Особливості правового регулювання праці молодих спеціалістів

У сучасних умовах надзвичайно актуальна проблема правового регулювання трудових правовідносин за участю молодих спеціалістів. Адже через відсутність досвіду роботи, практичних навичок та професійних знань молодим спеціалістам реалізувати своє право на працю досить складно. Недостатня увага до проблеми працевлаштування молоді може призвести в країні до підвищення безробіття, відсутності справжніх спеціалістів та, навіть, підвищення злочинності серед молоді.

Питанням правового регулювання працевлаштування молоді в науці трудового права приділяли увагу такі вчені, як О.О. Абрамова, М.Г Александрова, Б.К. Бегичева, Д.О. Карпенко, Є.О. Монастирський та інші.

У ст. 43 Конституції України зазначається, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб [3]. В Україні заборонено будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом [3]. Усі перелічені гарантії, які зазначені в Конституції України, повною мірою стосуються молодих спеціалістів, що створює для них реальну можливість користуватися всією сукупністю трудових прав. Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю. У галузі охорони праці, робочого часу та деяких інших умов праці молодь користується додатковими пільгами, які встановлюються законодавством України.

На сьогодні в законодавстві України немає чіткого визначення терміну «молодий спеціаліст». У ч.2 ст.197 Кодексу законів про працю (далі КЗпПУ) вказано, що молодим спеціалістам - випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [1]. У Законі України «Про зайнятість населення», а саме п.10 ч.1 ст.1 визначається поняття «молодий працівник» як громадянин України віком до 35 років, випускник професійно-технічного або вищого навчального закладу, який у шестимісячний строк після закінчення навчання працевлаштувався самостійно або за направленням навчального закладу чи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та продовжує працювати протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання, в тому числі незалежно від місця першого працевлаштування [2].

Враховуючи вищезазначені законодавчі визначення, можна визначити, що молодий спеціаліст - випускник вищого навчального закладу чи професійного навчально-виховного закладу (потреба в якому була заявлена підприємством), який після закінчення відповідного навчального закладу працевлаштовується за тією кваліфікацією, яку він набув під час навчання.

Слід зазначити, що до нормативно-правових актів, які встановлюють гарантії реалізації права на працю молоді відносяться: Кодекс законів про працю, Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», Закон України «Про зайнятість населення», Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення працевлаштування молоді», Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затверджений Постановою КМУ від 22.08.1996 р. № 992 та інші.

Загальні вимоги про працевлаштування молодих спеціалістів регулюються Кодексом законів про працю. Зокрема, у статті 26 КЗпП передбачено, що при прийнятті на роботу молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів та молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів випробовування їм не встановлюється [1].

Також, Кодекс законів про працю встановлює додаткові пільги у сприянні працевлаштуванні особи, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби), вперше приймається на роботу, а також дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу, а також інших категорій осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, підприємствам, установам та організаціям встановлюється квота відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" [1].

 У ст.7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» закріплено, що держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби [4]. 
 У ст.193 КЗпП України стосовно норми виробітку для молодих робітників зазначено, що молоді робітники, які поступають на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом [1].

Після внесення 15 квітня 2015 року змін до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників, вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась на бюджеті» для випускників вищих навчальних закладів, які навчалися на бюджеті, крім медичного спрямування, скасувалася низка компенсацій та гарантій.

Серед них, зокрема, такі як надання матеріальної допомоги, встановлення доплати до стипендії, компенсація витрат, пов’язаних з переїздом випускника і членів його сім’ї, надання відпустки тривалістю 30 календарних днів та виплата допомоги у розмірі стипендії, поширення на них усіх видів соціального захисту, передбачених колективним договором, встановлення вищої заробітної плати тим, хто закінчив вищий навчальний заклад з відзнакою, забезпечення їх та їхніх сімей в іншій місцевості житлом, позачергове одержання житла, його збереження за попереднім місцем проживання у разі направлення до іншої місцевості тощо [5].

Тобто внесені зміни, пов’язані з поширенням Постанови КМУ «Про порядок працевлаштування випускників, вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась на бюджеті» лише на випускників, які навчаються за спеціальностями медичного профілю, є такими що з одного боку дали молодим спеціалістам більшу свободу в виборі місця роботи (їм не потрібно відпрацьовувати 3 роки після закінчення навчального закладу), а з іншого боку звужують права та гарантії інших молодих фахівців.

Таким чином, можна зробити висновок, що молоді спеціалісти користуються всіма гарантіями та правами, передбаченими Конституцією України та регламентованими трудовим законодавством. Держава забезпечує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Також, молодь користується додатковими пільгами в галузі охорони праці, робочого часу та при прийняті на роботу.

Література

1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08

2. Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17

3. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

4. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.1993 р. № 2998-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2998-12

5. Про порядок працевлаштування випускників, вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась на бюджеті: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 № 992 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/992-96-%D0%BF