Экономические науки/ 7.Учет и аудит.

Романова О.В.

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара, Україна

Перспективи застосування методів списання непродуктивних витрат на розвиток персоналу в бухгалтерському обліку

Витрати на розвиток персоналу – це витрати на професійне навчання, охорону здоров’я, соціальні послуги, що сприяють накопиченню і збереженню продуктивних якостей працівників підприємства і визначають вартість персональних (людських) активів (ПЛА).

Попри очевидні економічні вигоди, що повязані з використанням накопиченого людського капіталу працівників підприємства, витрати на розвиток персоналу у роботодавців, перш за все, асоціюється з ризиками недоотримання доходів через інвестування (вкладання) в псевдочинники людського розвитку. Тому, залежно від характеру та доцільності, з точки зору фінансового результату, витрати роботодавців на людський розвиток можуть бути розділені на: 1) продуктивні, що сприяють підвищенню прибутковості підприємства та продуктивності праці і 2) непродуктивні витрати, що не призводять позитивних економічних змін. У зв’язку з останніми, справедлива (ринкова) вартість ПЛА може відрізнятися від його облікової (первісної) вартості, і ці відмінності можуть призводити до суттєвих викривлень в оцінці ефективності роботи підприємства та вартості його активів.

Враховуючи, що ринкова вартість ПЛА, як правило, є невизначеною, із-за відсутності «активного» ринку праці, оцінка вартості ПЛА залежить від облікової політики підприємства. Для її визначення можна скористатися одним з двох методів списання втрат через інвестиції в псевдофактор людського розвитку персоналу, визнаних в МСФЗ: 1) консервативний – метод прямого списання втрат через інвестиції в псевдофактор розвитку персоналу передбачає відображення в обліку лише фактів, що мали місце (звільнення, хвороба, смерть працівника) без врахування будь-яких додаткових припущень та оцінок. Таким чином, в момент визнання ПЛА у складі НМА вони оцінюються в повній сумі витрат на розвиток працівника, а для списання недоамортизованої частини первісної вартості ПЛА, у разі звільнення працівника, скористатися прямою кореспонденцією рахунку витрат і рахунку «Персональні (людські) активи»:

Рахунок	Дебет	Кредит
Втрати (збиток) через інвестиції в псевдолюдський розвиток	ü
Персональні (людські) активи		ü

В звіті про фінансові результати звітного періоду буде включено сума списання недоамортизованої частини витрат у складі поточних витрат. Слід зауважити, при такому способі відображення інформація про витрати підприємства на розвиток персоналу в звітності підприємства спотворюються двічі: по-перше, в момент визнання ПЛА в балансі підприємства завищується балансова вартість активів підприємства, так як людські активи не принесли очікуваної вигоди, а по-друге, занижується загальний результат діяльності, через визнання витрат, що мали місце, по-суті, у попередніх періодах. Отже, застосування методу брутто для обліку витрат на розвиток персоналу є недоцільним.

Або 2) ліберальний метод – метод резервування передбачає використовувати більш песимістичний прогноз подій. З метою більш адекватної оцінки людських активів в балансі підприємства пропонується здійснювати оцінку ризиків не отримання вигоди від використання персоналу у майбутньому і нарахувати резерв втрат через псевдоінвестиції в людський розвиток (за оцінками підприємства), зменшуючи вартість ПЛА у балансі безпосередньо в момент визнання витрат на збереження і розвиток персоналу у складі НМА. Витрати на створення резерву очікуваних втрат через інвестиції в псевдолюдський розвиток визнаються у складі інших витрат операційної діяльності.

Нарахування резерву втрат через інвестиції в псевдолюдський розвиток здійснюється проведенням:

Рахунок	Дебет	Кредит
Інші витрати операційної діяльності	ü
Резерв зниження (знецінення) вартості ПЛА		ü

Списання недоамортизованої частини витрат на збереження і розвиток персоналу у разі звільнення працівника за корреспонденцією:

Рахунок	Дебет	Кредит
Резерв зниження (знецінення) вартості ПЛА	ü
Персональні (людські) активи		ü

На виконання принципу відповідності доходів і витрат резерв втрат через інвестиції в псевдолюдський розвиток слід нараховувати у тому періоді, на кінець якого існує ризик недоотримання вигод у зв’язку з використанням навченого персоналу підприємства. Сума за якою ПЛА показуються у балансі визначається як різниця між амортизованою вартістю ПЛА і величиною створеного резерву. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж вартість ПЛА на ту саму дату. Тому, величину резерву втрат через інвестиції в псевдолюдський розвиток на дату балансу слід розраховувати як добуток суми закінчених витрат на збереження і розвиток персоналу на кінець звітного періоду і коефіцієнта ризику втрат/вибуття працівника з подальшим коригуванням рахунку резерву на дату балансу.

Таким чином, використання методу нетто для оцінки вартості ПЛА в балансі не порушить ні один з базових принципів бухгалтерського обліку і буде сприятиме наданню користувачам повної і достовірної інформації про вартість нематеріальних активів людського капіталу працівників підприємства та ймовірні ризики втрат через інвестиції в псевдолюдський розвиток, та в підсумку – реальну вартість активів підприємства. Проблема застосування методу резервування полягає у адекватній оцінці ризику вкладення в псевдолюдській розвиток. Порядок та метод визначення резерву втрат через інвестиції в псевдолюдський розвиток є елементом облікової політики підприємства і повинен бути зазначений в наказі про облікову політику. Зазначимо, остоточне визнання людських активів в бухгалтерському обліку суб’єктів господарювання потребує внесення змін до чинного законодавства.