Філологічні науки/ 6. Актуальні проблеми перекладу

Франкомовні тексти у галузі метрології та особливості відтворення їх граматичних особливостей в українському перекладі

Шумченко Т.І.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Метрологія, наука про вимірювання, методи та засоби забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань, відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Це пов'язано з тим, що практично немає жодної сфери людської діяльності, де б не використовувалися результати вимірювань. Значущість сфери інформаційно-вимірювальних технологій породила необхідність до потреби перекладу наукових текстів, де описуються результати певних експериментів. При перекладі іноземного тексту важливо правильно відтворити граматичні особливості тексту оригіналу.

Граматика широко розглядається у багатьох сучасних лінгвістичних дослідженнях, проте граматичні особливості перекладу українською мовою франкомовних наукових текстів, зокрема, текстів з метрології, ще не повністю досліджено, що і зумовлює актуальність цього дослідження. Аналізуючи тексти вимірювальних технологій, було підтверджено наявність головних завдань наукового дискурсу, таких насамперед як, доведення певних положень, гіпотез, аргументування, точний і систематичний виклад наукових проблем з метою описати, визначити й пояснити явища природи і суспільного життя, передати суму знань, ґрунтовно викласти результати досліджень, що і визначає його граматичні особливості [1].

Граматичні особливості франкомовних текстів у галузі метрології виявляються на морфологічному та синтаксичному рівнях. У процесі перекладу постає необхідність застосування перекладацьких трансформацій, беручи до уваги аломорфні ознаки граматичного рівня французької та української мов. Зокрема, розбіжності спостерігаються на рівні категорії числа іменника, певні метрологічні терміни французької мови вживаються в однині, тоді як в українській мові – у множині, а саме: condition de répétabilité, f, condition de fidélité intermédiaire, f – умови повторюваності вимірів, умови проміжної прецизійності вимірів. Одною з морфологічно-категорійних трансформацій є відмінне частотне навантаження активного та пасивного стану, дійсного та умовного способів, інфінітивних конструкцій, специфіка вираження тощо. Проілюструємо на прикладі: Le comptage d’ions et de la lévitation d’une masse supraconductrice sont deux exemples d’expériences qui pourraient permettre de rattacher l’unité de masse soit à une grandeur atomique, soit à des grandeurs électriques.- Підрахунок іонів та левітація надпровідної маси являються двома прикладами випробувань, які могли б приєднати одиницю маси або до атомної величини, або до електричної величини.

У французьких наукових метрологічних текстах доволі часто зустрічаються дієслова умовного способу, що впливає на частотність їх вживання в українському перекладі. Це пов’язано з тим, що галузь інформаційно-вимірювальних технологій, потребує проведення дослідів, складання статистичних даних [3]. У процесі обробки певної інформації, дослідникам доводиться робити прогнози та враховувати всі можливі результати. Саме цим пояснюється частота вживання умовного способу: Ces phénomènes sont en particulier utilisés pour mesurer les grandeurs électriques intervenant dans des expériences de type balance du watt. Le principe de la balance du watt a été proposé en 1976 par Brian Kibble.- Ці явища особливо використовуються для вимірювання електричних величин, що беруть участь у дослідах категорії ват-балансу. Принцип ват-балансу запропонував Брайан Кіббл у 1976 році. Le module du courant parcourant le bobine en phase statique, est de 5mA. Il est délivré par une source programmable de grande résolution et faible bruit.- Модуль струму, що протікає через котушку в статичній фазі дорівнює 5 мА. Він постачається запрограмованим джерелом високою роздільністю та низьким рівнем шуму. Як ми бачимо, в обох реченнях вживається дієслова у пасивному стані. Проте їх переклад не є однозначним. Наприклад, у першому реченні французьке дієслово пасивного стану «a été proposé» відтворюється в українському перекладі як дієслово активного стану «запропонував». На противагу другому реченню, в якому при перекладі пасивний стан дієслова «délivrer» зберігається. Використання активного чи пасивного стану дієслова при перекладі залежить суто від вибору перекладача, який приймає рішення ґрунтуючись на контекст та «звучання» остаточного перекладу. Ще однією морфологічною особливістю наукових текстів є різнотипність вираження «формального» підмета та додатка, неможливих у структурі українського речення; використання лексичних засобів для вираження граматичних категорій тощо [2].

Отже, аломорфні ознаки французької та української мов на граматичному рівні вимагають застосування перекладацьких комплексних трансформацій для відтворення структурно-семантичних особливостей франкомовних текстів у галузі метрології.

Література:

1. Бондар Л.В. Особливості відтворення в українському перекладі синтаксичних особливостей французьких текстів з метрології / Л.В. Бондар, М. Булгакова // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції: Мови професійної комунікації: лінгвокультурний, когнітивно-дискурсивний, перекладознавчий та методичний аспекти, 17 квітня, 2014 р. – К.: Кафедра, 2014. – С. 156–157.

2. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка / Владимир Григорьевич Гак. – М. : Добросвет, 2000. – 832 с.

3. Полюк І.С. Закономірності та особливості процесу письмового перекладу текстів різних жанрів / І.С. Полюк, Л.В. Бондар// Вісник НТУУ«КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2006. – Вип. 3(18). – С. 175 – 179.