Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Дучінська Я.О.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Ефективність соціально-економічного розвитку підприємства

В умовах ринкової економіки, коли підприємства функціонують з різним рівнем соціально-економічного розвитку, важливе значення має дослідження проблеми оцінювання ефективності системи управління соціально-економічним розвитком підприємства, оскільки це дасть змогу керівництву проаналізувати усі аспекти соціально-економічного розвитку і на цій основі приймати раціональні управлінські рішення[1,874].

Реалії української економіки пріоритетним чинником ефективного господарювання визначають взаємодію господарюючого суб’єкта з його соціальним середовищем. Віддається перевага гуманістичному підходу в управлінні, зростає роль соціальної корисності організації, що створюють перспективи розвитку окремим фірмам, галузям та суспільству в цілому.

Розвиток є важливою передумовою ефективності функціонування вітчизняних підприємств, суттєвою перевагою у конкурентній боротьбі і запорукою успіху, а ринкове середовище його функціонування є відображенням стану та динаміки економічних та соціальних процесів.

Термін «соціально-економічний розвиток» відображає кореляційну залежність між рівнем економічного розвитку і вирішенням соціальних проблем країни і її господарюючих суб’єктів. Під даним терміном розуміють процес трансформації відносин між економічними суб'єктами та соціальними групами населення.

Соціально-економічний розвиток – складний суперечливий процес, у якому взаємодіють позитивні і негативні фактори, а періоди прогресу змінюються періодами регресу. Політичні і військові потрясіння, соціальні конфлікти, екологічні катастрофи можуть призупинити розвиток економіки будь-якої країни, відкинути її на кілька десятиліть назад, а іноді привести і до остаточної загибелі, як це було з древніми цивілізаціями [3,57]. Зазвичай ефективність розглядається як результативність процесу, операції, проекту, що визначається як відношення ефекту, результату до витрат, що призвели до його отримання[1, 875].

Багато авторів |із||і|виділяють економічну і соціальну ефективність. Економічна ефективність – економія суспільно необхідного часу на виробництво і споживання|вжиток| товарів і послуг. Соціальна ефективність – збільшення кількості нових робочих місць, рівня зайнятості людей, поліпшення|покращання| умов праці, підвищення рівня і комфортності життя і т.п. Як бачимо, економічна і соціальна ефективності є|з'являються,являються| взаємопов'язаними категоріями, їх не можна відокремлювати|відділяти| одну від одної, оскільки відповідно до економічної моделі взаємодії економіки і соціальної сфери, запропонованої Е.М. Бабосовим [2, 8]|, соціальне розглядається|розглядується| як сукупність змінних, які зумовлюються розвитком економіки. Тому доцільно використовувати поняття соціально-економічної ефективності при оцінюванні розвитку підприємства. Соціально-економічна ефективність – це|відображує| співвідношення одержаних|отриманих,набутих| соціально-економічних результатів діяльності підприємства і використаних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових)|затрат|, необхідних для їхнього досягнення.

Оцінювання ефективності системи управління соціально-економічним розвитком підприємства є досить складним процесом, оскільки не існує єдиної системи критеріїв і |факторів|показників.

У процесі формування показників оцінювання ефективності системи управління соціально-економічним розвитком підприємства можна запропонувати наступні критерії відбору показників: критерій загальних результатів; критерій продуктивності; критерій економічності; інноваційний критерій; соціальний критерій; екологічний критерій; критерій ефективності управління.

В умовах сьогодення оцінювання ефективності системи управління у більшості організацій або відсутнє, або недосконале [3, 58]. Для вирішення проблеми недосконалого оцінювання системи управління соціально-економічним розвитком підприємства пропонується використовувати ключові показники ефективності (KPI), які є однією з перевірених методик західного бізнесу.

Ключовими показниками ефективності (KPI – Key Performance Indicators) прийнято називати обмежений набір основних параметрів, які використовуються керівництвом для відстежування і діагности результатів діяльності компанії і подальшого ухвалення на їх основі управлінських рішень .

Головна відмінність ключових показників ефективності від інших показників ефективності полягає в тому, що KPI орієнтовані на стратегічні цілі соціально-економічного розвитку підприємства, є взаємопов’язаними між собою і згруповані за окремим напрямами. Ці напрями обирає для себе кожне окреме підприємство в залежності від стану, у якому знаходиться і від обраної стратегії розвитку[3,60].

Підводячи підсумок, підкреслимо, що комплексне оцінювання ефективності системи управління соціально-економічним розвитком сприятиме досягненню фінансової стійкості, прибутковості та позитивної динаміки розвитку підприємства.

Література

1. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 2002. – 895 с.

2. Бабосов Е.М. Экономическая социология: Учеб. пособие / Е.М. Бабосов. – Мн.: ЦП «Технопринт», 2004. – 336 с.

3. Ситник Й.С. Методологічний підхід до оцінювання ефективності систем управління підприємствами в умовах конкурентного середовища // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №6 (108). – С. 53 – 60