Філологічні науки/ 3. Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови

Засоби сучасного термінотворення у французькій та українській мовах у галузі біотехнологій

К.п.н., доцент Бондар Л.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Біотехнологія є відносно новим науковим напрямком, хоча сам термін "біотехнологія" виник у 70-ті роки. Це, в свою чергу, створює передумови для активного термінотворення у межах цієї галузі. Також слід враховувати, що біотехнологія – міждисциплінарна галузь, що виникла на стику біологічних, хімічних і технічних наук, а тому процес її термінотворення визначається також зазначеним фактором.

Як підкреслює дослідниця Константінова О.В. [3], внаслідок впливу певної мови на становлення термінології будь-якої наукової галузі постає необхідність аналізу властивостей терміну у межах лінгвістичних категорій, адже кожна мова має свої домінантні засоби термінотворення, свої терміномоделі. Головними способами утворення термінів французької та української мов є морфологічний, синтаксичний та семантичний. Морфологічний спосіб також називають синтетичним, а синтаксичний – аналітичним. Ознакою терміна виступає також його системність, яка знаходить своє відображення у мовному виразі термінів, у його здатності утворювати деривати, інші терміни. Завдяки мовній формі можливо визначити тип термінів, зокрема їх поділ на монолексемні та полілексемні, які мають різні структурні ознаки [3].

Таким чином, синтетичний спосіб творення термінології у галузі біотехнології сучасної французької мови, який є також морфологічним вважається достатньо продуктивним та включає такі способи як: суфіксація, префіксація, парасинтез, основоскладання, конверсію, абревіацію [3; 4]. У результаті нашого дослідження було визначено, що зазначені способи термінотворення використовуються як у французькій 58%, так і в українській 42% мовах, проте у різній мірі [2]. Важливе місце серед засобів термінотворення займає абревіація. Було визначено, що найпродуктивнішим морфологічним способом виступає суфіксація, наприклад, processabilité: технологічність.У відсотковому відношенні, за результатами нашого дослідження, суфіксальний спосіб визначено у 26% випадків термінотворення у французькій мові та 13% – в українській.

На нашу думку, зазначене явище може пояснюватися специфікою даної галузі. Достатньо продуктивним є також спосіб префіксації microcascade – мікрокаскад, biodisel – біодизель. Цей спосіб термінотворення зафіксовано у мови оригіналу у 16% випадків та у 12 % в українській мові. Щодо парасинтезу, цей спосіб зафіксовано у 5% випадків як у французькій, так і в українській мовах.

Стосовно двокомпонентних, трикомпонентних та багатокомпонентних термінів, то вони виконують роль полівалентних елементів. Згідно з результатами нашого дослідження, зазначені терміни є поширеними у межах досліджуваної галузі. Отже, було визначено, що кількість термінів, утворених аналітичних шляхом в українській мові більша, ніж у французькій, відповідно 39 % та 61 %. Зокрема, кількість двокомпонентних сполук у галузі біотехнологій у відсотковому відношенні складає 16% у мові оригіналу та 25 % у мові перекладу [2].

Щодо трикомпонентних сполук, слід зазначити, що вони містять у більшості випадків прикметник, який несе додаткову, уточнюючу інформацію про іменник. Наприклад: іменник + прикметник + іменник (N + A + N): аppareil mobile de radiologie – пересувна рентгенівська установка.

Чотирикомпонентні словосполучення досліджуваної терміносистеми мають найбільшу кількість словотвірних моделей різної продуктивності: іменник + іменник + іменник + іменник (N + N + N + N) : appareil pour injection de produits de contraste – шприц для вводу контрастної речовини [1].

Отже, за результатами нашого дослідження, багатокомпонентні сполуки є одним з провідних засобів термінотворення у галузі біотехнологій, що може пояснюватися тим, що цей науковий напрямок виник відносно недавно, і його терміносистема знаходиться у процесі розвитку.

Література:

1. Бондар Л.В. Структура французької терміносистеми у галузі біомедичної інженерії /Л.В.Бондар, Т.М. Полонська // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції: Мови професійної комунікації: лінгвокультурний, когнітивно-дискурсивний, перекладознавчий та методичний аспекти, 16 квітня, 2015 р. – К.: Кафедра, 2015. – С. 62 – 64.

2. Вакуленко М. О. Сучасні проблеми термінології та української наукової термінографії / Максим Олександрович Вакуленко. – К.:ВПЦ «Київський університет»,2009. – 64с.

3.Константінова О.В. Структурно-семантичні особливості термінів оподаткування в американському і британському варіантах сучасної англійської мови [автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол.наук: спец. 10.02.04 “Германські мови”] / Олена Вікторівна Володимирівна Константінова. – Київ, 2004. – 20 c.

4. Лепеха Т. В. Лексико-семантичні та словотвірно-структурні особливості судово-медичної термінології: [автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол.наук: спец. 10.02.01 “Українська мова”] / Тетяна Володимирівна Лепеха. – Дніпропетровськ, 2000. – 20 c.

5.Thiele J. La formation des mots en français moderne / Johannes Thiele. – P.: Montréal, 1987. – 91p.