Бешенцева О.А.

Доцент

кафедри природничих і гуманітарних дисциплін

Харківського національного автомобільно-дорожнього університету

м. Харків, Україна

Дидактична гра при навчанні хімії іноземних студентів як один з шляхів розвитку їх пізнавальної діяльності

Одне із завдань в концепції модернізації української освіти – це формування творчої особистості студентів. Воно дозволяє підвищити мотивацію навчання, найбільшою мірою реалізувати здібності, можливості, потреби і інтереси студентів. Особливо це питання стосується довузівської підготовки іноземних студентів, коли вони повинні вирішити цілу низку проблем, як освітніх, так і адаптаційних.

Тому не випадково однією з головних цілей довузівської освіти є розвиток пізнавальної активності іноземних студентів. Пізнавальна активність забезпечує пізнавальну діяльність, у процесі якої відбувається оволодіння змістом навчального предмета, необхідними способами діяльності, уміннями, навичками.

Серед різних способів активізації пізнавальної діяльності певне місце займають дидактичні ігри. За визначенням гра – це форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, в предметах науки і культури [1].

У процесі гри іноземні студенти самі прагнуть подолати труднощі, ставлять завдання і вирішують їх. Гра – не розвага, а особливий метод залучення студентів у творчу діяльність, метод стимулювання їх активності.

Щоб краще уявити вплив дидактичних ігор на підвищення ефективності навчання доцільно виділити три найбільш значущі функції ігор – виховну, освітню, розвиваючу. Крім того, не слід забувати, що найважливіше значення має така властивість гри, як зацікавленість [2,3].

Головною функцією дидактичної гри є освітня функція. В ігровій ситуації дидактична мета ставиться перед студентами-іноземцями у формі ігрової задачі.

Виховна функція дидактичної гри – це виховання позитивного ставлення до предмета, бажання вивчати хімію, працьовитість і старанність у пізнанні нового. Під час гри розвиваються сила волі, цілеспрямованість, активність, динамічність, продуктивність мислення, віра у власні сили, проявляються взаємодопомога і товариство.

Дидактична гра виконує також розвиваючу функцію. Для засвоєння знань з хімії постійно потрібна увага, добре розвинена пам'ять, максимальна інтелектуальна робота. Тому для успішного навчання хімії необхідно тренувати ці психічні властивості.

Отже, дидактична гра через зацікавленість, навчальну, виховну і розвиваючу функції сприяє вирішенню дидактичних завдань процесу навчання.

На якому етапі навчання потрібна гра? У випадку, коли в іноземних студентів сформований стійкий і глибокий інтерес до предмета, то тут від гри можна відмовитися. Якщо ж такого інтересу немає і викладач прагне створити його, то тут гра може стати добрим помічником педагога. І тут не треба боятися того, що інтерес, що виникає в процесі гри, – це інтерес саме до гри, а не до навчального процесу. Існує закономірність: зацікавленість зовнішньою стороною явищ переростає в інтерес до їх внутрішньої суті. В іграх різні відомості та знання студенти отримують вільно. Тому часто те, що на занятті здавалося важким, навіть недоступним для студента-іноземця, під час гри легко засвоюється. Інтерес і задоволення – важливі психологічні ефекти гри.

Застосування дидактичних ігор у вивченні хімії дозволяє вирішувати наступні завдання:

1. Підвищення інтересу до вивчення предмета.

2. Зниження перевантаження іноземних студентів.

3. Активізація навчально-пізнавальної діяльності іноземних студентів.

Під час викладання хімії студентам-іноземцям я почала застосувати різноманітні дидактичні ігри. Мною розроблені і заняття, де частково застосовуються ігрові моменти, і такі заняття, де гра має провідну роль (рольові ігри, вікторини, розслідування та інші).

Наприклад, початок вивчення хімії як нового предмета надзвичайно важливий для формування пізнавального інтересу студентів-іноземців. При цьому великий інтерес у них викликає вивчення властивостей речовин, проведення дослідів на заняттях. А при розгляді теоретичних питань: ступеня окислення, вивченні номенклатури, а також при складанні хімічних формул і рівнянь цей інтерес падає. Для того щоб студенти не втратили інтерес до предмету і не боялися занять хімії пропонується система дидактичних ігор.

На початковому етапі навчання для іноземних студентів характерна установка на переважне запам'ятовування матеріалу, а не на його обдумування. Самостійні міркування рідкісні, а схильність до критичного аналізу майже не зустрічається. Тому найбільш актуальні дидактичні ігри, спрямовані на запам'ятовування понять і термінів. Ігри – вправи займають зазвичай 10-15 хвилин і є хорошим засобом для осмислення і закріплення навчального матеріалу, застосування його в нових ситуаціях. Це різноманітні головоломки, шифрограми, кросворди та ін.

Далі навчальні, контролюючі і узагальнюючі ігри стають сюжетними, де сюжет – форма інтелектуальної діяльності.

Наприкінці довузівської підготовки іноземних студентів більш широко використовую частково пошуковий і дослідницький методи навчання через рішення експериментальних завдань у вигляді сюжетно-рольових і ділових ігор. При цьому дуже важливо: надати студентам ініціативу і творчість у розробці змісту гри, створення ігрових органів самоврядування; вільний вибір ігровий ролі відповідно до особистісних можливостей, забезпечення обстановки творчого виконання ролі; індивідуальна робота педагога для досягнення кожним студентом успіхів у грі; створення високого емоційного підйому у ході гри.

У процесі гри в студентів-іноземців формуються важливі якості: вміння брати участь в обговоренні та прийнятті колективного рішення; викладати та аргументувати свою точку зору; уважно вислуховувати прихильників і опонентів. У підсумку розвиваються інтелектуальні вміння та здібності аналізувати різні варіанти і точки зору; застосовувати всебічний підхід до обговорення явища; порівнювати і узагальнювати факти. Стійко підтримується інтерес до предмету. Гра – універсальний засіб виховання, розвитку, навчання, тому недооцінювати її значення щонайменше нераціонально і непродуктивно.

Успішність засвоєння матеріалу з використанням різних технологій важко уявити без спеціального відстеження цього процесу. Спостереження за процесом навчання показали, що на заняттях з використанням дидактичних ігор навіть «слабкі» студенти працюють більш активно, не відволікаються, зацікавлено виконують завдання.

У своїй роботі я застосовую різні методи оцінювання якості знань – контрольні роботи, самостійні завдання, комп'ютерне тестування. Педагогічний моніторинг і сучасний аналіз діяльності дозволяють проконтролювати стиль власної діяльності, переконатися в тому, що впровадження нових технологій – необхідність і потреба кожного викладача на сучасному етапі.

Список використаної літератури

1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. – К.: центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.

2. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). – X.: Скорпіон, 2000. – 120 с.

3. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / Упоряд. Л. Галіцина. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128 с.

Наука и образование, 22-30 декабря 2015, Чехия, до 20 декабря.

Ключевые проблемы современной науки, 15-22 апреля, Болгария, до 13 апреля.