.О. Вінокуров, А. В. Вовчак, В.Г.
Герасимчук, А.П. Градов, Г.І. Кіндрацька, Л.С. Козак, В. Краснова, Б.Г. Литвак,
О.Р. Омельянович, Л.Н. Павлова, А.О. Старостіна, Л.С. Чеснакова, З.Є. Шершньова
та інші.
Основною
метою
даної
статті
виступає
впровадження
зарубіжного
досвіду
реалізації
фінансової
стратегії
на
вітчизняних підприємствах.
Виклад
основного матеріалу. З
метою подальшого розгляду процесу формування фінансової стратегії підприємств
доцільно уточнити поняття фінансової стратегії.
О.Ковалюк, М.Крупка, В.Опарін вважають,
що фінансова стратегія охоплює комплекс дій і заходів, що здійснюються
підприємствами в межах наданих їм функцій та повноважень у сфері фінансової
діяльності задля вирішення певних завдань і досягнення поставлених цілей у довгостроковій
перспективі. [3]
А. Поддєрьогін, Л. Буряк, О.
Павловська, О. Терещенко, Н. Шульга поділяють погляди щодо трактування
фінансової стратегії і вбачають як сукупність заходів фінансового планування, що визначають якість формування та ефективного
використання фінансових ресурсів; визначення найефективніших напрямків
інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;
відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям
підприємства [5, с.112].
На думку І. А. Бланка, основою фінансової
стратегії підприємства є фінансова ідеологія, що характеризує систему основних
принципів здійснення фінансової діяльності конкретного підприємства, що
визначаються його місією та фінансовим менталітетом його засновників та
менеджерів [1, с. 96]. З урахуванням фінансової ідеології здійснюється
прогнозування фінансової діяльності, що спрямоване, у першу чергу, на розробку
фінансової стратегії.
Різноманітність поглядів учених та
практиків на фінансову стратегію підприємств в умовах глобалізації економіки
України вимагає об'єднання та узагальнення теоретичних основ та методології
формування даної політики.
Отже, фінансова стратегія — це
довгострокова фінансова програма розвитку діяльності підприємства для
досягнення певної мети, зокрема для
оптимізації раціонального використання власного та залученого капіталу,
дотримання принципів економічної рентабельності та фінансової безпеки
підприємств.
В сучасних умовах розвитку
функціонування підприємств спрямоване на отримання прибутку та вирішенні певних
завдань, що зазначені в статуті самого підприємства. Ці завдання покладені на
фінансову службу, яка формує фінансову стратегію та впливає на фінансові потоки
суб’єкта господарювання (зокрема, джерела залучення та використання фінансових
ресурсів, порядок формування, розподілу та перерозподілу прибутку, і
спрямованість витрат окремих суб’єктів господарювання).
При цьому, як зазначає в своїх
працях Бодаковський В.Ю., можлива
практично безмежна чисельність варіантів організації фінансових відносин і фінансової
діяльності, з яких необхідно вибрати саме той, що найбільше підходить
підприємствам. Вибір цих варіантів і становить основу фінансової стратегії, яку
здійснюють суб’єкти господарювання [2].
Завдання фінансової стратегії
випливають з напрямів її реалізації, а саме кредитного, додаткового, цінового,
амортизаційного, дивідендного, інвестиційного.
На думку Хрущ Н.А., етапи формування
фінансової стратегії підприємства є основою організаційної моделі формування на
зарубіжних підприємств. Наглядно така модель зображена на рис. 1. На рис. 1 у
межах виділених блоків вказано основні етапи процесу формування фінансової
стратегії підприємств, що на відміну від існуючих, містить систему критеріїв
вибору стратегії, які дозволяють оцінити основні характеристики майбутньої
|
1.1. Визначення
головної цілі (місії) фінансової стратегії підприємства |
|
1.2. Постановка цілей
фінансової стратегії підприємства |
|
1.3. Визначення
періоду реалізації фінансової стратегії підприємства |
|
1.4. Аналіз факторів
зовнішнього середовища |
|
|
|
2.1
Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства |
|
2.2.
Аналіз факторів внутрішнього фінансового середовища підприємства |
|
2.3.
Комплексний аналіз та діагностика внутрішнього фінансового потенціалу
підприємства |
|
|
|
3.1.
Розробка можливих варіантів фінансової стратегії підприємства |
|
3.2. Визначення
критеріїв вибору фінансової стратегії підприємства |
|
3.3.
Оцінювання та вибір оптимального варіанта фінансової стратегії підприємства |
|
3.4.
Розробка та уточнення складових фінансової політики підприємства |
|
3.5.
Обґрунтування шляхів реалізації обраного виду фінансової стратегії
підприємства |
|
|
|
4.1. Реалізація
розробленої фінансової стратегії підприємства |
|
4.2. Контроль
(моніторинг) виконання розробленої фінансової стратегії підприємства |
|
4.3.
Оцінка якості фінансової стратегії підприємства та корегування фінансової
стратегії (у разі необхідності) |
БЛОК 1. Визначення ключових елементів фінансової
стратегії підприємства
БЛОК 3. Розробка, вибір та оцінювання складових
фінансової стратегії підприємства БЛОК 4. Реалізація та контроль (моніторинг) виконання
розробленої фінансової стратегії підприємства
![]()

![]()
Рис. 1. Організаційна модель формування
фінансової стратегії підприємства
стратегії та встановити
її переваги в порівнянні з іншими стратегіями. [7]
На
сьогоднішній день, на вітчизняних підприємствах фінансова стратегія
підприємства включає в себе:
-
аналіз фінансового стану;
-
оптимізацію основних та оборотних засобів;
-
розподіл прибутку.
Щодо
фінансового стану, то він передбачає проведення аналізу діяльності підприємства
за певними напрямками [6]. Ці напрями дещо відрізняються у вітчизняній практиці
та зарубіжному досвіді, що відображені в табл.1.
Таблиця. 1
Напрямки
проведення фінансового аналізу підприємства
|
Український досвід |
Зарубіжний досвід |
|
оцінка майнового стану; |
аналіз активів; |
|
аналіз фінансової
стійкості; |
аналіз пасивів (зобов’язань, довгострокової платоспроможності,
фінансового важеля); |
|
аналіз ліквідності та
платоспроможності; |
аналіз ліквідності та платоспроможності; |
|
аналіз рентабельності; |
аналіз прибутковості; |
|
аналіз ділової
активності; |
аналіз
ринкової вартості. |
|
аналіз фінансових
результатів діяльності підприємства. |
|
Щодо переваг зарубіжного
досвіду формування фінансової стратегії, то вони полягають в наступному:
- аналіз
за окремими напрямками діяльності підприємства;
- підтримка
з боку держави;
- система
участі в прибутку;
- аналіз
ринкової вартості (розвинутий фондовий ринок);
- конкретність, спрощеність та визначеність у кількісному
складі показників та інтерпретації їх результатів
На думку Лисаковської І.А.,
в
практиці українських та російських вчених досить широко застосовуються
горизонтальний, вертикальний, факторний, порівняльний та коефіцієнтний аналіз. Щодо зарубіжного досвіду, то в їхній практиці аналіз
фінансового стану проводиться здебільшого шляхом коефіцієнтного аналізу (ratio analysis) за окремими напрямками. Це дозволяє
аналізувати різні підприємства не зважаючи на масштаби їх діяльності, визначаючи
ефективність та прибутковість їх діяльності. Перевага віддається проведенню
порівняльного аналізу (дані підприємства порівнюється з встановленими
нормативами або показниками
підприємств-конкурентів), трендового аналізу (trend analysis), який включає у
себе вертикальний аналіз (common-sіze analysis), горизонтальний аналіз
відносних показників (percent change analysis). Широко застосовується також
факторний аналіз, особливо за допомогою моделі Дю Понту [4, с 25].
Таким чином,
реалізація фінансової стратегії передбачає збільшення темпів зростання обсягу
продажу, активізацію реалізації довгострокових програм з метою модернізації
технологічної бази підприємств і зміцнення їх фінансового стану. Аналіз
показників з урахуванням зарубіжного досвіду характеризуються значною відмінністю щодо аналізу того чи іншого, тому
вітчизняна методика потребує об’єднання та зменшення кількості показників, що
аналізуються. При цьому необхідно віддавати перевагу розрахунку тих показників,
які мають найбільшу змістовність та необхідність для аналітика.
Висновки. Отже, варто зазначити, що поняття «фінансова стратегія підприємства» має
не зовсім однобічне пояснення, що, в свою чергу, пов’язане з різноманітними підходами авторів. В умовах ринкових
відносин виникає суттєва необхідність визначення тенденцій та перспектив фінансового стану, представлене у формуванні
фінансової стратегії підприємства.
Важливим моментом в дослідженні даної
теми є врахування та аналіз зарубіжного досвіду формування фінансової
стратегії, що дозволяє відійти від традиційних методів, забезпечуючи
раціональне використання й управління структурою фінансових ресурсів
підприємства з метою підвищення його платоспроможності та фінансової стійкості.
Список використаних джерел: